Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Організація та проведення тематичних заходів 2011

  День інноваційної освіти в Центрі магістерської підготовки.

19 квітня 2011  в Центрі магістерської підготовки КНЕУ відбувся Еducation innovation day(EID) «Сучасні навчальні методики і технології у бізнес-освіті» . В роботі EIDприймали участь 50 викладачів - представників 24 кафедр нашого університету.

В рамках EIDбуло проведено майстер-класи: «Практика використання тренінгових технологій» викладачів-інноваторів: доцента кафедри стратегії підприємств Банщикова П.Г. та доцента кафедри менеджменту Вакуленко А.В. Засідання круглого столу було відкрито доповіддю професора кафедри міжнародного менеджменту, керівника магістерської програми «Бізнес-адміністрування» Панченка Є.Г: «Сучасні підходи до оцінювання тренінгового навчання».

Розглянуті питання викликали значний інтерес та  широко обговорювалися під час засідання круглого столу, що дало можливість викладачам обмінятися своїми думками, знаннями, поділитися досвідом. Вироблені шляхом співпраці пропозиції  та рекомендації будуть в подальшому використовуватися в діяльності ЦМП.

В такому форматі  День інноваційної освіти в КНЕУ відбувся вперше. Його проведенню передувала тривала робота по вивченню та апробації в навчальному процесі ЦМП сучасних освітніх методик та технологій, котрі, як свідчить світовий досвід, ефективно використовуються в бізнес-освіті.

Ще у 2008 році, відразу після затвердження  інноваційної стратегії розвитку КНЕУ, в Центрі магістерської підготовки розпочалася діяльність щодо її реалізації:

  • Першим кроком на цьому шляху було проведення засідання секції «Андрагогіка: використання інноваційних технологій (досвід ЦМП)» науково-методичної конференції викладачів КНЕУ, де було проаналізовано напрацьований викладачами ЦМП досвід.
  • З новітніми методами організації навчального процесу на основі використання  web 2.0. сервісів, ігрових методик і компетентнісного підходу та з досвідом їх застосування у МДІМВ  (Росія) викладачі ознайомилися на тренінгу-семінарі «Методи організації навчального процесу в епоху інтернету».Він був проведений у ЦМП 14.11.2008 головним розробником стратегії інноваційного розвитку МДІМВ, директором Центру Інтернет-політики Дмитром Пєсковим (котрий в теперішній час реалізує у  «Сколково» концепцію створення університету майбутнього - «Метавер», з основними принципами якої були ознайомлені наші викладачі).  Закономірним результатом проведеного семінару-тренінгу стала практична реалізація заходів, щодо вивчення та запровадження сучасних методів організації навчального процесу, аналіз інтернет-політики ЦМП КНЕУ та створення гул-групи «Інноваційні викладачі ЦМП КНЕУ» з метою обміну інформацією і розповсюдження досвіду у викладацькому середовищі. 
  • У 2009 році на загальноуніверситетський конференції «Тренінгові технології як засіб формування знаннєвих та практичних компетенцій: досвід факультетів і кафедр» група викладачів-інноваторів на чолі з директором ЦМП проф. Поручником А.М. поділилася досвідом використання тренінгових технологій в ЦМП та презентувала інноваційний продукт «Міждисциплінарну систему візуалізації знань».
  • З 2009 року в Центрі магістерської підготовки запроваджено соціально-психологічний тренінг «Розвиток особистісних якостей менеджера». У 2009 та 2010 рр. ініціативна група викладачів ЦМП двічі приймала участь у фестивалі практичної психології та тренінгових програм, що дало можливість збагатити програму соціально-психологічного тренінгу найновітнішими методиками та тренінговими технологіями у цій галузі.
  • Проведений влітку 2009 р. для викладачів ЦМП  дводенний тренінг  по розвитку пам’яті та ораторської майстерності надав можливість його учасникам вдосконалити свої ораторські навички, оволодіти прийомами спілкування з «важкою аудиторією» та ознайомитися з методикою швидкого запам’ятовування великих обсягів інформації.
  • На основі попередньо напрацьованого матеріалу, в 2009-2010 рр. в ЦМП розпочалося формування власної серії видань для бізнес-освіти «MBA-studio», а саме: навчально-методичні комплекси для магістерських програм ЦМП, практикуми та інша навчальна література.

