КНЕУ - Мережко Ю. Модифікації вартості: особливості використання в оціночній діяльності

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Мережко Ю. Модифікації вартості: особливості використання в оціночній діяльності

Мережко Юлія,ФЕтаУ,4 курс,ЕЕП-407,

Mokko@email.ua

Модифікації вартості: особливості використання в оціночній діяльності

Мережко Юлія

Merezhko Julia

МОДИФИКАЦИИ СТОИМОСТИ: ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В ОЦЕНОЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

 

MODIFICATIONS COST:FEAUTURES USED IN VALUATION ACTIVITY

 

Актуальність.З розвитком ринкових відносинпідприємство все частіше стає об'єктом купівлі-продажу в перебігу процесів приватизації та акціонування, при проведенні операцій, пов'язаних із заставою майна, його страхуванням та ін. А відтак виникає необхідність оцінки вартості майнового комплексу підприємства, що в свою чергу зумовлює необхідність знання модифікацій вартості.

Постановка проблеми. Метою статті є дослідження вартості,  її модифікацій та особливостей використання їх в оціночній діяльності.

Результат дослідження. В загальному розумінні,вартість - це грошовий еквівалент, що покупець готовий обміняти на будь-який предмет або об'єкт.[2]

Модифікація(modificatio — встановлення міри, від лат. modus - міра, вид, образ, перехідна властивість і лат. facio – робити) - якісно різні стани або різновиду чого-небудь .[3]

Відповідно до операційних потреб і функціонального призначення існують різні модифікації вартості. Модифікації вартості були створені для комфорту, щоб дати об'єктивну інформацію про реальну ціну об'єкта що, безсумнівно, буде корисно при прийнятті рішень, пов'язаних з комерційним використанням оцінюваного об'єкта й керуванням його ринковою вартістю.

Мета оцінки вартості обумовлює вибір виду вартості, яку необхідно визначити. Наприклад, при укладанні угоди купівлі-продажу об’єкта необхідно визначити його ринкову вартість; при здійсненні інвестицій — інвестиційну; при страхуванні майна — вартість відтворення; при кредитуванні — вартість застави, при ліквідації — ліквідаційну. Тобто,одне й те саме майно може мати різні вартості залежно від призначення оцінки.

Існує декілька різновидів вартості,що охарактеризовані різними авторами та нормативними документами. Серед них виділяють національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»,національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна» та розробки авторів як Федонін О.С.,Репіна І.М., Олексюк О.І.,Брезіцька О.В, Коробчинський О. тощо. На мою думку, найкраще модифікації вартості представлені вченими Федонін О.С.,Репіна І.М., Олексюк О.І. Вони зазначають, що вартість поділяється на дві широкі категорії: вартість в обміні та вартість у користуванні.[4,c. 86] На мою думку, ці поділи вартості можна також назвати об’єктивними та суб’єктивними видами вартості,що дасть змогу швидше знайти потрібний вид вартості при оцінці.

Вартість в обміні — це ціна, яка переважає на вільному, відкритому конкурентному ринку. Вона визначається на основі реальних економічних факторів.

До вартості в обміні належать:

Ринкова вартість– це найвища грошова сума ,за яку передається майно (титул власності) в результаті комерційної угоди між добровільним покупцем і продавцем на дійсну дату оцінки за дотримання певних умов.

Реальна ринкова ціна угоди часто суттєво відрізняється від ринкової вартості.

Ліквідаційна вартість — це грошова сума, яку реально можна отримати від продажу оцінюваної власності, коли бракує часу для проведення адекватного маркетингу і визначення її ринкової вартості. Даний вид вартості використовують, коли хочуть ліквідувати об’єкт, тобто продати його.

Заставна вартість — це оцінка за ринковою вартістю майна (майнових прав), що передаються як гарантія забезпечення боргових чи інших зобов’язань. Цей вид вартості використовується здебільшого в фінансово-кредитній системі.

Страхова вартість — базується на вартості заміщення (відтворення) об’єкта оцінки в цілому чи окремих його елементів, більш підлягаючих до руйнування (знищення). На основі страхової вартості визначаються страхові суми, страхові виплати та страхові відсотки. Ця вартість говорить сама за себе і використовується у страхуванні.

Орендна вартість — розрахункова велична вартості об’єкта оцінки, яка використовується для визначення нормативу орендної плати. За базу орендної вартості беруть переважно ринкову вартість об’єкта нерухомості за умови дальшого його використання в такий самий спосіб, що і на дату оцінення.

