| - Факультети та інститути»
- Факультет маркетингу»
- Кафедри»
- Кафедра комерційної діяльності і логістики»
- Викладачі»
- Ткач В’ячеслав Михайлович
Ткач В’ячеслав МихайловичКафедра: | Кафедра комерційної діяльності і логістики |
---|
Посада: | доцент кафедри комерційної діяльності та логістики |
---|
Вчене звання: | доцент |
---|
Науковий ступінь: | кандидат технічних наук |
---|
Стаж роботи: | 36 років |
---|
Біографія: | |
---|
Народився в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області у 1954 році; вищу інженерно-технічну освіту та військову офіцерську підготовку отримав у Криворізькому гірничорудному інституті (КГРІ), закінчивши у 1977 році з відзнакою його електротехнічний факультет. Працював у електротехнічних службах на провідних залізорудних підприємствах СРСР з підземним та відкритим способами розробки родовищ: 1971-1972, р.р. – у транспортному цеху ВО ,,Дзержинскруда’’, у 1974, 1975 р.р. – на рудозбагачувальній фабриці Ново-Криворізького гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у місті Кривий Ріг; у 1977-1978 р.р., після закінчення вузу, за направленням Міносвіти УРСР, – майстром та начальником дільниці автоматичного управління виробничими і поточно-транспортними процесами рудозбагачувальних фабрик №1 і №2 на Дніпровському ГЗК у місті Комсомольську на Дніпрі Полтавської області (на той час Всесоюзній ударній комсомольській будові). В 1978 р., за рекомендацією КГРІ, Ткач В.М., як інженер-винахідник, був перенаправлений Міністерством чорної металургії України на роботу з Дніпровського ГЗК у науково-дослідний сектор кафедри автоматизації виробничих процесів (АВП) КГРІ для навчання в її аспірантурі та заняття науковою роботою за профілем кафедри. Цей етап навчання та наукових досліджень Ткача В.М. тривав 10 років (1978 - 1987 р.р.) і був пов’язаний з його участю у науково-практичному вирішенні таких актуальних проблемних питань гірничих підприємств СРСР, як забезпечення оптимізації виробничого та експлуатаційного функціонування їх технологічних і транспортних ліній, економія їх виробничих витрат і зниження собівартості продукції на основі створення і застосування адаптивних систем автоматизованого управління побудованих на новітніх засобах електропривода, автоматики і обчислювальної техніки. Більша частина цих розробок впроваджена кафедрою АВП КГРІ, за участю Ткача В.М. в якості відповідально виконавця по науково-дослідним роботам (НДР), з залученням провідних фахівців спеціалізованих проектних інститутів та виробничих підприємств гірничорудного, вугільного, машинобудівельного і електротехнічного профілей СРСР {(Ленінграда (ВНДПІ ,,Механобр’’ МКМ СРСР, ЛВ ВПІ ,,ТяжПромЭлектроПроект’’), Кривого Рога (ПівдГЗК, ПівнГЗК, ВПНДІ ,,Механобрчермет’’), Свердловська (НВО ,,Уралмашзавод’’ Мінважмаша СРСР), Краматорська (ВО ,,Ново-Краматорський завод тяжелого машиностроения’’), Дніпропетровська (ВПІ ,,Электротяжхимпроект’’), Олександрії (НВО ,,Александрийский электромеханический завод’’)}, на ряді флагманських промислових підприємств чорної і кольорової металургії та вугільної промисловості СРСР {на Південному і Північному ГЗК Кривбасу МЧМ України, Алмаликському гірничо-металургійному комбінаті (ГМК) МКМ СРСР (Узбекистан), вугільних розрізах ВО ,,Красноярскуголь’’ (Російська Федерація) і ВО ,,Екибастузуголь’’ (Казахстан) зі значними економічними ефектами. Результати цих розробок і досліджень опубліковані Ткачем В.М. у 48-ми наукових працях з яких 22 авторських свідоцтва СРСР на винаходи способів і систем автоматичного управління. Частина цих розробок (16-ть теоретичних праць та 6-ть винаходів) захищена Ткачем В.