 Отже, запроваджені в Центрі магістерської підготовки заходи, протягом всього зазначеного періоду сприяли вдосконаленню навчального процесу: поступовому переведенню лекцій в активний дидактичний формат та активізації процесу використання  інноваційних методик та навчальних технологій (кейс-методів; ділових ігор; тренінгів; прийомів «мозкового штурму» тощо). Це дало змогу залучити студентів до творчого спілкування в аудиторії, навчити працювати в команді, підвищити ефективність сприйняття матеріалу та набути інших навичок.

Відкриваючи EID, заступник директора ЦМП доц. Кулага І.В. відзначила, що в Центрі магістерської підготовки тренінгові технології набули широкого використання при викладанні дисциплін професійної підготовки на програмах «Магістр бізнес адміністрування», «Менеджмент підприємницької діяльності», «Управління міжнародним бізнесом». В останній час все частіше практикується проведення міждисциплінарних тренінгів, що дає змогу студентам систематизувати отримані з різних дисциплін знання та набути практичних навичок та професійних компетенцій.

Саме тому, розглядаючи бізнес-тренінги як важливу складову сучасних інтенсивних технологій навчання в бізнес-освіті, Еducationinnovationday«Сучасні навчальні методики і технології у бізнес-освіті»було вирішено розпочати з майстер-класу по міждисциплінарномутренінгуна основі бізнес-сімуляції викладача-інноватора, доцента кафедри стратегії підприємств Банщикова Петра Гавриловича.

Розпочинаючи свій майстер-клас, Петро Гаврилович зазначив, що підготовка фахівців з економіки за напрямком «Економіка і підприємництво» в Центрі магістерської підготовки має певні специфічні особливості. Одна з причин, що обумовлює специфіку навчання, є висока ступінь диференціації знань, умінь та практичних навичок абітурієнтів та, відповідно, студентів першого курсу. Серед слухачів однієї групи можуть бути як випускники КНЕУ, так і особи, що не мають базової економічної освіти. Їх поєднують набуті навички у професійній діяльності та намагання оволодіти сучасними інструментами економічного управління підприємствами. Ці обставини враховуються при викладанні таких базових дисциплін, як мікро- та макроекономіка, економіка підприємства. Студенти отримують певні компетенції, але в межах тих дисциплін, які вони вивчали.

Проте, існуючий формат їх вивчення не дозволяє студентам отримати цілісне, комплексне уявлення про те, як функціонує економічна організація в сучасних умовах. Практичний досвід роботи слухачів не вирішує цієї проблеми, тому що посади, які вони зазвичай обіймають, не дають їм доступу до всієї інформації, якою володіють власники або топ-менеджери.

Тому дуже важливим у навчальному процесі є створення умов для системної інтеграції набутих компетенцій за різними дисциплінами. Найбільш придатним для досягнення цієї мети засобом є впровадження міждисциплінарного тренінгу.

Мета міждисциплінарного тренінгу – допомогти студентам засвоїти методику і відповідний інструментарій процесного підходу до загальноекономічного управління підприємством та отримати через це досвід системної інтеграції набутих компетенцій.

У процесі досягнення зазначеної мети вирішуються такі завдання:

  • оволодіння базовими категоріями та поняттями процесного управління підприємством;
  • уміння формувати комплексну бізнес-модель підприємства;
  • формування практичних навичок з управління такими бізнес-процесами, як «Логістика», «Виробництво», «Маркетинг», «Фінанси» та зв’язаними з ними підпроцесами;
  • набуття досвіду виконання аналітичних функцій в управлінні підприємством;
  • отримання досвіду командної роботи в процесі прийняття управлінських рішень;
  • оволодіння методикою узагальнення результатів діяльності підприємств, культурою і технікою проведення презентацій.

