Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Історія

Історія

Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки і інформаційних технологій їх активне впровадження у всі сфери людської діяльності вимагає підготовки висококваліфікованих фахівців. Київський національний економічний університет завжди приділяв особливу увагу на отримання студентами вузу високопрофесійних знань в області інформаційних технологій. Впроваджуючи політику університету, Головний центр інформаційних систем, на протязі більш ніж 40 років допомагає студентам,  викладачам і співробітникам в освоєнні нових засобів обчислювальної техніки, сучасних інформаційних технологій.

Діяльність центру тісно пов'язана з етапами еволюції обчислювальної техніки, зі змінами, які відбувались в області інформаційних технологій.

Наприкінці 60-х на початку 70-х років в світі проявляється підвищена зацікавленість до обчислювальної техніки та потреба в її використанні. Завжди будучи "на передовій",  Київський інститут народного господарства (так тоді називався КНЕУ) в 1969 році придбав електронно-обчислювальну машину "Дніпро-2", вітчизняну розробку академіка Глушкова В.М. 1968 року. Для обслуговування машини був створений підрозділ "Лабораторія електронно-цифрових обчислювальних машин", яка входила до структури факультету "Організація механізованої обробки економічної інформації (сучасний факультет інформаційних систем та технологій). Штат підрозділу складався з 6 чоловік: начальник підрозділу, 4 електронщики і 1 програміст. Ось  прізвища людей, з яких починається історія центру:  Є.П. Клименко, Г. Сєриков, О. Пащенко, Л. Чернявська, Ю. Севєкін і Л. Рінгіс.

ЕОМ "Дніпро-2" відразу стала використовуватись студентами факультету ОМОЕІ для розрахунків в лабораторних роботах по курсу "Електронні обчислювальні машини та програмування". Трохи згодом виникла ідея створити студентський клас з телетайпами та пультом керування, що з’єднував користувачів з інженерним пультом машини. Це було нововведення  державного рівня, адже такий клас був єдиний на весь СРСР. Досягнення були відзначені на ВДНГ в Москві дипломом, а групу авторів-розробників на чолі з ректором С.П. Куценком нагородили медалями.

З 1973 р. обчислювальний зал використовувався на повну потужність не тільки студентами ОМОЕІ , а "Лабораторія ЕЦОМ" стала "Учбовим обчислювальним центром".

Зростання потреб в обчислювальних потужностях вже через декілька років зумовило необхідність в придбання сучаснішої ЕОМ другого покоління "Мир-2". ЕОМ "Мир-2"  мала унікальні можливості проводити чисельні та аналітичні інженерні розрахунки. Але якісніше зрушення  у використанні обчислювальної техніки в учбовому процесі відбулося з придбанням в 1978 році ЕОМ третього покоління “ЄС-1022”. ЕОМ  “ЄС-1022”  призначалась для вирішення наукових, технічних і економічних завдань, що давало можливість її використовувати для розрахунків у курсовому й дипломному проектуванні студентами всіх спеціальностей, кандидатських та докторських дисертацій аспірантами, викладачами кафедр. За показником  „використання машинного часу на одного студента ” інститут в той час стабільно займав провідні місця серед ВНЗ України.

Новий етап розвитку центру, пов’язаний з придбанням в 1979 році більш потужної машини 3-го покоління "ЄС-1035". Саме на той час, кінець 70-х початок 80-х припадає період автоматизації: використання автоматизованих систем управління в народному господарстві. В цілях автоматизації окремих направлень учбової та адміністративної  діяльності вузу був створений відділ автоматизованої системи управління вузом АСУ ВУЗ. Наряду із забезпеченням учбового процесу та науково-дослідницькою роботою співробітники центру постійно займались розробкою, впровадженням та використанням автоматизованих систем управління вузом. Довгий час успішно експлуатувались задачі:

  • "Контроль виконання доручень" (розробку КТІЛП);
  • "Зарплата" (розробка університету "Дружби народів");
  • "Абітурієнт" (розробка комунарського гірничо-металургійного інституту);
  • "Атестація" ( розробка КІНГу);.
  • "Соціалістичне змагання " ( розробка КІНГу);
  • "Прийом " (обробка результатів вступних іспитів, розробка КІНГу).