М. в 1987 році у вигляді кандидатської дисертації в Ленінградському гірничому інституті імені Г.В. Плеханова за спеціальністю ,,Автоматизація технологічних процесів і виробництв (промисловість)’’, після закінчення ним аспірантури КГРІ у 1984 р. Загальний економічний ефект від застосування дисертаційних розробок Ткача В.М. на гірничих підприємствах СРСР, в цінах 1987 р., становив 2,154 млн. крб. на рік. Сім років (1987 - 1993 р.р.) працював на різних наукових посадах у Науково-дослідному гірничорудному інституті (НДГРІ) Академії гірничих наук України (м. Кривий Ріг) – головній галузевій технологічній і науковій установі СРСР у сфері підземної розробки родовищ руд чорних металів, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до начальника (завідувача) госпрозрахункової науково-дослідної лабораторії технологічного транспорту. Ця лабораторія виконувала НДР, які фінансувалися гірничорудними підприємствами М-ва металургії СРСР на засадах конкурсних змагань між профільними претендентами-виконавцями. За час роботи в НДГРІ Ткач В.М. приймав участь у виконанні 10-ти НДР з проблем розробки інноваційних систем автоматизованого управління процесами первинної переробки і транспортування залізних руд; по 8-ми з цих НДР був науковим керівником. Світовий рівень наукової новизни результатів цих робот та їх пріоритет захищені НДГРІ, за участю Ткача В.М., 8-ма авторськими свідоцтвами СРСР на винаходи способів та систем автоматичного управління технологічними процесами гірничого виробництва і впроваджені на ряді передових залізорудних підприємств і у проектні рішення по розвитку їх систем управління на рівні локальних та інтегрованих АСУ ТП із загальним економічним ефектом 14,45 млн. крб. СРСР на рік { Полтавському ГЗК (м. Комсомольськ на Дніпрі); Південному ГЗК, шахтах ,,Родина'' та ,,Октябрьская’’ ВО ,,Кривбассруда’’, Криворізькому ГЗК окислених руд (Кривбас) МЧМ України; Михайлівському ГЗК МЧМ Російської Федерації (м. Залізногорськ, Курська магнітна аномалія) та ін.}. Має 25 років стажу роботи викладачем у КНЕУ; з них 12 років – на кафедрі маркетингу в КФ КНЕУ (1992 - 2004 р.р.), а з 2004 р. - у базовому вузi (до 31.05.2017 р. - доцентом кафедри маркетингу, з 1.06.2017 р. - доцентом кафедрі комерційної діяльності та логістики). За час роботи в КНЕУ викладав 10 навчальних дисциплін економіко-управлінського спрямування (маркетинг, міжнародний маркетинг, маркетинг послуг, товарознавство, стандартизація і сертифікація продукції, нормування витрат матеріальних ресурсів, ресурсозбереження за кордоном, управління системами переробки та доставки продукції, логістика, транспортні системи); станом на 1.09.2017 р., працюючи на кафедрі комерційної діяльності та логістики, викладає дві останні дисципліни з вказаного їх переліку. Має два вчені звання: доцента кафедри маркетингу (Рішення вченої Ради КНЕУ від 1996 р.) і старшого наукового співробітника зі спеціальності ,,Автоматизація технологічних процесів та виробництв (промисловість)’’ (Рішення ВАК СРСР від 1990 р.) . Загалом Ткач В.М. є автором 153-х наукових та навчально-методичних праць у сферах технічних і економічних наук; обсяг його особистої частки в них становить понад 170 умовних друкованих аркушів. Значна частина цих наукових праць, надрукованих у провідних профільних фахових виданнях СРСР, України, Росії, а також 30 його авторських свідоцтв СРСР на винаходи стосуються його авторських інноваційних розробок у сфері систем автоматизованого управління процесами конвейєрного, гравітаційного і вібраційного транспортування кускової мінеральної сировини та її механічної дезінтеграції, виробничо-технологічним обладнанням, що їх здійснює, а також - проблеми застосування засад маркетингу і логістики у інтегрованих системах автоматизованого управління вітчизняними залізорудними підприємствами в умовах глобалізації. Більшій частині винаходів Ткача В.