Основу для вирішення вказаних завдань складають ті ситуації, які передбачені сценарієм ділової гри. Оскільки тренінг передбачає обґрунтування як стратегічних, так і тактичних рішень протягом всього тренінгового періоду, то виникає ефект набуття найважливіших компетенцій в їх комплексному поєднанні. Це робить даний міждисциплінарний тренінг дуже корисним для студентів, які мають різноманітну базову вищу освіту та різний рівень практичного досвіду. Після його проведення студенти в однаковому ступені готові сприймати матеріали спеціальних дисциплін різних магістерських програм, оскільки базовий комплекс компетенцій в них вже сформовано.

Відповідаючи на чисельні запитання учасників EID, щодо ефективності використання міждисциплінарних тренінгів, Петро Гаврилович зазначив, що його важливою особливістю є гнучке налагоджування окремих модулів та часу проведення. Так, для студентів магістерських програм різного спрямування під час проведення тренінгу можна робити наголос на різні його аспекти (логістика, маркетинг, фінанси, інвестиції, управлінський та фінансовий облік), крім того спільна робота тренінгової групи для досягнення кінцевої мети за умови організаційної підтримки з боку викладача-тренера створює необхідні умови для набуття поведінкових компетенцій. Ще одним із позитивних аспектів тренінгу слід вважати розвиток навичок презентації результатів дій команди. Саме у цій сфері проявляються та закріплюються аналітичні та ораторські здібності студентів.

На майстер-класі було розглянуто процес організації та оцінювання тренінгу, а також наочно продемонстровано як здійснюється та частина тренінгової роботи, що відбувається у дистанційному режимі в системі WebCT.

До початку ігрових дій студенти на основі ознайомлення із методичними матеріалами по діловій грі на першому аудиторному зайнятті обирають стратегію діяльності та розвитку підприємства. Це відбувається шляхом обговорення можливих стратегічних альтернатив у командах. Прийнята загальна та функціональні стратегії з коротким їх обґрунтуванням відображаються у матеріалах презентації.

Далі, після формування стратегії студенти визначають комплекс тактичних рішень на кожний ігровий період. Короткий аналіз та відповідні міркування щодо обґрунтування рішень здійснюються у кожному ігровому періоді.

На передодні презентації фінальних результатів студенти у командах узагальнюють підсумки гри, визначають, що було досягнуто, за рахунок яких рішень власної команди та команд-конкурентів. Заключним аспектом звіту повинна бути прогнозна оцінка перспектив розвитку тренінгового підприємства у майбутньому.

Отже, використання міждисциплінарного тренінгу дає можливість випускникам отримати не тільки потрібні знання та уміння, але й сформувати систему професійних компетенцій, які дозволять їм успішно виконувати функції економічного управління в сучасних компаніях і мати певні конкурентні преваги на ринку праці України.

Майстер-клас доцента кафедри менеджменту  Вакуленко Алли Вікторівни розпочався з формулювання принципів роботи зі студентами ЦМП:

 
  • Принцип перший:використання дискусійного стилю спілкування викладача в аудиторії через постійний взаємний обмін інформацією із слухачами (досвідом, напрацюваннями, теоретичними розробками) з метою вибудовування взаємного процесу навчання слухача і викладача;
  • Принцип другий: орієнтація на залучення власного досвіду слухачів для конкретизації теоретичних положень дисципліни;
  • Принцип третій:розгляд теоретичних положень дисципліни під час лекцій на матеріалах кейсів або через виконання демонстраційних завдань, що наочно підтверджують певні закономірності та тенденції.

Розглядаючи логіку викладання дисципліни «Операційний менеджмент» на програмі «Бізнес-адміністрування», Алла Вакуленко наголосила, що вона будується через призму відповіді на запитання, що є актуальним для кожного бізнесу: як забезпечити стабільність у зростанні прибутків?

В процесі проведення майстер-класу було розглянуто макет побудови аудиторних занять з використанням сучасних форм та методів навчання:

  • інтерактивна лекція, що включає міні-лекцію (15-20 хв.) та дискусію (наведено приклад застосування; залучення до дискусії, іноді свідомо провокуючи створення конфліктних ситуацій) – (10-15 хв.);
  • кейс або практичне завдання по даному блоку (15- 20хв.);
  • підведення підсумків – 5 хв.