В 1979 році підрозділ "Учбовий обчислювальний центр" змінився на "Інформаційний обчислювальний центр".

90-ті роки позначились появою персональних ЕОМ, які мали численні переваги над громіздкими ЕОМ. З 1993 року інститут починає придбання персональних комп’ютерів і в історії центру позначився новий етап розвитку. Були створені перші комп’ютерні кабінети на базі вітчизняних "Нейронів" та “Іскор", польських "Мазовій", пізніше "Petium-I".  Запрацювала перша локальна комп’ютерна мережа , яка була змонтована на без дискових станціях з операційною системою"Novell NetWare 2", що дозволяла працювати файловим сервером. В 1995 році Інформаційно-обчислювальний центр став Комп’ютерним центром.

Більша частина учбового навантаження з інформаційних технологій перейшла на використанням комп'ютерів. Призначення центру, як підтримка наукової роботи та учбової діяльності поступово втрачало свою актуальність. Для АСУ задач, які раніше проводилися в центрі, організовувалися власні  підрозділи. Всі вище перераховані причини об'єктивно підготували реорганізацію центру. Сприяли цьому і суб'єктивні причини. У важкі часи перестройки велика частина співробітників центру або перейшла на роботу в інші підрозділи університету або зовсім залишила університет.
З приходом нового директора Левченка Ф.А. почалося нове становлення центру. Завдяки сумісним зусиллями та при підтримці особисто ректора Павленка Анатолія Федоровича почалося активне придбання комп’ютерної техніки. Машинні зали, де раніше знаходились "ЕС-кі" були переобладнані на комп’ютерні кабінети. Комп'ютерні кабінети створювалися при кафедрах і факультетах. Використовуючи нове мережеве устаткування була розроблена мережа університету, яка мала розгалужену структуру, до складу якої входять десятки маршрутизаторів і серверів. Майже всі комп’ютери університету отримали доступ до мережі Інтернет.

З 1999 р. "Обчислювальний центр" був перетворений на "Головний центр інформаційних систем", який став окремим структурним підрозділом КНЕУ, що забезпечує розвиток і функціонування інформаційної інфраструктури інституту,  її зв'язок зі світовим інформаційним простором; здійснює розробку, впровадження, супровід і обслуговування програмно-технічних засобів інформатизації учбового процесу і управління вузом з підпорядкуванням проректорові по учбовій роботі Степаненку С.В..

Головним завданням ГЦІС,  як і завжди, залишається впровадження новітніх технологій в учбовий процес. Зміни торкнулися всіх дисциплін і всіх спеціальностей. В наш час, практично немає учбових курсів,  які б в тій чи іншій мірі не використовували комп'ютерні технології в навчанні. При вивченні деяких курсів знаходять застосування автоматизовані навчальні системи.  Найбільш новим напрямом в цій області є використання комп'ютерних мультимедійних технологій.

Впроваджено і успішно використовуються адаптивні системи автоматизованого тестування знань "Університет", "BD media","Tester" та інш..

Інформаційні технології прийшли на допомогу і у вирішенні складних економічних завдань. Так в комп’ютерних кабінетах  за допомогою ПК студенти вивчають економічне моделювання,  бухгалтерський і банківський облік, прогнозування діяльності підприємства, розробку бізнес-планів і так далі. Особливе місце серед прикладного програмного забезпечення займає таке, що дозволяє максимально наблизити спеціаліста до реальних практичних ситуацій: "1С", "Парус","Галактика", “Project Expert”, “Бест”, “Клієнт-банк”, "Операційний день банку" ,"Ліга-Право" та інш..

Для всіх станцій локальної мережі КНЕУ відкрито доступ до навчальних та методичних матеріалів, які постійно оновлюються.

Важливе місце у забезпеченні високої якості професійно-економічної освіти відіграє бібліотека КНЕУ, яка є однією з найбільших в Україні бібліотек економічного профілю. Послугами бібліотеки користуються  тисячі користувачів. Існуюча  суперечність обсягом необхідної інформації та часом на пошук  потрібної інформації вирішена за рахунок використання інтегрованої бібліотечно-інформаційної пошукової системи «IRBIS», яка функціонує в локальній мережі КНЕУ та інформаційно-пошукова система «WEBIRBIS”, яка задовольняє потреби користувачів  з використанням мережі INTERNET.