М., результатам їх теоретичних і промислових досліджень, відображених у його кандидатській дисертації та у ряді його наукових праць управлінсько-технічного спрямування, Держкомітет СРСР у справах винаходів і відкриттів при Раді Міністрів СРСР у 1979-1987 р.р. присвоїв гриф ,,Не підлягає відкритому друку’’, оскільки їх сутність має особливу державну цінність у патентному, науково-технічному, виробничо-економічному та військовому аспектах. ВІДЗНАКИ: 1) Відмічений почесним званням і знаком ,,Винахідник СРСР’’ за розробку ряду систем автоматизованого управління процесами гірничого виробництва на рівні комплексу винаходів та широке їх впровадження у промисловість СРСР зі значним економічним ефектом (Постанова Державного комітету СРСР у справах винаходів і відкриттів при Раді Міністрів СРСР та Президії Центральної Ради Всесоюзного суспільства винахідників і раціоналізаторів СРСР від 1987 р.). 2) Нагороджений знаком ,,Заслужений працівник КНЕУ імені Вадима Гетьмана’’ (Наказ ректора КНЕУ від 2015 р.). |
Кафедра: | Кафедра комерційної діяльності і логістики |
---|
Посада: | доцент кафедри комерційної діяльності та логістики |
---|
Вчене звання: | доцент |
---|
Науковий ступінь: | кандидат технічних наук |
---|
Стаж роботи: | 36 років |
---|
Біографія: | |
---|
Народився в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області у 1954 році; вищу інженерно-технічну освіту та військову офіцерську підготовку отримав у Криворізькому гірничорудному інституті (КГРІ), закінчивши у 1977 році з відзнакою його електротехнічний факультет. Працював у електротехнічних службах на провідних залізорудних підприємствах СРСР з підземним та відкритим способами розробки родовищ: 1971-1972, р.р. – у транспортному цеху ВО ,,Дзержинскруда’’, у 1974, 1975 р.р. – на рудозбагачувальній фабриці Ново-Криворізького гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у місті Кривий Ріг; у 1977-1978 р.р., після закінчення вузу, за направленням Міносвіти УРСР, – майстром та начальником дільниці автоматичного управління виробничими і поточно-транспортними процесами рудозбагачувальних фабрик №1 і №2 на Дніпровському ГЗК у місті Комсомольську на Дніпрі Полтавської області (на той час Всесоюзній ударній комсомольській будові). В 1978 р., за рекомендацією КГРІ, Ткач В.М., як інженер-винахідник, був перенаправлений Міністерством чорної металургії України на роботу з Дніпровського ГЗК у науково-дослідний сектор кафедри автоматизації виробничих процесів (АВП) КГРІ для навчання в її аспірантурі та заняття науковою роботою за профілем кафедри. Цей етап навчання та наукових досліджень Ткача В.М. тривав 10 років (1978 - 1987 р.р.) і був пов’язаний з його участю у науково-практичному вирішенні таких актуальних проблемних питань гірничих підприємств СРСР, як забезпечення оптимізації виробничого та експлуатаційного функціонування їх технологічних і транспортних ліній, економія їх виробничих витрат і зниження собівартості продукції на основі створення і застосування адаптивних систем автоматизованого управління побудованих на новітніх засобах електропривода, автоматики і обчислювальної техніки. Більша частина цих розробок впроваджена кафедрою АВП КГРІ, за участю Ткача В.