Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Нормотворча діяльність

АНОТАЦІЯ ЛЕКЦІЙ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«НОРМОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ»
 
1. Мета опанування дисципліни в контексті підготовки фахівців певної спеціальності. Її взаємозв’язок з іншими дисциплінами навчального плану
Вибіркова навчальна дисципліна “Нормотворча діяльність” вивчається студентами спеціальності “правознавство” денної та заочної форм навчання. Нормотворча діяльність відноситься до дисциплін циклу професійної та практичної підготовки і викладається у 3 семестрі студентам другого курсу.
Метоюдисципліни є оволодіння студентами теоретичними знаннями про нормотворчість, як окремий вид юридичної діяльності, з урахуванням попередньо набутих знань з теорії держави і права, та отримання практичних навичок розробки проектів різних видів нормативно-правових актів.
Дисципліна ґрунтується на отриманих після вивчення теорії держави і права знаннях. У свою чергу, дисципліна створює передумови для опанування наступних дисциплін, предметом яких є окремі галузі права України, оскільки кожна з таких дисциплін включає питання, пов’язані із вивченням джерел конкретної галузі права.
 
2. Перелік знань і умінь, яких набуде студент після опанування даної дисципліни
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
знати:
- основи теорії нормотворчої діяльності, особливості різних видів нормотворчої діяльності в Україні, основні прийоми, методи та процедури нормотворчої техніки;
- зміст основних нормативно-правових актів, якими здійснюється правове регулювання нормотворчості в Україні;
- основні науково-методичні розробки щодо забезпечення вироблення різних видів нормативно-правових актів;
уміти:
- використовувати набуті теоретичні знання для розв'язання конкретних практичних завдань, а саме: підготовки проектів різних видів нормативно-правових актів, проведення експертизи проектів нормативно-правових актів, виявлення правотворчих помилок у текстах нормативно-правових актів, їх виправлення;
- самостійно працювати з правовою та науково-методичною літературою, нормативно-правовими актами, що здійснюють правове регулювання нормотворчої діяльності;
- визначати момент набрання чинності різними видами нормативно-правових актів;
- застосовувати основні способи систематизації нормативно-правових актів;
- використовувати основніправила нормотворчої техніки при складанні проектів нормативно-правових актів та узгодженні їх з чинними нормативно-правовими актами, уникати правотворчих помилок у текстах нормативно-правових актів;
- володіти процедурними формами різних видів нормотворчого процесу.
 
3. Сфера реалізації набутих знань і вмінь в майбутній професії
Останнім часом у науковій юридичній літературі все частіше вказується на нагальну потребу розробки теорії нормотворчості. Якщо реалізація юридичних норм, досягнення зазначених у них цілей – це одна з найважливіших сторін життя права, то нормотворчість, встановлення юридичних норм за допомогою видання нормативно-правових актів – інша, не менш важлива сторона, що необхідно передує першій. Сучасний рівень організації підготовки проектів нормативно-правових актів не відповідає реальним потребам юридичної практики. Виникає потреба в більш детальному вивченні теорії нормотворчості.
Введення даної дисципліни в навчальний процес є актуальним та необхідним, оскільки на сьогоднішній день практично всі юристи в тій чи іншій мірі беруть участь у підготовці проектів різних нормативно-правових актів, починаючи від законів держави і закінчуючи актами муніципальної та корпоративної нормотворчості. При цьому ефективне здійснення нормотворчої діяльності неможливе без системи теоретичних знань про нормотворчість, її суб’єкти та результат, а також про прийоми, методи нормотворчої техніки підготовки різних видів нормативно-правових актів.
 
4. Зміст дисципліни за модулями та темами
Структура даної дисципліни складається з загальної та особливої частин. У загальній частині викладені загальнотеоретичні питання нормотворчої діяльності та нормотворчої техніки, а в особливій частині розглядаються особливості, які притаманні різним видам нормотворчості в нашій державі. Такий підхід надає змогу не лише висвітити всі питання, що передбачені програмою та необхідні для формування цілісної системи знань про нормотворчу діяльність, а й суттєво полегшує процес сприйняття та засвоєння навчального матеріалу студентами.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 1. Загальна характеристика нормотворчої діяльності
Тема 2. Нормативно-правовий акт як основна форма (джерело) права в Україні
Тема 3. Нормотворча техніка
Тема 4. Правотворчі помилки
Тема 5. Експертиза проектів нормативно-правових актів
Тема 6.Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Тема 7. Законодавчий процес
Тема 8. Підзаконна нормотворчість органів державної влади
Тема 9. Локальна нормотворчість як особливий вид підзаконної нормотворчості
 
5. Викладацький склад: Риндюк В.І., к.ю.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права; Рижук Ю.М., к.ю.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права.
 
6. Основна література:
1.      Риндюк В.І. Нормотворча діяльність: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни [Електроннийресурс] / М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. заклад "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - К. : КНЕУ, 2009. – 162 с.
2.      Риндюк В.І. Нормотворча діяльність : практикум [Електроннийресурс] / за заг. ред. д-ра політ. наук, проф. Ф. П. Шульженка. — К. : КНЕУ, 2013. — 127 [1] с.
3.      Ковальський В.С., Козінцев І.П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 192 с.
Риндюк В.І. Проблеми законодавчої техніки в Україні: теорія та практика: Монографія. - К.: Вид-во “Юридична думка”, 2012. - 272 с.

 

Остання редакція: 12.12.15