«Історія держави і права зарубіжних країн»

 

«Історія держави і права зарубіжних країн» є базовою нормативною наукою у навчальному процесі підготовки фахівців за спеціальністю «Правознавство». Цим обумовлено її структурно-логічне місце у навчальному процесі – 2 семестр першого курсу для усіх форм навчання.

 

Метою науки «Історія держави і права зарубіжних країн» є опанування і засвоєння студентами комплексу знань про державно-правові явища у світі в минулі часи та на сьогоднішній день у різних країнах світу.

 

Завданнями науки є усвідомлення студентами основних характеристик державного ладу та права різних країн світу, що належать до певних правових систем, у різні історичні періоди; засвоєння системних закономірностей формування, функціонування та розвитку держави і права на різних територіях та у різний час; вироблення концепції прогресивного розвитку держави і права на основі набутих знань.

 

Предметом вивчення наукиє основи державного ладу та особливості права різних країн світу, що належать до певних правових систем, з часів стародавнього світу до сьогодення.

 

Міждисциплінарні зв’язки:Процес вивчення«Історії держави і права зарубіжних країн» студентами першого курсу передбачає нерозривний комплексний зв’язок насамперед з «Теорією держави і права», яка викладається  в першому та другому семестрах, а також  кореспондується з низкою тем з курсу «Філософії»,що також викладається  в першому семестрі. Опанування студентом наступних наук, передбачених навчальним планом, спиратиметься базові знання, отримані в результаті вивчення «Історії держави і права зарубіжних країн», що забезпечить оптимізаціюсприйняття та засвоєння конституційного права, цивільного права та процесу, міжнародно-правових та інших галузевих юридичних наук.

 

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- основи теорії нормотворчої діяльності, особливості різних видів нормотворчої діяльності в Україні, основні прийоми, методи та процедури нормотворчої техніки;

- зміст основних нормативно-правових актів, якими здійснюється правове регулювання нормотворчості в Україні;

- основні науково-методичні розробки щодо забезпечення вироблення різних видів нормативно-правових актів;

- використовувати набуті теоретичні знання для розв'язання конкретних практичних завдань, а саме: підготовки проектів різних видів нормативно-правових актів, проведення експертизи проектів нормативно-правових актів, виявлення правотворчих помилок у текстах нормативно-правових актів, їх виправлення;

- самостійно працювати з правовою та науково-методичною літературою, нормативно-правовими актами, що здійснюють правове регулювання нормотворчої діяльності;

- визначати момент набрання чинності різними видами нормативно-правових актів;

- застосовувати основні способи систематизації нормативно-правових актів;

- використовувати основніправила нормотворчої техніки при складанні проектів нормативно-правових актів та узгодженні їх з чинними нормативно-правовими актами, уникати правотворчих помилок у текстах нормативно-правових актів;

- володіти процедурними формами різних видів нормотворчого процесу.

 

Однією з рис сучасного юриста слід вважати наявність синтетичного мислення (сполучення різних типів – предметно-дієвого, словесно-логічного, образного творчого) та власної світоглядної позиції, які й формуються в процесі вивчення гуманітарного циклу наук, зокрема невід’ємної її складової «Історії держави і прави зарубіжних країн». Застосування при розв’язанні практичних задач застосування отриманих аналітичних навичок, методів історичного порівняння, тлумачення дозволяє розуміти походження та причинно-наслідкові зв’язки сучасних правових явищ, сутність правових принципів.

Успішний висококваліфікований фахівець має бути завжди готовим до прийняття нестандартних рішень в тих непоодиноких нині ситуаціях, коли наприклад, юридична наука та практика пропонують різні відповіді на ті самі питання. Саме тут застосовуються базові знання щодо подій та явищ правового змісту, навички аналізу різних традицій державницької та правотворчої, правозастосовної та правоохоронної практики, отримані в ході вивчення «Історії держави і права зарубіжних країн»

 

ПЕРШИЙ МОДУЛЬ

РОЗДІЛ 1 : ВИНИКНЕННЯ ОСНОВНИХ ТИПІВ ПРАВОВИХ КУЛЬТУР:
ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Тема 1. Предмет і методологія історико-правової науки. Первісне (додержавне) право

Тема 2. Східна державно-правова традиція.Особливості формування держави і права в країнах Стародавнього Сходу

Тема 3. Виникнення європейської державно-правової традиції. Історія держави і права Стародавньої Греції та Риму.

РОЗДІЛ 2: ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК РОМАНО–ГЕРМАНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ ПРАВОВОЇ ТРАДИЦІЇ

Тема 4. Формування романо-германської традиції держави і права

Тема 5. Романська правова традиція. Історія держави і права Франції.

Тема 6. Германська правова традиція. Історія  держави і права Німеччини.

ДРУГИЙ МОДУЛЬ

РОЗДІЛ 3: ГЕНЕЗИС І ЕВОЛЮЦІЯ АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ ТРАДИЦІЇ

Тема 7. Англо-американська історико-правова традиція. Загальне право та право справедливості.

Тема 8. Історія держави і права Великобританії

Тема 9. Історія держави і права Сполучених Штатів Америки

Тема10.  Історичні перспективи  політико-правової інтеграції.

 

5. Викладацький склад:

 

 

1.      Історія держави і права зарубіжних країн [Текст] : навч. посібник / Л. М. Бостан, С. К. Бостан ; [науч. ред. С. М. Тимченко]. – 2–ге вид., переробл. та доповн. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 730 с.

2.      Шульженко Ф.П., Гайдулін О.О., ПерепадяО.В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч.–метод. посіб. для самост. вивч. дисц. –К.: КНЕУ, 2007. –192 с