М. в якості відповідально виконавця по науково-дослідним роботам (НДР), з залученням провідних фахівців спеціалізованих проектних інститутів та виробничих підприємств гірничорудного, вугільного, машинобудівельного і електротехнічного профілей СРСР {(Ленінграда (ВНДПІ ,,Механобр’’ МКМ СРСР, ЛВ ВПІ ,,ТяжПромЭлектроПроект’’), Кривого Рога (ПівдГЗК, ПівнГЗК, ВПНДІ ,,Механобрчермет’’), Свердловська (НВО ,,Уралмашзавод’’ Мінважмаша СРСР), Краматорська (ВО ,,Ново-Краматорський завод тяжелого машиностроения’’), Дніпропетровська (ВПІ ,,Электротяжхимпроект’’), Олександрії (НВО ,,Александрийский электромеханический завод’’)}, на ряді флагманських промислових підприємств чорної і кольорової металургії та вугільної промисловості СРСР {на Південному і Північному ГЗК Кривбасу МЧМ України, Алмаликському гірничо-металургійному комбінаті (ГМК) МКМ СРСР (Узбекистан), вугільних розрізах ВО ,,Красноярскуголь’’ (Російська Федерація) і ВО ,,Екибастузуголь’’ (Казахстан) зі значними економічними ефектами. Результати цих розробок і досліджень опубліковані Ткачем В.М. у 48-ми наукових працях з яких 22 авторських свідоцтва СРСР на винаходи способів і систем автоматичного управління. Частина цих розробок (16-ть теоретичних праць та 6-ть винаходів) захищена Ткачем В.М. в 1987 році у вигляді кандидатської дисертації в Ленінградському гірничому інституті імені Г.В. Плеханова за спеціальністю ,,Автоматизація технологічних процесів і виробництв (промисловість)’’, після закінчення ним аспірантури КГРІ у 1984 р. Загальний економічний ефект від застосування дисертаційних розробок Ткача В.М. на гірничих підприємствах СРСР, в цінах 1987 р., становив 2,154 млн. крб. на рік. Сім років (1987 - 1993 р.р.) працював на різних наукових посадах у Науково-дослідному гірничорудному інституті (НДГРІ) Академії гірничих наук України (м. Кривий Ріг) – головній галузевій технологічній і науковій установі СРСР у сфері підземної розробки родовищ руд чорних металів, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до начальника (завідувача) госпрозрахункової науково-дослідної лабораторії технологічного транспорту. Ця лабораторія виконувала НДР, які фінансувалися гірничорудними підприємствами М-ва металургії СРСР на засадах конкурсних змагань між профільними претендентами-виконавцями. За час роботи в НДГРІ Ткач В.М. приймав участь у виконанні 10-ти НДР з проблем розробки інноваційних систем автоматизованого управління процесами первинної переробки і транспортування залізних руд; по 8-ми з цих НДР був науковим керівником. Світовий рівень наукової новизни результатів цих робот та їх пріоритет захищені НДГРІ, за участю Ткача В.М., 8-ма авторськими свідоцтвами СРСР на винаходи способів та систем автоматичного управління технологічними процесами гірничого виробництва і впроваджені на ряді передових залізорудних підприємств і у проектні рішення по розвитку їх систем управління на рівні локальних та інтегрованих АСУ ТП із загальним економічним ефектом 14,45 млн. крб. СРСР на рік { Полтавському ГЗК (м. Комсомольськ на Дніпрі); Південному ГЗК, шахтах ,,Родина'' та ,,Октябрьская’’ ВО ,,Кривбассруда’’, Криворізькому ГЗК окислених руд (Кривбас) МЧМ України; Михайлівському ГЗК МЧМ Російської Федерації (м. Залізногорськ, Курська магнітна аномалія) та ін.}. Має 25 років стажу роботи викладачем у КНЕУ; з них 12 років – на кафедрі маркетингу в КФ КНЕУ (1992 - 2004 р.