Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Історична довідка

 

Історія Наукової бібліотеки імені М. В. Довнар-Запольського ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» нерозривно пов’язана з історією університету.

У 1903–1904 рр. професор історії Київського університету Св. Володимира Митрофан Вікторович Довнар-Запольський розпочав клопотання про відкриття вищих комерційних курсів у Києві.

4 лютого 1906 р. дозвіл отримано. Саме з цієї дати і починається історія університету і бібліотеки. Завдячуючи коштам, отриманим від плати за навчання в першому ж навчальному році, стало можливим розпочати роботи щодо створення бібліотеки. Основу фонду фундаментальної бібліотечного склали пожертвування документів від земств, товариств, статистичних комітетів, редакцій наукових збірок, підприємств та установ з усієї Росії (таких було понад 100). Значну кількість книг бібліотека отримала в дар від професорів К. Г. Воблого, О. М. Гілярова, О. М. Гуляєва, М. В. Довнар-Запольського, О. О. Ейхельмана, М. М. Цитовича, Л. М. Яснопольського, графа К. К. Потоцького, інженера Л. Куприца та багатьох інших.

12 травня 1908 р. затверджено Статут Комерційного інституту, а 4 липня 1908 р. Київські комерційні курси перетворено на Київський комерційний інститут.

У 1909 р. було відкрито читальну залу та бібліотеку підручників для забезпечення студентів посібниками та учбовою літературою. Бібліотека отримувала щорічне фінансування на комплектування, що сприяло швидкому поповненню її фондів. Поповнювався бібліотечний фонд і через книгообмін. Така можливість з’явилася, коли інститут розпочав у 1909 році випуск власного друкованого видання «Известия Киевского коммерческого Института» за редакцією О. О. Русова та почав проводити обмін дублетними виданнями з іншими бібліотеками і установами.

У 1910 р. вдова професора Університету св. Володимира В. Б. Антоновича Катерина Антонович передала у розпорядження інституту частину книг, що залишилися після закриття Південно-Західного відділу Імператорського російського географічного товариства.

Крім основної бібліотеки, для практичних занять з окремих галузей знань було організовано спеціальні бібліотеки і читальні зали. При статистичному кабінеті відкрито бібліотеку і читальню зі спеціальними статистичними матеріалами земств, міст, залізничних доріг. Основу цієї бібліотеки заклав викладач статистики О. О. Русов, який передав бібліотеці цінні видання. Усього в бібліотеці цього кабінету на той час налічувалось понад 1 500 примірників.

Восени 1910 р. було створено семінарій фінансових і економічних наук, при якому відкрито читальню.

У 1911 рбібліотека нараховувала у своєму фонді 7 142 назви, 15 274 томи книжок та понад 160 назв журналів. Поточне комплектування здійснювалося згідно навчальних планів інституту переважно через закупівлю літератури. Бібліотека комплектувалася науковою та довідковою літературою, підручниками з економічної тематики та природничих дисциплін, спеціалізованими виданнями, зокрема іноземними.

Організаційні питання роботи фундаментальної та спеціалізованих бібліотек вирішувала спеціально створена бібліотечна комісія. До її складу входили представники інститутської професури та бібліотекар. Бібліотечна комісія також розробляла нормативно-методичні положення, здійснювала контроль за комплектуванням та розподілом нових надходжень до бібліотеки.

1912 р. був відкритий Музей товарознавства. При музеї працювала велика бібліотека і читальня, де були зібрані матеріали про виробництво різної продукції та торгівлю.

Для фундаментальної бібліотеки було виділено велике приміщення, зростала кількість відвідувань бібліотеки. Фонд бібліотеки складав 9 666 назв документів, 20 932 примірники на суму 22 840 руб. російською, англійською, німецькою та французькою мовами.

З часу створення та до 1914 р. бібліотекою завідували О. П. Слюсаревський, Л. І. Пушкарьова, О. Я. Коробова, А. Н. Купріц, М. П. Шиманський, Н. І. Ананьєва, М. О. Тарасевич, М. Л. Ернст, О. В. Полешко, а з 22 вересня 1914 року – Дмитро Петрович Теремець, який вперше склав перелік функціональних обов’язків співробітників бібліотеки. Фонд бібліотека щороку поповнювався близько 2500 примірникам. Ця кількість значно змінювалась тільки у випадку, коли надходили великі партії документів в дар або в разі придбання окремих бібліотек.

