Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Король С.П. Сучасні тенденції розвитку малого бізнесу в країнах Європейського союзу

Король Святослав Петрович,КЕФ,6508/1, 2 курс 2 група

donkarleone6@ukr.net

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В КРАЇНАХ Європейського союзу

CОВРЕМЕННЫЕТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ МАЛОГО БИЗНЕСА В СТРАНАХ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА

MODERN TRENDS OF SMALL BUSINESS IN THE EUROPEAN UNION

Актуальність. На сьогоднішній день стратегія економічного розвитку базується саме на перевагах малого бізнесу  та його спроможності зайняти немонополізовані сектори економіки. Переважну частину робіт та послуг в країнах ЄС здійснюють малі та середні підприємства. Малий бізнес є невід'ємним елементом конкурентного механізму. Він дає ринковій економіці гнучкість, мобілізує виробничі і фінансові ресурси населення, здійснює структурну перебудову економіки, забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами, вирішує проблему зайнятості населення.
Малі підприємства забезпечують розвиток економічної системи країн ЄС та наближають її до споживачів.

Постановка проблеми. Метою даної роботи є визначення важливості малого бізнесу у процесі розвитку економіки країн Європейського Союзу. Дослідити ряд сучасних тенденцій, що склалися за останні десятиліття в розвитку національних систем підприємництва, на основі досвіду європейських країн.

Результати дослідження. У розвинутих країнах світу далеко не відразу прийшли до висновку, що економіка без малого бізнесу рано чи пізно починає деградувати. На європейському континенті до кінця 60-х років минулого століття панувала думка, згідно з якою малий бізнес вбачався як прикмета нерозвинутості виробничих сил.

Проте відновивши національні економіки, зруйновані в період Другої світової війни, європейські країни у пошуках нових імпульсів щодо нарощування темпів економічного зростання зіштовхнулися з обмеженими можливостями великого бізнесу й, особливо, монополістичних об’єднань ефективно виконувати суспільно значимі економічні та соціальні функції.

Таким чином, можна визначити два комплекси причин, що сприяли появі нових поглядів на мале підприємництво в цей період у Європі.

Перший комплекс охоплює причини економічного характеру:

  • економічна необхідність інноваційного розвитку, об’єктивно вимагає синтезу всіх елементів економічної системи – великого, середнього та малого підприємництва; 
  • необхідність рівномірного розвитку національної економіки  вимагає створення такого типу підприємств, які змогли б зайняти неефективні для великих монополістичних об’єднань господарські ніші;
  • вимога ринкової економіки щодо підтримки її конкурентного стану вимагає   включення в економічну систему немонополізованого підприємництва.

Другий комплекс причин – це причини соціального порядку, що групуються головним чином навколо проблеми зайнятості.

Зрозуміло, що вирішення цього комплексу задач вимагає нових підходів до стратегії економічного розвитку. Проте реалізація переваг малого бізнесу відбувається лише за умови розробки ефективної державної політики для немонополізованого сектора економіки. Майже сорокарічний досвід проведення послідовної державної політики у європейських країнах щодо сприяння розвитку малої економіки доводить, що мале підприємництво зайняло провідне місце в економіці практично серед всіх країн-членів ЄС, виробляючи до 65% ВВП усього Європейського Союзу та одночасно вирішуючи питання зайнятості та питання регіонального розвитку.

Економічний зміст особливостей малих форм господарської діяльності, доповнюється системою критеріальних оцінок щодо віднесення підприємства до розряду малого бізнесу. Визначення таких критеріальних стандартів необхідне для проведення ефективної державної політики розвитку малого підприємництва.

Усі європейські країни-учасниці ЄС при визначені малих підприємств дотримуються кількісного показника зайнятості, який не повинен перевищувати 49 осіб, а при визначені середніх підприємств цей показник обмежений чисельністю зайнятих до 250 осіб. Згідно з рекомендаціями Європейської Комісії з питань підприємництва і промисловості для групи малих та середніх підприємств встановлений   єдиний   вартісний   параметр:  річний   товарообіг   не   може перевищувати 50 млн €. або загальна сума балансу не може перевищувати 43 млн. € «Ця визначеність є критичною межею для тих компаній, які можуть отримати допомогу за програмами ЄС, що націлені на малі та середні підприємства, та  є особливою політикою, що спирається на специфічні конкурентні правила у сфері малого та середнього бізнесу» [6].

Встановленням такого високого порогового вартісного параметру Європейська Комісія переслідує прагматичну ціль – створити для значно більшої чисельності малих та середніх підприємств умови їх державної підтримки щодо ефективного розвитку та підвищення тим самим конкурентоздатності всієї національної та континентальної економічної системи.

