Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Смірнова А., Чекорський А. Офшорний бізнес: технології сучасної економіки

Смірнова Аліса, Чекорський Андрій,

 ФЕтаУ, 4 курс, ЕЕП-401

lifeissogood@ukr.net

ОФШОРНИЙ БІЗНЕС: ТЕХНОЛОГІЇ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

Смирнова Алиса, Андрей Чекорский

Smirnova Alisa, Andrii Chekorskyi

ОФФШОРНЫЙ БИЗНЕС: ТЕХНОЛОГИИ СОВРЕМЕННОЙ ЭКОНОМИКИ

OFFSHORE BUSINESS: TECHNOLOGY OF THE MODERN ECONOMY

 

Актуальність. Світовий  банк  підрахував  кількість  різних податків  в Україні іпоставив її на перше місце в рейтингу. Згідно з даними  Світового  банку,  український бізнес у  тій  або іншій формі виплачує  135  різних  податків,  що  пояснює популярність офшорів у підприємців.  Це  абсолютний   світовий  рекорд. Офшори в Україні  -  один  з   небагатьох  способів  отримати  додаткову  свободу  в бізнесі і легально зменшити податкове навантаження. За розрахунками експертів в офшорах зосереджено близько 60 % загальної вартості світового капіталу, через них проходить приблизно половина фінансових транзакцій.                    Постановка проблеми. Офшорний бізнес став невід'ємною частиною світової економіки, він несе із собою як позитивне явище - можливість широкого доступу на міжнародні фінансові ринки, так і негативне, що полягає в поширенні кримінальних та злочинних схем. Метою статті є дослідження впливу офшорного бізнесу на економіку країни, висвітлення сучасних схем ( технологій ) ухилення від сплати податків, приховування імені власника компанії. Визначити причини здійснення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними підприємствами через офшорні зони чи офшорні юрисдикції.

Результати дослідження. Мрія будь-якого бізнесмена – мінімальні податки і якомога простіші умови для ведення справ. Втіленням цього бажання стали офшори. Саме вони є зараз головною перешкодою для порозуміння між діловим світом і урядами багатьох країн. Легальне планування податків – не просто добре налагоджений бухгалтерський облік і правильне складання звітних балансів, це ще й законна можливість або не платити ніяких податків узагалі, або звести їх рівень до мінімального. Тому "офшор" (від англійського offshore - "поза берегом", "за кордоном") - це один з найвідоміших методів податкового планування. Його основою є законодавства багатьох країн, що частково або повністю звільняють від оподаткування компанії, що належать особам, але за умови, що фірма не має доходів у цій країні, а власники і керівництво не є резидентами країни.                      

В результаті проведеного дослідження, було виділенонаступні типи офшорних компаній для податкового планування і структуризації міжнародного бізнесу:

  • Офшорні компанії з дуже низьким або нульовим оподаткуванням, зареєстровані в юрисдикціях, часто званих «податковою гаванню» (taxhavens), таких як Панама, Сейшели, Беліз або Британські Віргінські острови.
  • Компанії, що підлягають територіальному оподаткуванню. Це практикується в юрисдикціях, де компанії, що не мають прибутку місцевого походження, звільняються від сплати податків. Прикладом є Гонконг. Хоча він і не вважається «податковою гаванню», податковий режим в цій країні є сприятливим. При правильній структуризації і адмініструванні компанія може бути використана для міжнародної торгівлі, не сплачуючи податку, за умови, що прибуток не має гонконзького походження.
  • Limited Liability Company (товариствозобмеженою відповідальністю) LimitedLiabilityPartnership(партнерство з обмеженою відповідальністю) вельми привабливі для міжнародного бізнесу і податкового планування, оскільки володіють перевагами обмеженої відповідальності у поєднанні з принципами flow-through, що використовуються партнерствами для цілей оподаткування (а саме, переклад прибутків і витрат партнерства безпосередньо на партнерів). Прикладом таких «фіскальних прозорих» компаній є LLC в США і LLP у Великобританії і Шотландії.
  • Компанії в оншорних юрисдикціях з гнучким і конкуренто здібним податковим режимом. Офшорний світ складний, він складається не тільки з «податкових гаваней», але і з оншорних високо податкових країн, що активно конкурують в справі залучення міжнародних компаній і приватних осіб вигідною політикою і можливостями податкового планування.До країн, де відмічені вигідні податкові структури, входять: Кіпр, Великобританія, Португалія, Сінгапур, Австрія, Швейцарія, Люксембург і Нідерланди.  

