Корнійчук Юлія,

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

До українського «Клондайку»  в село Білокоровичі

(Олевський район Житомирської області)

Полісся–край, сповнений таємниць! Нескінченні ліси, задумливі річки та дзеркальні плеса мальовничих озер, непрохідні болота. Тут мандрівник може зустріти «загублені» у лісах села. Відірватися від урбаністичної реальності й зустріти дивовижно доброзичливих людей. Цей край зачарує гостя тишею та спокоєм, прохолодою лісу. Повертає до чогось далекого і, разом з тим, такого близького відчуття.

Зачаровує красою Білокоровицький кар’єр, що розташований поблизу села Білокоровичі Олевського району Житомирської області. У ньому протягом багатьох років видобувалися пісковики топільнянської серії, які формують Білокоровицьку грабен-синкліналь. Великий за розмірами кар’єр відпрацьований, заповнений прозорою водою та оточений лісом . Майже вертикальні стінки кар’єру складені світло-рожевим кварцовим пісковиком. Тиша і спокій, які тут панують, іноді перериваються шумом падаючого каміння і працюючої техніки. Це по периметру кар’єру ведеться несанкціонована розробка каменю верхніх горизонтів родовища. Пісковик дуже міцний, використовується для фундаментів та облицювання будівель, тротуарів, огорож та ін. Для багатьох місцевих мешканців видобування пісковиків – це майже єдина можливість мати хоч-якусь роботу. Розробка каменю, в основному, ручна. Працюють переважно жінки. Ця важка праця оцінюється в 50 гривень за цілий день роботи. Тому на сьогодні атмосфера Білокоровицького кар’єру може вертати нас до Клондайку позаминулого століття.

Проте, ця мальовнича місцевість може стати крупним центром спортивного, пізнавального і екологічного туризму. Білокоровицький кар’єр може бути чудовим місцем для подієвого туризму. Атмосфера місцевості може надихнути на звершення і спортсмена, і поета, і шукача пригод, і просто мандрівника. Працьовиті й доброзичливі люди можуть перетворити навколишні села на осередки зеленого туризму. Туристичний потенціал цього краю потребує його належної оцінки та реалізації