Вартість у користуванні — це міра цінності власності окремого користувача або групи користувачів, що є складовою діючого підприємства без урахування найбільш ефективного її використання і величини грошового еквівалента від можливого продажу. Вартість власності в користуванні задовольняє потреби конкретного користувача.

До вартостей у користуванні належать:

-   Інвестиційна вартість -  вартість об’єкта нерухомості, визначену за конкретних умов, мети та результативності інвестування. Дана вартість використовується в інвестиційній діяльності ,наприклад під час рішення про те, вкладати або не вкладати гроші в бізнес-проект.[5]

Балансова вартість — відображена в бухгалтерській звітності первинна вартість активів, проіндексована на дату останньої переоцінки і зменшена на суму амортизаційних відрахувань. Балансова вартість буває первісною та відновлювальною. Використовується переважно для визначення результатів діяльності та для Податкової служби.

Первісна вартість - це історична вартість об'єкта на момент введення в експлуатацію.

Відновлювальна вартість - вартість відтворення раніше створених основних засобів у сучасних умовах; визначається в процесі переоцінки основних фондів.

Податкова вартість — вартість, розрахована згідно з порядком, визначеним законодавством про оподаткування власності.

Вартість заміщення — сукупність витрат у поточних ринкових цінах на створення нового функціонального аналога, який має еквівалентну з оцінюваним об’єктом корисність.[6]

Вартість відтворення — сукупність витрат на створення точної копії об’єкта оцінки з урахуванням існуючих ринкових цін на дату оцінки.

Залишкова вартість заміщення — сумарна величина ринкової вартості земельної ділянки за її дальшого такого самого використання та вартості заміщення розташованих на ділянці будинків і споруд з урахуванням усіх видів їх зносу . Цей різновид вартості заміщення використовується як база оцінки об’єктів нерухомості спе­ціального призначення, які не мають ринкового попиту.

Утилізаційна вартість — грошовий еквівалент, який розраховують щоб отримати від продажу вибулих матеріальних активів чи їх складових для альтернативного використання. Цю вартість також називають остаточною ліквідаційною вартістю.

Скрапова вартість — вторинна вартість сукупності матеріалів, яку можна отримати у разі розбирання (ліквідації) об’єкта оцінки.

Митна вартість — еквівалент вартості імпортованих об’єктів, що використовується для розрахунків мита, зборів та інших митних і пов’язаних з ними платежів.[4, c86-88]

Перед тим,як обрати певний вид вартості для оцінювання бажано дотримуватись наступного алгоритму (розроблено автором):

1. Ідентифікація мети оцінювання.

2. Визначення об’єкту оцінювання.

3. З’ясування для кого визначають  певний вид вартості.

4. З’ясування  для чого визначають певний вид вартості.

Завдяки алгоритму можна чітко з’ясувати який об’єкт оцінюють,далі в якій категорії шукати,а потім завдяки визначеній меті оцінювання знайти потрібний вид вартості.

Висновки. Отже, різні модифікації вартості мають різне призначення і по-різному розраховуються, відповідно до операційних потреб і функціонального призначення . Оцінка вартості об’єкта завжди проводиться з конкретною метою, яка в свою чергу обумовлює вибір модифікації вартості, що необхідно визначити.

Таким чином визначення модифікації вартості дає об'єктивну інформацію про реальну ціну об'єкта що, безсумнівно, є корисним та необхідним при прийнятті рішень, пов'язаних з оцінюваною діяльністю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кузьмін О.Є, Мельник О.Г. Діагностика потенціалу підприємства// Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011.- №1. – с.155-166.

2. Добикіна О.К., Рижиков В.С. та ін. Потенціал підприємства:формування та оцінка// Навчальний посібник.– К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.

3. Поняття «Модифікація» [Электронный ресурс] /Режим доступа http://ru.wikipedia.org/wiki/Модификация

4. Федонін О. С., Рєпіна І. М., Олексюк О. І.Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч.посібник.- К.: КНЕУ,2004. – 316 с.

5. Інвестиційна оцінка[Электронный ресурс] /Режим доступа http://www.rentagroup.com.ua/index.php?lang=ua&id=service0312

6. Постанова Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (Національний стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. N1440  [Электронный ресурс] /Режим доступа http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.1823.0

Кометарі до матеріалу можна залишитут тут:  http://vk.com/topic-36835937_26263864

Остання редакція: 10.04.12