Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Довідкове бюро

             Шановні колеги! Чи є нормативним вживання терміна інформаційно-управляючі  системи?

 

По-перше, активні дієприкметники, утворені від дієслівних основ за допомогою суфіксів -уч-(-юч-), -ач-(-яч-), в українській мові мають обмежене коло вживання, проте у фаховому мовленні економістів трапляються такі терміни: спрямовуючий контрольфільтруючий контрольвипереджаюче управлінняактивізуючі управлінські рішеннярегулюючі управлінські рішенняпостійно-діючий комітетрекомендуючі повноваження, керуюча система організації тощо. Наявність таких дієприкметників у складі економічної термінології свідчить про недостатній рівень її внормування. У нашій мові є власні ресурси для творення активних дієприкметників. Призначення чого-небудь виконувати певну активну дію, спрямовану на інший об’єкт, виражають віддієслівні прикметники із суфіксом -льн-, який приєднується до основ дієслів недоконаного виду; здатність чого-небудь виконувати активну дію, спрямовану на щось, передають прикметники із суфіксом -івн-, що приєднується до усічених дієслівних основ недоконаного виду. Відповідно нормативними пропонують усталити сполуки на зразок активізувальні управлінські рішення, регулювальні управлінські рішення, фільтрувальний контроль, випереджувальне управлінняспрямувальний контроль; керівна система організації; рекомендаційні повноваження.

По-друге, у фаховій літературі терміни управління, керування, керівництво функціонують як синоніми. Сучасні українські словники фіксують дієслова керувати та управляти й відповідно похідні керування, керівництво та управління, але з наведених у них визначень важко зрозуміти поняттєву різницю між цими словами, що призводить до плутанини термінів: школа наукового керуванняі школа наукового управління; класична школа керування і класична школа управління; мистецтво керівництва (керування) і мистецтво управління; керівництво організацією та управління організацією; технологія управління і технологія керування; стиль керівництва і стиль управління і под.

Зазначимо, що слова керувати та керування є традиційними для української мови, натомість управляти (у значенні керувати) та управління з’явилися порівняно нещодавно: словник Б. Грінченка (т. ІV, с.348) слово управляти пояснює тільки як вставлятивмонтовувати закінчувати роботунавчати чого-небудь. Лексему управління цей словник, як і багато інших, не фіксує. На думку мовознавців, термін управління належить до низки неправильно дібраних українських відповідників: іменник управління скальковано з російського іменника управление, а не утворено від українського дієслова управляти, оскільки згідно з правилами українського словотвору суфікс-інн-(ямають іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосним основи и та і. А іменники, утворені від дієслів із голосним основи а(я), мають суфікс -анн-(я) та-янн-(я). Отже, від дієслова управляти повинно було б утворитися управляння. Щоб запобігти паралельному вживанню термінів керування та управління, рекомендуємо чітко їх розмежовувати. Для уникнення плутанини радимо в значенні “сукупність цілеспрямованих дій, що полягає в оцінюванні ситуації та стану об’єкта керування, вибиранні керівних дій та їх реалізації” уживати лише термін керування. У значенні “адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що керує певною галуззю господарської, наукової, військової діяльності” уживати термін управління, так само, як ми вживаємо запозичені лексеми бюро, департамент. У значеннях: “1. Спрямування діяльності людей, під проводом яких, на чолі з якими здійснюється діяльність певного колективу; 2.збірн. Керівний склад якоїсь установи, організації тощо” варто вживати лексему керівництво. Відповідно нормативними економічними термінами пропонуємо усталити мистецтво керування замість мистецтво управління; школа наукового керування замість школа наукового управління; керування організацією замість управління організацією; технологія керування замість технологія управління; керування маркетингом замість управління маркетингом; матрична структура керування замістьматрична структура управління; методи керування замість методи управління; інтенсифікація керування замість інтенсифікація управління; апарат керування замість апарат управління; адаптивне керування замість адаптивне управління; керування персоналом замість управління персоналом; керування за “слабкими” сигналами замість управління за “слабкими” сигналамикерування за змінами замість управління за змінами; керування запасами замість управління запасами, керування якістю замість управління якістюкерування тотальною якістю замість управління тотальною якістю; керування конфліктами замість управління конфліктами; керування типу виноградна лоза замість управління типу виноградна лоза”; цикл керування замість цикл управління.

Отже, нормативним є термін інформаційно-керівні системи, його й радимо вживати.

Докладніше про це можна прочитати у такій літературі: Городенська К. Г. Проблема словотвірної ідентичності в українській термінології / К. Г. Городенська // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. – К., 1998.– С. 10−13. Краснопольська Н.Л. Загальні рекомендації щодо унормування української термінології менеджменту // Українська мова. − 2014. − № 1(49). − С. 97−104.

 

Шановні колеги! У сучасній економічній літературі зафіксовані такі терміни: РR-менеджер/піар-менеджер, НR-менеджер, НR-продукт / ейчар-менеджер, ейчар-продукт. Скажіть, будь ласка, як правильно писати такі терміни?