Вихід в глобальну мережу відкриває для студентів широкі можливості. Внаслідок інтеграції  друкованої продукції в єдиний інформаційний простір неухильно росте використання електронних видань у навчальній сфері. Не покидаючи комп’ютерного кабінету, студенти отримують доступ до інформаційних ресурсів зарубіжних бібліотек і різних баз даних, можуть брати участь в телеконференціях, форумах, зав'язувати міжнародні наукові контакти.

Досягнення вузу в 2003 році були відмічені на шостій міжнародній виставці навчальних закладів "Сучасна освіта в Україні" у номінації "Комп’ютеризація та інформатизація навчального процесу"  золотою медаллю. В 2004 році КНЕУ отримав друге місце по темпам комп'ютеризації серед навчальних закладів України.

У 1998 році відповідно до плану розвитку в Україні систем дистанційної освіти, в університеті було впроваджено систему створення та підтримки дистанційних курсів WEBCT. У 2005 році функції розробки та підтримки системи дистанційної освіти КНЕУ ГЦІС передав новоствореному Центру дистанційної освіти КНЕУ.

Було впроваджено інтегровану систему "Бест-Про" у підрозділах: бухгалтерія, відділ кадрів, фінансовий відділ, видавництво та НДІ ЕР. У 2008 році функції розробки та супровід системи "Бест-Про" були теж передані Центру дистанційної освіти КНЕУ.

Розроблена,  впроваджена та експлуатується на протязі багатьох років мережева система обробки інформації «Приймальна комісія».

Впроваджено ефективну автоматизовану систему підготовки даних для замовлення студентських квитків державного зразка для студентів денної форми навчання та випуску студентських квитків КНЕУ для студентів вечірньої й заочної форм навчання. Цим напрямком  займається підрозділ ГЦІС "Фотостудія".

В ГЦІС проводиться підготовка даних та формування замовлення на виготовлення дипломів про освіту державного зразка.

ГЦІС надає методичну і  практичну  допомогу. При центрі були створені курси підвищення кваліфікації викладачів та співробітників КНЕУ з комп’ютерних технологій. Слухачами курсів стали 220 викладачів та 316 співробітників університету, які по закінченні, склавши іспити, отримали свідоцтва державного зразка.

Неухильно реалізується програма розвитку технічної бази та програмного забезпечення комп’ютерної мережі університету, впровадження нової техніки та програмного забезпечення, створення інформаційних ресурсів у Internet та Intranet.

Комп’ютерний парк Університету сьогодні налічує 1820 персональних ЕОМ в комп’ютерних кабінетах, на всіх факультетах, кафедрах та службах, науково-дослідному інституті та бібліотеці, об’єднаних у локальну мережу КНЕУ. 8 серверів загального доступу забезпечують необхідні загальні інформаційні ресурси (Intranet КНЕУ) для навчального процесу та роботи служб університету.

В даний час в університеті працює мережа з оптичного волокна між корпусами вузу з  пропускною спроможністю 1 Гбіт/сек, пропускна спроможність каналу до мережі Інтернет 300 Мбіт/сек з необмеженим українським трафіком та 150 Мбіт/сек  з необмеженним міжнародним трафіком.

Функціонують чотири філії ГЦІС, що налічують 44 комп’ютерні кабінети, де розміщені 732 персональні комп’ютери, об’єднаних в локальні мережі. У тому числі 16 комп’ютерних кабінетів загального користування та 28 спеціалізованих комп’ютерних кабінетів відповідно до освітніх напрямів факультетів та кафедр.

 

За час існування центру корінним чином змінилась обчислювальна техніка, змінились технології, змінився штат персоналу центру (зараз штат співробітників ГЦІС налічує 112 особи), але постійним в підрозділі залишається атмосфера та дух першопрохідців, ентузіастів та допитливих. Якщо людині не притаманні такі якості, їй буде важко працювати в дружному колективі ГЦІС. А є серед нас люди, для яких ГЦІС – це більша частина життя, адже вони працюють майже з дня заснування підрозділу. Це С. Артюхова, І. Борковська, О. Добротворська, Л. Данілова, Н. Моторна,  О. Пасічник, В. Погорелова.

З липня 2015 року структурний підрозділ отримав назву "Центр мережевих інформаційних систем".

Остання редакція: 23.02.16