Крім того, було акцентовано увагу на необхідності застосування в навчальному процесі ряду інноваційних інструментів, які дозволяють отримати максимальний навчальний  ефект з точки зору активізації слухачів та засвоєння основних положень дисципліни. Усі вони орієнтовані не на механічне запам’ятовування інформації, а спонукають до мислення, аналізування, критичного співставлення інформації в заданому контексті на базі використання розглянутих теоретичних положень. Серед таких інструментів було зазначено наступні:

  • застосування синемології для спонукання асоціативного мислення;
  • періодичне виконання завдань загального характеру або надання цікавої інформації стосовно управління бізнесом з метою утримання уваги учасників;
  • проведення економічної бізнес-симуляції у міжсесійний період та на практичних заняттях, в межах якої слухачі мають можливість приймати реальні рішення керуючи компаніями на віртуальному ринку і отримувати результати (економічні, фінансові тощо);
  • організація відвідування сучасних підприємств та проведення зустрічей з вищим керівництвом провідних компаній, що функціонують на ринку України, з метою вивчення кращих практик управління “ з перших вуст”.

На майстер-класі було продемонстровано роботу з використанням прикладів відео, кейсів, практичних завдань, “цікавинок” та прикладу прийняття рішень в межах бізнес-симуляції. Значний інтерес учасників EIDтакож викликав, продемонстрований фото-звіт по результатам зустрічі слухачів програми “Бізнес-адміністрування” з керівництвом заводу “Леоні” (м.Стрий, Львівської обл.- виробництво бортових систем для автомобілів).

По завершені майстер-класу, Алла Вакуленко визначила особливості ефективної взаємодії зі слухачами в середовищі бізнес-освіти:

  • традиційний виклад матеріалу в форматі “лекції – практичні” - не є ефективним;
  • прагнення передати слухачам максимальний обсяг знань, сподіваючись, що в майбутньому вони знадобляться, не може враховувати безмежну кількість варіантів контексту, а, відтак, цінність такого «інформаційного наповнення» є мінімальною; важливіше розуміти і знати які рішення слід приймати для досягнення бажаного результату відштовхуючись від базових теоретичних положень дисципліни;
  • знання моделей, підходів, алгоритмів розрахунку не гарантує формування компетенцій, пов’язаних із прийняттям ефективних рішень у ситуації невизначеності;
  • знання і досвід, отримані в контексті недалекого минулого – не працюють; відтак, завжди існує велика вірогідність того, що в аудиторії є фахівець, твердження якого може суттєво вплинути на вірне сприйняття наведеного прикладу;
  • алгоритми успіху, знайдені за межами практики кожної людини або бізнесу, стають малоефективними;
  • роль викладача в “дорослій” аудиторії - не дати “правильні відповіді” на запитання, що виникають в окремих сферах діяльності (тому, що їх просто не існує), а спонукати слухачів до формулювання “правильних запитань” встановлюючи “правильні орієнтири” в своїй предметній області;
  • головний орієнтир – “навчання на основі вирішення проблем”, необхідно відштовхуватись від існуючої проблеми і реальної практики, формуючи освітній ресурс, що допомагає людині думати, аналізувати і розвиватись.

Відповідаючи на чисельні запитання присутніх, Алла Вакуленко, надала практичні поради колегам, стосовно того, що не варто робити в бізнес-аудиторії:

  • не варто надмірно покладатись на мультимедійні презентації, створюючи “шпаргалку” для власних потреб (протилежність - взагалі їх не використовувати);
  • наводити абстрактні приклади, які не прив'язані до сучасних реалій бізнесу;
  • відкидати сучасні можливості інтернет-технологій;
  • не адаптувати методичні матеріали навчальних дисциплін до потреб бізнес-аудиторії;
  • планувати власну роботу відштовхуючись від існуючих обмежень системи.

Обидва майстер-класи викликали значний інтерес серед викладачів-учасників EID, обговорення тривало, навіть під час перерви.

Оскільки результативність будь-якого із зазначених різновидів тренінгів вимірюється кількісними та якісними параметрами, засідання круглого столу, було відкрито доповіддю професора кафедри міжнародного менеджменту, керівника магістерської програми «Бізнес-адміністрування» Панченка Євгена Григоровича: «Сучасні підходи до оцінювання тренінгового навчання», яка викликала надзвичайний інтерес.