 

Співіснування графічних варіантів піар-менеджер / РR-менеджер,НR-менеджер / ейчар-менеджер, НR-продукт / ейчар-продукт, на думку вчених,свідчить про перебування запозичених слів на різних ступенях адаптації та усталеності до системи української мови і є, переважно, явищем тимчасовим, що має тенденцію до надання переваги адаптованим словам (піар-менеджер). Нерозв’язаною залишається проблема словотвірної адаптації запозичених складних іменників ейчар-менеджер,  ейчар-продукт, прес-менеджер, фанд-менеджер,ко-менеджер,лідл-менеджер, мідл-менеджер, контент-менеджер,продакт-менеджер,івент-менеджер. Найчастішеїх пишуть через дефіс, хоч вони не є в українській мові складними іменниками, утвореними з двох самостійних іменників без сполучного голосного. Водночас зафіксовано написання  таких термінів окремо: мідл менеджер, івент менеджер,реліз менеджер. Обидва варіанти написання термінів порушують чинні  правила правопису складних слів разом і через дефіс. Такі слова потрібно писати разом: ейчарпродукт, ейчарменеджер, пресменеджер,фандменеджер, коменеджер, лідлменеджер, мідлменеджер, івентменеджер, релізменеджер, продактменеджер, контентменеджер.
Отже, піар-менеджер пишемо через дефіс, а ейчарпродукт, ейчарменеджер разом. Докладніше про це можна прочитати у такій літературі:
1. Городенська К.Г. Нові запозичення і новотвори на тлі фонетичної та словотвірної підсистем української літературної мови // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. – К.: КНЕУ, 2009. – Вип.VІІІ. – С. 3−9.
2. Клименко Н.Ф. Динамічні процеси в сучасному лексиконі: монографія / Н.Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго, 2008. – 336 с.
3. Краснопольська Н.Л. Загальні рекомендації щодо унормування української термінології менеджменту // Українська мова. − 2014. − № 1(49). − С. 97−104.


Вітаємо, колеги! До вас звертаються співробітники Інституту бізнес-освіти КНЕУ. Хочемо отримати поради стосовно таких питань:
1. Чи потрібно редагувати речення: "Місія програми: підготовка управлінських кадрів вищої ланки нової генерації, конкурентоспроможних на ринку праці.."; "Складником навчання є фахові дискусії ..."? 
2. Чи є помилки в оформленні власної назви  «Кока-Кола Беверіджиз Україна»?
3. Який український відповідник можна дібрати до виділеного слова у словосполученні  ТОР-менеджери  і провідні фахівці?
4.Чи правильно вжито велику літеру в таких випадках: Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України?

Шановні колеги, відповідаємо на Ваш запит:
1. Чи потрібно  редагувати речення Місія програми: підготовка управлінських кадрів вищої ланки нової генерації, конкурентоспроможних на ринку праці..; Складником навчання є фахові дискусії ..?
Щоб зробити легким для сприйняття зміст речення Місія програми: підготовка управлінських кадрів вищої ланки нової генерації, конкурентоспроможних на ринку праці.., йоговарто перебудувати так:Місія програми –підготувати нову генерацію менеджерів вищої ланки, конкурентоспроможних на ринку праці. Зауважимо, що згідно з вимогами до стилю українських нормативних документів треба надавати перевагу природному для української мови дієслівному способові позначення дії (процесів) перед іменниковим, традиційним для російського офіційно-ділового та наукового стилів, наприклад: потребує прийняття рішучих заходів - потребує вжити рішучих заходів.
Речення Складником навчання є фахові дискусії ..не потребує редагування, оскільки слово складник у сучасній літературній мові нормативне, уживане замість складова.
2. Чи є помилки в оформленні власної назви  «Кока-Кола Беверіджиз Україна»?
За правилом уживання літер и/і в іншомовних словах у частині власної назви треба писати літеру  и в слові Бевериджиз.
3.
Який український відповідник можна дібрати до виділеного слова у словосполученні  ТОР-менеджери  і провідні фахівці? Модним словом ТОР-менеджери називають  найкращих, провідних менеджерів, проте це слово не відповідає українським нормам словотворення та орфографії. Отже, замінити його можна на провідні менеджери, найкращі менеджери, менеджери-лідери. Зауважимо, що у словосполученні ТОР-менеджери  і провідні фахівці варто також конкретизувати частину провідні фахівці, оскільки ними можуть бути й найкращі менеджери. Отже, словосполучення редагуємо так: найкращі менеджери і провідні фахівці інших галузей.
4.Чи правильно вжито велику літеру в назвах Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України?
Відповідно до правил чинного "Українського правопису" назви титулів, посад, звань, наукових ступенів пишуть з малої літери: заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, порівняйте такожгенеральний директор, президент компанії "Квест", прем'єр-міністр.
 

Шановні колеги!Проконсультуйте, будь ласка, Інститут вищої освіти з такого питання:
Чи функціонують терміни конкурентоспроможність і конкурентоздатність паралельно, чи треба віддавати перевагу одному з них?

Шановні колеги! 
У сучасних загальномовних словниках  («Орфографічний словник», «Тлумачний словник української мови», «Російсько-український словник») та словниках фахових («Українсько-російський словник наукової термінології», «Фінансовий словник», «Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери») термін конкурентоздатність не зафіксований.

Отже, у сучасній українській літературній мові функціонує тільки один термін – конкурентоспроможність, який і радимо вживати у фахових економічних текстах.

 

 

Остання редакція: 13.08.17