Відповідно до розрахунків, на підставі звіту Європейської Комісії з питань підприємництва та промисловості, у 2010 році річний товарооборот, що здійснювало у середньому одне мале підприємство, серед п’яти найпотужніших європейських країн склав: у Великій Британії 3,7  млн. €, у Німеччині 2,5 млн. €, у Іспанії2,7 млн. €, у Італії 3,4 млн. € та у Франції 4,4 млн. €. Цей показник відносно середніх підприємств склав у цих країнах відповідно €26,4 млн., 19,6 млн. €, 18,9 млн. €, 27 млн. € та 24,1 млн. €. Ці дані свідчать про достатньо вагомий резерв, що залишається для подальшого нарощування економічних ефектів малими та, особливо, середніми підприємствами для забезпечення конкурентних переваг національними системами господарювання.

Співставляючи показники розвитку підприємництва у названих країнах,
можна чітко прослідкувати ряд тенденцій. Окрім Італії, у чотирьох провідних європейських країнах ефективний розвиток економік забезпечується випереджальними темпами росту продуктивності праці по відношенню до темпів зростання заробітної плати. Проте національні показники і темпів зростання продуктивності праці, і темпів зростання заробітної плати дуже різняться між собою. Тому для загальної оцінки ефективності підприємницького середовища у кожній європейській країні зручно провести аналіз, виходячи з розрахованого коефіцієнту еластичності.

Таким чином найбільш потужно розвиваються підприємницькі системи у Німеччині та Великій Британії, в яких приріст продуктивності праці на кожний відсоток зростання заробітної плати склав в цілому за визначений термін 2,2 % та 1,8%, відповідно. При цьому, на малих підприємствах цей приріст склав 3,6% у Німеччині, та 1,9% у Великій Британії, а середній бізнес – 1,9% та 3,3%, відповідно. Показники зростання продуктивності праці в порівнянні з ростом заробітної плати у Франції та Іспанії значно поступаються показникам, що характеризують високі економічні ефекти, які забезпечують системи підприємництва у Німеччині та Великій Британії.

Однак при цьому зберігається головна вимога щодо досягнення економічного ефекту – випереджальний темп росту продуктивності праці по відношенню до зростання фонду оплати праці.

Висновки. Таким чином у сфері розвитку малих та середніх підприємств (МСП)  серед всіх країн світу, що визначили його як невід’ємну складову національної стратегії суспільно-економічного розвитку, відбуваються різні тенденції. Національна специфіка розвитку МСП у будь-якій країні детермінована двома визначними обставинами.

Перше, стан та перспективи розвитку МСП визначаються історичним етапом досягнення країною відповідного техніко-технологічного та організаційного стану еволюційного процесу.

Друге, самовідтворювальні процеси у сфері малої економіки не взмозі забезпечити адекватний техніко-технологічний та організаційно-виробничий рівень вимогам та темпам розвитку великого бізнесу. Ефективність МСП знаходиться в площині контекстного розвитку великого підприємництва, яке постійно провокує економічну систему до переходів на вищі технологічні рівні, визначаючи при цьому економічно-організаційний формат розвитку малої економіки як невід’ємної складової загальнонаціональної системи підприємництва.

 Це пояснює безальтернативність політики презентації державою економічних інтересів малої економіки у забезпечені реалізації програм стратегічного розвитку економіки та суспільства.

Список використаної літератури.

  1. Є.В. Лисаковская. «Проблеми та перспективи державної підтримки малого та середнього бізнесу» / / Право та освіта, № 5, 2006.;
  2. «Small Business Act» for Europe.  http://ec.europa.eu/enterprise/entrepreneurship/sba_en.htm#ff2;
  3. European Charter for Small Enterprises.    http://ec.europa.eu/enterprise/enterprise_policy/charter/index_en.htm;
  4. Enterprise & Industry. Annual Report 2007.   http://ec.europa.eu/enterprise/entrepreneurship/craft/sme_perf_review/spr_main_en.htm;
  5. http://www.vneshmarket.ru/NewsAM/NewsAMShow.asp?ID=165152;
  6. http://ec.europa.eu/enterprise/entrepreneurship/facts_figures.htm;
  7. Руденко Г.Г. «Теорія і практика сучасної підприємницької діяльності» // Персонал. - 2006. - №1 - с.86-88;
  8. Я. Малик, О. Киричук, І. Залуцький. «ЄвропейськийСоюз» [Текст]/. — Львів, 2006. — 610 с;
  9. Чалий В. «Перспективы евроинтеграции Украины»// Аргументы и факты. — 2007. —№ 25. — С. 6 — 10.

Остання редакція: 10.04.12