Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Загальна інформація про школу

Засновниками науков-освітрьої школи, яка започаткована на кафедрі економіки агропромислових формувань КНЕУ в середині 1980-х років, є д.е.н., проф., заслужений діяч науки і техніки України Нелеп В.М. та д.е.н., проф., заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Національної академії аграрних наук України Андрійчук В.Г. Послідовниками школи є д.е.н., проф. Дем’яненко С.І. та д.е.н., доцент Єранкін О.О.

Загальна чисельність фахівців, які ведуть наукові дослідження за напрямками школи об’єднує понад 40 вчених з КНЕУ та інших наукових установ і вищих навчальних закладів України.

За період існування школи підготовлено 2  доктори і 37 кандидатів економічних наук зі спеціальності «Економіка та управління підприємствами» (за видами економічної діяльності), випущено 48 індивідуальних та колективних монографій, з яких 18 індивідуальні, 42 підручники та навчальні посібники з аграрного менеджменту та економіки.

Основні компоненти творчого внеску представників науково-освітньої школи «Аграрний менеджмент» у вітчизняний науково-освітній потенціал наступні:

  1. Створена фундаментальна теоретико-методологічна і методична база поточного і перспективного планування та управління в аграрних підприємствах. Розроблено методичні підходи до оцінки та управління якістю планів шляхом обґрунтування системи показників якості планів, методи оцінки їх рівня, та способи управління якістю планів. Запропоновані напрями підвищення ефективності планування шляхом оптимізації галузевої структури аграрних підприємств та агропромислових формувань, оптимізації складу їх машинно-тракторного парку. Розроблено рекомендації з удосконалення планування в умовах поглиблення внутрішньорайонної спеціалізації і міжгосподарської кооперації;
  2. Здійснено теоретичне обгрунтування категорії виробничого потенціалу, розроблено методологія і методика його визначення, цілеспрямованого формування й ефективності використання в системі економічного механізму АПК. Обгрунтовано необхідність здійснення як відносного, так і абсолютного грошового виміру виробничого потенціалу, розроблено механізм такого виміру, обгрунтовано якісний і кількісний  (через застосування економіко-математичних моделей) підходи до його формування, запропоновано вимірювальну систему оцінки й аналізу використання потенціалу, визначено шляхи її удосконалення. Опрацьовано методику прогнозування виробництва продукції на основі прогнозу коефіцієнтів  еластичності ресурсів виробничого потенціалу за допомогою математичного апарату – простих ланцюгів Маркова.