р.), а з 2004 р. - у базовому вузi (до 31.05.2017 р. - доцентом кафедри маркетингу, з 1.06.2017 р. - доцентом кафедрі комерційної діяльності та логістики). За час роботи в КНЕУ викладав 10 навчальних дисциплін економіко-управлінського спрямування (маркетинг, міжнародний маркетинг, маркетинг послуг, товарознавство, стандартизація і сертифікація продукції, нормування витрат матеріальних ресурсів, ресурсозбереження за кордоном, управління системами переробки та доставки продукції, логістика, транспортні системи); станом на 1.09.2017 р., працюючи на кафедрі комерційної діяльності та логістики, викладає дві останні дисципліни з вказаного їх переліку. Має два вчені звання: доцента кафедри маркетингу (Рішення вченої Ради КНЕУ від 1996 р.) і старшого наукового співробітника зі спеціальності ,,Автоматизація технологічних процесів та виробництв (промисловість)’’ (Рішення ВАК СРСР від 1990 р.) . Загалом Ткач В.М. є автором 153-х наукових та навчально-методичних праць у сферах технічних і економічних наук; обсяг його особистої частки в них становить понад 170 умовних друкованих аркушів. Значна частина цих наукових праць, надрукованих у провідних профільних фахових виданнях СРСР, України, Росії, а також 30 його авторських свідоцтв СРСР на винаходи стосуються його авторських інноваційних розробок у сфері систем автоматизованого управління процесами конвейєрного, гравітаційного і вібраційного транспортування кускової мінеральної сировини та її механічної дезінтеграції, виробничо-технологічним обладнанням, що їх здійснює, а також - проблеми застосування засад маркетингу і логістики у інтегрованих системах автоматизованого управління вітчизняними залізорудними підприємствами в умовах глобалізації. Більшій частині винаходів Ткача В.М., результатам їх теоретичних і промислових досліджень, відображених у його кандидатській дисертації та у ряді його наукових праць управлінсько-технічного спрямування, Держкомітет СРСР у справах винаходів і відкриттів при Раді Міністрів СРСР у 1979-1987 р.р. присвоїв гриф ,,Не підлягає відкритому друку’’, оскільки їх сутність має особливу державну цінність у патентному, науково-технічному, виробничо-економічному та військовому аспектах. ВІДЗНАКИ: 1) Відмічений почесним званням і знаком ,,Винахідник СРСР’’ за розробку ряду систем автоматизованого управління процесами гірничого виробництва на рівні комплексу винаходів та широке їх впровадження у промисловість СРСР зі значним економічним ефектом (Постанова Державного комітету СРСР у справах винаходів і відкриттів при Раді Міністрів СРСР та Президії Центральної Ради Всесоюзного суспільства винахідників і раціоналізаторів СРСР від 1987 р.). 2) Нагороджений знаком ,,Заслужений працівник КНЕУ імені Вадима Гетьмана’’ (Наказ ректора КНЕУ від 2015 р.). |
Кафедра: | Кафедра комерційної діяльності і логістики |
---|
Напрямки наукових досліджень: | Наукова діяльність здійснюється Ткачем В.М. у двох сферах – економічній (в період 1992 - 2017 р.р. його роботи в КНЕУ) у напрямках маркетингове управління і логістика на залізорудних підприємствах та у технічній (з 1977 – по сьогодення) у напрямку автоматизованого управління виробничими процесами гірничих підприємств. Свій перший винахід (,,Устройство для управления многобарабанной подъемно-транспортной установкой’’ - авторське свідоцтво № 899426) Ткач В.М. створив у 1976-1977 р.р., будучі студентом КГРІ, під час виконання свого дипломного проекту. За пріоритет створеної ним технічної розробки (системи автоматичного управління процесом конвейєрного транспортування сипучого вантажу), відображеної у його дипломній роботі та захист її наукової новизни на рівні винаходу СРСР, випускаюча кафедра автоматизації виробничих процесів КГРІ рекомендувала МЧМ УРСР направити його на роботу інженером-дослідником у науково-дослідний сектор КГРІ та до вступу в її аспірантуру по за конкурсом. 