В узагальненому вигляді технологія проведення ефективного тренінгу  передбачає визначення тривалості та виокремлення  етапів проведення тренінгу, виходячи з поставленої мети. Перший етап (стратегічний), як правило, передбачає постановку задачі, узгодження цілей, формування пакету завдань та стандартизацію вимог до результатів. Робота на другому (технологічному) етапі спрямована на розв’язання питань, зорієнтованих безпосередньо на досягнення поставленої мети. Третій (заключний) етап передбачає отримання конкретного результату, що залежно від поставленої мети може являти собою стратегічний план, побудовану модель дій або конкретний проект.

Відповідно, розглядаючи сучасні підходи до оцінювання тренінгового навчання, професор Панченко привернув увагу до наступних аспектів оцінювання:

  • з боку студентів –здійснюється кар’єрно-прагматична оцінка;
  • з боку викладачів – педагогічно-дослідницька, в якій враховуються наступні складові: підготовча робота (оцінка звіту); командна робота та індивідуальний внесок кожного учасника, оцінка вміння поєднувати теорію і практику та результативність тренінгу (оцінка звіту);
  • з боку навчального закладу – рейтингово-конкурсна.

В кінцевому підсумку, результативність тренінгового навчання вимірюється якісними параметрами, що втілюються у набутих у процесі тренінгової діяльності компетенціях, відповідно до сучасних професійних вимог фахівця з боку ринку праці, економіки та бізнесу, а також стандартів системи освіти. Отже, основною особливістю бізнес-тренінгів, є їх спрямованість на формування досвіду поведінки фахівця в середовищі професійної діяльності, їх зорієнтованість на досягнення конкретних результатів.

Оскільки, значне поширення тренінгових технологій  та їх висока  результативність вимагають прискіпливої уваги до створення науково обґрунтованих умов їх доцільного використання в навчальному процесі, за результатами EID в центрі магістерської підготовки були розроблені наступні пропозиції щодо вдосконалення тренінгової діяльності:

  • використання тренінгів у якості основного елементу викладання професійно-орієнтованих дисциплін;
  • більш широке впровадження у навчальний процес міждисциплінарних комплексних тренінгів;
  • розширення часових рамок тренінгового процесу;
  • вдосконалення критерієв оцінки тренінгових занять:якість тренінгів;кількісні параметри;технології проведення;результативність тренінгу.
  • використання при викладанні як базових, так і професійно-орієнтованих дисциплін, напрацьованого в ЦМП арсеналу інноваційних методик та навчальних технологій таких як кейс-методи,  ділові ігри, тренінги, прийоми «мозкового штурму» тощо
  • поєднання дисциплін  базової та професійної підготовки на основі системи управління знаннями з подальшим широким використанням даної системи в тренінговій діяльності;
  • вдосконалення технічної бази, що забезпечує проведення тренінгів.

Замість підсумку наведу декілька відгуків учасників EID з анкет зворотного зв’язку:

  • « Надзвичайно цікавий досвід колег-однодумців! Вражає ентузіазм викладачів-інноваторів! Зустріч надихає на подальшу роботу!» (Назаренко О.А., доцент кафедри правового регулювання економіки);
  • «Чудова організація заходу! Дуже доброзичлива атмосфера!Розглянуто актуальні питання та отримано корисні поради!» (Нікітін А.В., доцент кафедри менеджменту банківської діяльності);
  • «Дуже вдячна! Пропоную організовувати спеціалізовані майстер-класи по інноваційним методикам навчання!» (Лаврененко В.В., доцент кафедри економіки підприємств);
  • «Дякую за корисну інформацію, творчу наснагу та натхнення до новітніх інноваційних розробок! Пропоную проводити EID регулярно – двічі на рік!» (Гребешкова О.М., доцент кафедри стратегії підприємств);
  • «Цікаво! Сучасно! Корисно! Продовжувати цю роботу й в подальшому!» (Добровський В.М., професор кафедри обліку підприємницької діяльності).

Ірина Кулага,
заступник директора ЦМП
з методичної роботи, доцент.

Остання редакція: 20.06.12