    Детальніше 

  3. Обгрунтовано теоретико-методологічні, методичні та аналітично-прикладні аспекти оцінки ефективності діяльності аграрних підприємств. Розроблено методичні підходи до визначення видів економічного ефекту – модифікованого маржинального прибутку І і ІІ форми, на основі яких можна об’єктивно оцінювати ефективність діяльності різних форм господарювання в АПК. Запропоновано методичні підходи до визначення узагальнюючих показників ефективності, зокрема різних модифікацій визначення рентабельності авансованого капіталу, що дає змогу оцінити вплив на ефективність різної структури капіталу за критерієм власності (власний і позичковий капітал), вплив фактора оподаткування, фінансового лізингу, страхування.
  4. Розвинуто концепцію і теореико-методологічні підходи до формування й функціонування виробничих витрат на макро та мікроекономічному рівнях як системного, комплексного елементу ринкового мехонізму, обгрунтовано і класифіковано системи факторів, що впливають на формування виробничих витрат у сільському господарстві. Поглиблено методологію й методику визначення впливу монетарної й фіскальної політики на формування виробничих витрат у сільському господарстві та розроблені пропозиції, пов’язані з регулюванням цього впливу. Розроблено методологічні підходи визначення ролі аграрної політики як фактору формування виробничих витрат глазі та напряків державного регулювання їх рівня й підвищення ефективності виробництва.
  5. Розвинуті теоретичні та прикладні аспекти аграрного розвитку в системі економічного зростання та місця в ньому сільського господарства. На основі  існуючих теорій аграрного розвитку проаналізовано трансформацію сільського господарства під впливом зовнішніх чинників. Розроблено заходи сучасної аграрної політики та обгрунтовано напрямки її розвитку. Запропоновано підходи до удосконалення державної підтримки аграрного виробництва. Розроблено методичні підходи до визначення показника реального рівня державної допомоги, який враховує втрати від неефективних заходів адміністративного втручання в ринкові процеси, що надає можливість посилити конкурентоспроможні позиції підприємств АПК України шляхом визначення частини державної допомоги як компенсації суб’єктам агробізнесу за виконання ними соціальних функцій перед суспільством. Удосконалено методичні засади оцінювання впливу ефективності аграрної політики в Україні  і на цій основі запропоновано напрямки  розбудови аграрної політики як симбіозу інтересів держави та суб’єктів аграрних ринків з метою формування ефективного конкурентного середовища. Проаналізовано основні складові та напрямки розвитку Спільної політики Європейського Союзу і її вплив на розвиток аграрної політики в Україні.
  6. Досліджено роль розвитку села, як важливої складової аграрного розвитку. Зокрема проаналізовано стан сільських територій в Україні та сформульовано стратегічні напрямки розвитку українського села, де важлива роль відводиться децентралізації управління сільськими територіями та розвитку місцевих громад. Окремо виділені проблемні аспекти інституціонального аграрного розвитку: засади та тенденції аграрного розвитку в Україні в контексті її європейської інтеграції; реформування регуляторної політики в аграрному секторі України; розвиток дорадчої діяльності в Україні; методологія, методика, критерії та показники оцінки впливу аграрного розвитку на основні сфери суспільного життя.
  7. Обгрунтовано концептуальний підхід та визначено закономірності трансформації маркетингових концепцій в АПК України, що дало змогу здійснити періодизацію процесу еволюції маркетингу за двома напрямками (в харчовій і переробній промисловості та у сільському господарстві), змоделювати подальший розвиток маркетингу і логічно обґрунтувати фено¬мен стрімкого поширення домінування нових агропромислових формувань в контексті логіки трансформації продуктивних сил АПК. Даний підхід грунтується на творчому аналізі теорії еволюції маркетингу з урахуванням його взаємозв’язку з історичними етапами розвитку людства, що дозволило встановити логіку трансформації концепцій маркетингу в історико-цивілізаційній площині. На основі цієї теорії розроблено механізм формування концепцій маркетингу як результату синергетичного ефекту дії комплексу чинників, які одночасно досягли критичної маси у певний період людського розвитку, а також визначити головні чинники формування нової парадигми маркетингу як адекватної реакції на посилення домінування особливостей інформаційної епохи та процесів глобалізації.
  8. Результати функціонування наукової школи тісно пов’язані з навчально-методичною роботою та підготовкою високваліфікованих фахівців у сфері аграрного менеджменту та економіки агропромислових формувань. В рамках школи вперше в Радянському Союзі та Україні запроваджено вивчення дисциплін «Планування на підприємстві», а в 90-х роках минулого століття кафедра стала навчально-методичним центром в СРСР зі спеціальності «Економіка і соціальне планування в АПК». Враховуючи тридцятирічний позитивний досвід кафедри з викладання дисципліни «Планування на підприємстві» ця дисципліна була внесена у навчальні плани 14 Інститутів народного господарства, що були на той час в СРСР, а потім і в інших вузах країни. В 1989 р. за редакцією професора Нелепа В.М. вперше в СРСР було видано навчальний посібник «Экономика, организация и планирование агропромышленного комплекса», яким користувались навчальні заклади колишнього Союзу РСР.
  9. Впровадження у виробництво наукових і методичних розробок школи шляхом:
  • підготовки на замовлення Міністерства сільського господарства України у 80-ті роки авторським колективом кафедри під керівництвом професора Нелепа В.М. «Методичних вказівок по складанню плану економічного і соціального розвитку сільськогосподарського підприємства». Великий щорічний тираж – більше 30 тис. примірників – забезпечував їх використання в кожному сільськогосподарському підприємстві та органах управління сільським господарством;
  • виконання на замовлення підприємств та адміністративних районів перспективних планів їх розвитку, поглибленої спеціалізації та міжгосподарської кооперації;
  • розробки та впровадження в колективних сільськогосподарських підприємствах медодики паювання землі та майна між членами цих підприємств, та створення на цій основі аграрних підприємств ринкового типу – приватних, товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариств, фермерських господарств та інших;
  • консалтингова діяльність представників школи в Україні та за кордоном.

Основні напрямки сучасних наукових досліджень
Комплексна тема: «Розробка напрямів підвищення ефективності діяльності агропромислових формувань в умовах глобалізації і посилення конкуренції на ринках сільськогосподарської продукції і продовольства»

1. Формування, функціонування і перспективи розвитку нового типу агропромисорвих формувань та економічних відносин на селі

  • Інноваційна діяльність агропромислових формувань
  • Розробка та запровадження інновацій у галузях тваринництва
  • Економічна і соціальна ефективність діяльності крупнотоварних агропромислових формувань
  • Управління оперативною та фінансовою діяльністю в агропромислових формуваннях
  • Соціальний розвиток сільських територій
  • Управління персоналом в агропромислових формуваннях
  • Вплив зміни клімату на продуктивність та ефективність аграрних підприємств
  • Дослідження сільськогосподарського потенціалу аграрних підприємств в розрізі окремих країн та регіонів

2. Формування підприємницького середовища і забезпечення ефективності діяльності агропромислових формувань в умовах глобалізації і посилення конкуренції на аграрних ринках

  • Формування стратегії позиціонування продукції сільськогосподарських товаровиробників на вітчизняних та світових ринках
  • Вартість агропромислових формувань як інтегральний показник ефективності їх діяльності і методика оцінки та напрями підвищення
  • Трансформація ринкового середовища АПК України в умовах глобалізації і посилення конкуренції на аграрних ринках
  • Розробка стратегії агропромислових формувань на товарних ринках та ринках капіталів
  • Використання сучасних інформаційних та управлінських  технологій агропромисловими формуваннями з метою забезпечення ефективності інтеграційних процесів
  • Ідентифікація та аналіз нелінійних динамічних процесів функціонування аграрних ринків, обґрунтування параметрів та показників їх оцінки. Адаптація сучасних концепцій управління аграрними системами по створенню споживчих цінностей. 
Остання редакція: 22.10.14