Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Яцук О.В. Когнітивне моделювання управлінських рішень

Яцук Олег, ФЕтаУ, 4 курс, ЕЕП-403

scauzer@ukr.net

Когнітивне моделювання управлінських рішень

Яцук Олег

Когнитивное моделирование управленческих решений

Yatsuk Oleh

Cognitive modeling of management decisions


Актуальність. Останні події вказують на те, що зовнішнє середовище є все більш непередбачуваним та нестабільним. Нестабільність проявляється в тому, що темпи змін зовнішнього середовища ростуть, а непередбачуваність – в тому, що ситуації, які виникають, є абсолютно новими. Це призводить до збільшення вірогідності прийняття невірних рішень, в тому числі управлінських. Іншою ознакою сучасності є те, що ОПР дуже часто приймає рішення в мінливих умовах в обмежені часові рамки. [1] Класична методологія прийняття з заданою кількістю альтернатив та повною інформацією про них не підходить для даних умов, адже інформація є обмеженою і ми не знаємо напевне про наслідки того чи іншого прийняття; інколи рішення повинні прийматися швидко та покладаючись на інтуїцію ОПР. В зв’язку з цим гостро постала необхідність у виокремленні методики, яка б змогла успішно використовуватись в теорії прийняття управлінських рішень в області слабкоструктурованих систем.

Постановка проблеми. Метою цієї статті є визначення основних концептуальних засад та дослідження методології когнітивного моделювання на прикладі прийняття рішень в бізнес-симуляторі.

Результати дослідження. Головне завдання будь-якого управлінця – прийняти адекватне рішення в конкретних мінливих умовах. Сьогодні це стало дедалі складніше, оскільки все важче стало спрогнозувати, оцінити, яким чином Ваше рішення вплине на розвиток усієї проблемної системи. Тому сьогодні науковці знаходяться в пошуці методології, яка б адекватно оцінювала слабкоструктуровані системи та ОПР як особистість: зі своїм світобаченням, досвідом та інтуїцією. Одним із найбільш перспективних та придатних напрямків в теорії прийняття управлінських рішень є когнітивне моделювання.

Аналізуючи багатосторонню полеміку щодо питання концепції когнітивного моделювання, можна стверджувати, що його суть полягає в тому, щоб найскладніші проблеми і тенденції розвитку системи відобразити в спрощеному вигляді в моделі, досліджувати можливі сценарії виникнення кризових ситуацій, знайти шляхи та умови їх вирішення в модельній ситуації.

Когнітивне моделювання – це один із наукових методів когнітології. Когнітологія (когнітивна наука) [лат. cognitio - пізнання гр. logos - вчення] – міждисциплінарний науковий напрямок, який об'єднує теорію пізнання, когнітивну психологію, нейрофізіологію, когнітивну лінгвістику й теорію штучного інтелекту [2]. Об'єктом науки когнітології [3] виступає ієрархічно організований простір знань, який складається з упорядкованих підпросторів, причому ці знання є орієнтованими, що дозволяє відносно швидко використовувати їх в управлінні. Когнітивне моделювання у свою чергу розглядається авторами як формалізація знань, прийняття рішень на основі образних знань, управління на рівні інтуїтивних знань. [4]

Основною ціллю когнітивного моделювання є формування та уточнення гіпотези щодо функціонування досліджуваного об’єкту, що розглядається як слабкоструктурована система, яка складається з окремих внутрішніх і зовнішніх елементів, підсистем, що взаємодіють одне з одним, на основі структурної схеми причинно-наслідкових зв’язків.[5]

Когнітивний підхід до моделювання та управління СС спрямований на розробку формальних моделей і методів, які підтримують інтелектуальний процес вирішення проблем завдяки врахуванню в даних моделях і методах когнітивних можливостей (сприйняття, уявлення, пізнання, розуміння, пояснення) ЛПР при вирішенні управлінських задач [6.]. Методологія когнітивного моделювання була вперше розроблена та запропонована Р.Аксельродом [7].

Проілюструємо застосування елементів методології когнітивного в процесі прийняття управлінських у системі GMC¾всесвітнього бізнес стимулятора. GMC ¾  командна гра, в якій повинні прийматися певні управлінські рішення, які мають сприяти росту акцій компанії. Оскільки гра побудована на принципі групового характеру підготовки і прийняття управлінських рішень, необхідно зрозуміти, чим вони зумовлені і наскільки на ті рішення впливають внутрішні уявлення і знань кожного з командних гравців. Велика частина інформації для прийняття управлінських рішень у цій ситуації є невідомою, а частина потребує прогнозу. Команди знають про ціль гри, але важко уявляють, механізм її досягнення. Внаслідок  складності процесу підготовки та прийняття рішень в задачах управління цієї системи, не можливості його обмеження виключно раціональним вибором, вважаємо доцільним використовувати методологію когнітивного моделювання.