16 років (1978 – 1993 р.р.) займався науково-технічною діяльністю, працюючи на різних наукових посадах у вищому учбовому (КГРІ) та науково-дослідному (НДГРІ АГН України) закладах гірничорудної спеціалізації, розташованих у місті Кривому Розі; при цьому брав участь у виконанні 19 НДР з проблем оптимізації виробничого та експлуатаційного функціонування технологічних і транспортних ліній гірничих підприємств СРСР, економії їх виробничих витрат і зниження собівартості продукції на основі систем автоматизованого управління. По цим НДР виконував обов’язки відповідального виконавця (1978-1988 р.р.) та наукового керівника (1989-1993 р.р.). За цей період наукової діяльності Ткач В.М. створив 30 винаходів; більшість з цих розробок у вигляді конструктивних зразків він випробував і дослідив у виробничих умовах гірничих підприємств та впровадив на них, що дозволило отримати їм значний сумарний економічний ефект ( 16, 594 млн. крб. СРСР на рік). Результати усіх цих досліджень опубліковані у 62-х його наукових працях. В період 1988–1993 р.р., працюючи у НДГРІ, Ткач В.М., як начальник лабораторії технологічного транспорту НДГРІ, керував її науковою діяльністю та виконанням її колективом госпрозрахункових НДР, підготовкою аспірантів у НДГРІ за спеціалізацією автоматизація технологічних процесів у промисловості, і, як пошукувач докторського ступеня, виконував наукові дослідження за темою своєї дисертації, затвердженою НДГРІ (17.02.1993 р.) та пов’язаною з тематикою НДР цієї лабораторії. Усі ці дослідження були спрямовані на розв’язання наукових проблем у сфері автоматизованого управління виробничими процесами гірничих підприємств. Внаслідок розпаду СРСР і акціонування підприємств-замовників НДР лабораторії транспорту було припинено фінансування цих НДР, в цей же час створений ВАК Україні не включив до переліку чинних спеціальностей наукової підготовки кадрів вищої кваліфікації напрямок за яким готувалися дисертації аспірантів Ткача В.М. та його докторська дисертація; це примусило Ткача В.М. згорнути госпрозрахункову наукову діяльність лабораторії транспорту в НДГРІ у 1992-1993 р.р., звільнити її співробітників, припинити керівництво аспірантами в НДГРІ, зупинити підготовку докторської дисертації та кардинально змінити сферу його діяльності з науково-технічної на навчально-економічну - перейти з посади начальника лабораторії НДГРІ на викладацьку роботу в штат Криворізької філії КНЕУ. 25-ть років Ткач В.М. працює викладачем в КНЕУ (1992 – 2017 р.р.); у цей період його наукова діяльність присвячена теоретичним дослідженням у сфері економіки за профілем кафедри маркетингу (маркетингове управління, логістика) та у сфері техніки за напрямком автоматизованого управління технологічними процесами гірничих підприємств. Результати цих досліджень опубліковані ним у 39 наукових працях. За період 1977- 2017 р.р. Ткач В.М. опублікував 131 наукову працю. До їх складу входять 79 статей, тез доповідей та аналітичних оглядів, що стосуються проблем створення інноваційних систем управління промисловими підприємствами гірничої спеціалізації металургійного та вугільного міністерств у виробничо-технологічному, управлінсько-технічному (автоматизація), управлінсько-економічному (маркетинг, логістика) і екологічному аспектах; 30 авторських свідоцтв СРСР на винаходи (13 способів, 6 систем, 11 пристроїв) автоматичного управління виробничими і транспортними процесами гірничих підприємств та їх технологічним обладнанням; 22 звіти з НДР по проблем розробки систем автоматичного управління гірничими підприємствами. Напрямки наукових досліджень та навчально-методичних розробок Ткача В.