Міжнародним податковим консультантам з давніх пір відомі способи оптимізації оподаткування при використанні особливого низько податкового режиму, який пропонується в багатьох високо податкових країнах, що прагнуть до заохочення міжнародного бізнесу. Проте, варто відзначити, що успішне впровадження таких структур залежить від багатьох чинників, включаючи: контрольні перевірки управління і володіння, трансфертне ціноутворення, процентна участь в компанії, податок на приріст капіталу серед інших умов оподаткування і політики.

Основні ознаки офшорних зон(систематизовано авторами):                                

1.     Податкові пільги. Багато офшорних юрисдикцій стягують податки, проте всі вони або не стягують прибутковий податок взагалі, або стягують його тільки з певних категорій доходу, або стягують податок нижчий, ніж у тій країні, де платники є податковими резидентами.                                       

2.     Фінансова секретність. Певний рівень секретності також є характерним для офшорних юрисдикцій, як і для інших країн. Проте більшість країн не захищає цю інформацію від розслідування правоохоронними органами іноземної держави, особливо коли розслідування здійснюється відповідно до міжнародного договору. Особливістю офшорних юрисдикцій є наявність надмірно жорстких правил захисту банківської і комерційної таємниці.       

3.     Секуритизація активів. Мова йде про механізм, при якому фінансові активи списуються з балансу підприємства, відокремлюються від решти майна і передаються спеціально створеному фінансовому посереднику (SpecialPurposeVehicle- SPV), а потім рефінансуються на грошовому ринку або ринку капіталу. Рефінансування здійснюється або за допомогою випуску Asset-BackedSecurities- ABS(цінні папери, забезпечені активами), або шляхом отримання Asset-BackedLoan(синдикованого кредиту).                                

4. Легкість доступу до зарубіжної банківської системи. Дає можливість розміщувати капітал у твердій валюті в надійних банках стабільної країни. Такий рахунок може використовуватися для безготівкових розрахунків, здійснення інших операцій (перекази, акредитиви, банківські гарантії) або для акумуляції неформальних фундацій коштів як "скарбничка" грошей.         

         Дослідивши дане питання, підсумовуємо, що використання офшорних зон відбувається з різною метою:                

             I.      Податкова оптимізація (трансфертне ціноутворення, агентська схема, схема надання послуг, кредитна схема, передоплата з подальшим виникненням безнадійних боргів, давальницька схема поставки сировини, виплата роялті (неактуально внаслідок прийняття нового Податкового кодексу України), реєстрація дочірніх підприємств);

          II.      Використання зі злочинною метою(шахрайство, корупція, ухилення від оподаткування, відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму, наркоторгівлі, торгівлі людьми, насилля над дітьми);

       III.      Інше використання з законною метою (Міжнародна торгівля, особливо коли суб’єкт не має однозначної резидентності, консультаційні та професійні послуги, найм іноземних працівників, холдингові компанії, інвестиційні компанії, захист інтелектуальної власності, таємниця та конфіденційність, юридичний захист та секуритизація активів, реєстрація суден, уникнення оподаткування, планування наступництва (спадку)).

Висновки. Прагнення підприємців знизити податкове навантаження, убезпечити свій капітал є досить природним. Адже відомою є така фраза Рокфеллера: "Якщо можна не платити, то потрібно не платити". Використання офшорів надає можливість планувати організацію бізнесу, його фінансову та організаційну структуру, що законно даєзмогу не переплачувати податки та максимізувати прибутки. Майже всі великі іноземні банки та інвестиційні компанії застосовують офшори для здійснення своїх фінансових операцій. В Україні 70-75% отриманих інвестицій надходить через офшорні зони.

ЛІТЕРАТУРА

1. Драган Г. Особливості офшорних зон та їх значення в Україні. Стратегічні орієнтири, №5, 2011р.

2. Власова В.П., Кушнір Д.В. Офшорні зони як спосіб збереження капіталу в нестабільній економічній ситуації. Електронний ресурс бібліотеки      ім. Вернадського.

Режи доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vodt/2009_10/19_Ofshornizonyak_.pdf

3. Гордійчук О.О. Ефективність офшорного бізнесу. Електронний ресурс бібліотеки      ім. Вернадського. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Suek/2011_4/Gord.pdf

4. Лакіза В.В.,Ілечко А.П. Фінансовий механізм офшору, Логістика,№13,2011р.

Кометарі до матеріалу можна залишитут тут:  http://vk.com/topic-36835937_26263832

Остання редакція: 10.04.12