Основним елементом когнітивного моделювання є когнітивна карта [8], яка відображає суб'єктивні уявлення експертів (індивідуальні або колективні) щодо досліджуваної проблеми або ситуації, пов'язаної з функціонуванням та розвитком слабко структурованих структур. Основою побудови даної карти є виділення цільових і керуючих факторів, що відображають область дослідження. Цільові фактори – це найбільш важливі фактори, зміни в яких мають для дослідника найбільший інтерес. Досягнення бажаних змін цільових факторів розглядається як мета управління. Управляючі фактори – фактори, на які подаються керуючі імпульси (вплив) в модель.

Оскільки кожен член команди – індивідуальність, необхідно проводити вибір факторів узгоджено задля більшої ймовірності правильності рішення. Є безліч групових експертних (якісних) методів прийняття управлінських рішень, але в даному випадку (граючи) краще вибудувати ієрархічну систему методів, використовуючи, наприклад, «мозковий штурм» – на першому етапі, «конференцію ідей» – на другому, «модель чорної дошки» – на третьому.

Для цієї гри цільовими факторами можуть бути прибуток і гудвіл, а управляючими ¾ціна, обсяг виготовлення, НДДКР, якість, розвиток веб-сайту, кількість дистриб’юторів, персонал, обладнання, кредити.

Після визначення другої групи факторів необхідно визначити причинно-наслідкові зв’язки між ними,  надати математичну кореляцію надання сил зв’язків між факторами. У нашому випадку інформацію щодо сил зв’язків можна простежити з історії гри, але це, насправді, буде якісна, гіпотетична інформація, правильність якої можна буде перевірити в подальших турах гри, тому необхідно знову будувати ієрархічну систему методів якісного аналізу.

Сформована когнітивна карта може у подальшому використовувати в сценарному підході, кий заснований на визначенні тенденцій, які характеризують саморозвиток ситуації в початковий момент, вектори цілей розвитку, вектори управління (управляючих впливів), а також комплекси заходів, які впливають на розвиток ситуації і системи факторів, які ми спостерігаємо.

Моделювання може стосуватися а) прогнозу саморозвитку (без зовнішнього пливу на ситуацію); б) прогнозу розвитку ситуації з вибраним вектором управління (пряма задача); в) синтезу вектора управлінь для досягнення необхідного напрямку розвитку ситуації (обернена задача). [5]

В зв’язку з цим, ми можемо задавати певні умови в моделі GMCта перевіряти різноманітні сценарії розвитку: щодо конкурентів, щодо різноманітних факторів, силу яких надаєте Ви, щодо впливу зовнішнього середовища.

Висновки.Прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності потребує нових методів та інструментарію обґрунтування. Когнітивне моделювання має знизити рівень невизначеності розвитку подій шляхом використання експертний оцінок, сценарного прогнозування розвитку проблемної ситуації та адекватного формування цільових орієнтирів. Подальший розвиток цієї технології аналізу і прогнозу управлінських рішень потребує вдосконалення та синтезу нових методів та інструментів когнітивне моделювання.  

ЛІТЕРАТУРА

1.             Авдеева З.К. Когнитивное моделирование для решения задач управления слабоструктурированными системами (ситуациями) //З.К.Авдеева, С.В.Коврига, Д.И.Макаренко/ Институт проблем управления РАН. - 2010.- с. 26-39.

2.             Справочно-инормационный портал Режим доступ: http://www.dic.academic.ru

3.             Цибульский В. Р., Фомин В. В. Когнитология. Основные понятия когнитивного управления // Вестник кибернетики. Вып. 1.– Тюмень: Изд-во ИПОС СО РАН, 2002.– С. 34 – 37

4.             Раевнева Е.В., Берест Н.М. Когнитивное моделирование для решения задач управления слабоструктурированными системами (ситуациями) // Бизнесинформ №5 (2), 2010. – С. 40-43.

5.             Максимов В.И. Структурно-целевой анализ развития социально- экономических ситуаций / Проблемы управления.¾2005.¾№3, с. 30-38.

6.             Авдеева З. К., Коврига С. В., Макаренко Д. И. Когнитивное моделирование для решения задач управления слабоструктурированными системами (ситуациями) // Управление большими система­ми.– 2007.– № 16.– с. 26 – 39

7.             Axelrod R. The Structure of Decision: Cognitive Maps of Political Elites. – Princeton. University Press, 1976.

8.             Борисов В.В. Компьютерная поддержка сложных организационно-технических систем//В.В.Борисов, И. А Бычков, А.В.Дементьев – М.: Горячая – Теле­ком, 2002.– 154 с.

Переглянути презентацію

Коментрі до матеріалу можна залишити тут:

http://vk.com/topic-36835937_26240334

Остання редакція: 11.04.12