М. : 1) проблема організаційно-управлінського забезпечення підвищення ефективності виробничо-комерційної діяльності та конкурентного потенціалу вітчизняних залізорудних підприємств в умовах глобалізації на засадах інтеграції маркетингового менеджменту і логістики, економічної та технічної кібернетики, теорії систем, математичного аналізу та прогнозування (з 1992 року по сьогодення); за цим напрямком опубліковано 30 наукових праць; 2) за навчальними дисциплінами, що входили до складу програми підготовки фахівців за напрямком маркетинг, на протязі 1992–2017 р.р. опубліковано 22 навчально-методичні праці; 4-ри з них стосуються навчальної дисципліни логістика; 3) проблема підвищення ефективності роботи гірничих підприємств у виробничому, експлуатаційному та економічному аспектах засобом застосування комплексної техніко-економічної оптимізації їх виробничих і транспортних процесів та режимів роботи їх технологічного обладнання на базі створення і впровадження систем автоматизованого управління різних ієрархічних рівнів (з 1977 року по сьогодення); за цим напрямком опублікована 101 наукова праця з яких 30 винаходів. |
---|
Завантажено файлів: | 0 |
---|
Публікації: | 1) Ткач В.М. Особливості залізорудних підприємств України як чинники впливу на реалізацію засад маркетингу і логістики в їх інтегрованому управлінні / В.М. В.М. Соломаха // Формування ринкової економіки: зб.наук. праць. ДВНЗ ,,Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана’’; М – во освіти і науки України. - К.: КНЕУ, 2013. – № 30, С. 356 – 371. 2) Ткач В.М. О проблеме развития управленческой составляющей конкурентного потенциала предприятий на основе концепции интеграции / В.М. Ткач // Проблемы развития экономики и сферы сервиса в регионе. Сб. материалов 8-й Международной научно-практической конференции (14 марта 2014 г., г. Сыктывкар ) в 2-х томах; Сыктывкарский филиал ФГБОУ ВПО ,,Санкт Петербургского государственного университета сервиса и экономики”, М-во образования и науки Российской Федерации, ФГБУН ,,Институт социально-экономических и энергетических проблем Севера Коми научного центра Уральского отделения Российской академии наук'', ГНУ ,, Институт экономики национальной академии наук Беларуси'', ГОУ ,, Белорусский национальный технический университет”, ГВУЗ ,,Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана''. – Сыктывкар: СФ СПГУСЭ, - 2014. Т.1. - C. 312 – 315. 3) Ткач В.М. Оценка конкурентного потенциала железорудных предприятий – основа формирования стратеги их развития в условиях глобализации / В.М. Ткач , В.Н. Соломаха // Горный журнал . – Москва: Руда и металлы, 2015. - №3, С. 62 – 66. (Издается с 1825 г.). 4) Ткач В.М. Особливості формування стратегії розвитку залізорудних підприємств України на засадах маркетингу в умовах глобалізації / В.М. Ткач // Економіка та підприємництво: зб. наук. праць молодих учених та аспірантів у 2 ч. ДВНЗ ,,Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана’’; М – во освіти і науки України. – Київ: КНЕУ, 2015. – № 34 – 35/ 2015, Ч. 1. - С. 297 – 311. 5) Соломаха В.М. Вплив екологічних чинників на конкурентоспроможність підприємств Кривбасу / В.М. Соломаха, В.М. Ткач // Металлургическая и горнорудная промышленность: научно-технический и производственный ежеквартальный украинский журнал. – Днепропетровск: ООО ,,Укрметаллургинформ’’, 2014, №2, С. 100 – 103 |
---|
|