1914/15 навч. р. із 3 500 студентів тільки 1 210 (35 %) користувались бібліотекою. На одного читача припадало 24 відвідування на рік та 30 вимог на видання.

Навесні 1915 р. значна частина інституту та бібліотеки була евакуйована до Саратова.

1917 р. колектив інституту повернувся з евакуації (м. Саратов), але нове приміщення для бібліотеки не було готове. Тимчасово книги, ще запаковані, зберігалися в читальному залі. Комплектування фонду було вкрай незначним.

Після 1918 р. неодноразово  на державному рівні піднімалося питання про передачу бібліотек духовних та світських навчальних закладів до Всенародної бібліотеки України (ВБУ). В середині 20-х років частина фонду бібліотеки Київського інституту народного господарства надійшла до ВБУ (сучасна Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), у фонді якої і нині існує окрема колекція Київського комерційного інституту.

Незважаючи на вкрай несприятливі умови того часу, у 1919 р. бібліотека Київського комерційного інституту мала не тільки універсальний, а й єдиний в Україні спеціалізований фонд, де було зібрано значну колекцію економічної літератури. Це була перша універсальна бібліотека економічних знань.

Під час української революції 1917–1921 рр. і громадянської війни в Україні, хоч і були труднощі в роботі інституту, але він працював, працювала і бібліотека. Основним завданням співробітників бібліотеки стало збереження накопиченої у попередні роки літератури.

Починаючи з 1922 р., коли економічне становище інституту почало поступово зміцнюватися, покращується і становище бібліотеки, збільшується кількість нових надходжень літератури.

У 1923/24 навч. р., вперше після десятирічної перерви, бібліотека почала отримувати закордонні періодичні видання. У цьому ж році, у зв’язку з розгортанням роботи юридичного факультету, до бібліотеки передано надзвичайно цінну спеціальну літературу з юридичного семінару Київського університету (близько 6 тис. томів). Крім фундаментальної бібліотеки, при кабінетах і лабораторіях продовжували функціонувати 14 спеціалізованих бібліотек. З 1 600 студентів відвідували бібліотеку 924 (58%); на кожного припадало 79 відвідувань, 97 вимог.

На 1 серпня 1925 р. фонд бібліотеки становив 46 818 назв, 64 120 примірників.

1 жовтня 1930 р., коли було прийнято рішення про реорганізацію Київського інституту народного господарства на Київський інститут обміну та розподілу і Київський фінансово-банківський інститут, постало питання розподілу між ними і фонду бібліотеки.

У 1931 р. Київський інститут обміну та розподілу було ліквідовано, а Київський фінансово-банківський інститут у 1934 р. переведено до Харкова, де він і перебував до 1941 р., змінивши назву на Харківський (Український) фінансово-економічний інститут.

У 1934р. частину бібліотечного фонду було передано до Державної наукової бібліотеки Всеукраїнської академії наук (нині Національна бібліотека імені В. І. Вернадського), а частину перевезено до Харкова.

Під час Другої світової війни було зруйновано навчальний корпус, згоріло і приміщення бібліотеки та її фонд, що на той час вже нараховував близько 150 тисяч примірників літератури.

25 березня 1944 р. урядом України було прийняте рішення про повернення інституту до Києва. Поступово розгорнулася робота інституту, а з нею і відродження бібліотеки, яка на початок 1944/45 навчального року мала лише 3 170 книг і брошур. Бібліотека розмістилася у непристосованих приміщеннях першого поверху корпусу інституту по вул. Андріївській, 2. У читальному залі не було ні опалення, ні електрики. Завідував бібліотекою І. В. Мухін. Завдяки його зусиллям бібліотека успішно перетворилася на навчально-методичний осередок. Фонд бібліотеки поповнювався через централізоване комплектування та шляхом закупівлі букіністичних видань, надходжень з інших економічних вузів, які не зазнали окупації під час війни, а також завдяки зусиллям окремих викладачів та студентів. Функціонував міжбібліотечний абонемент.

У серпні 1945 р. фонд бібліотеки вже налічував майже 18 тисяч примірників, зареєстровано 485 читачів. Бібліотека працювала у дві зміни, а в період сесій  без вихідних.

1958 р. Інститут переїхав у нове приміщення – Брест-Литовський проспект (нині – проспект Перемоги, 54/1) в якому і нині знаходиться його головний корпус. Бібліотека отримала приміщення для підрозділів, приміщення під книгосховище, відкрито абонементний відділ навчальної літератури, читальний зал для студентів. Керувала бібліотекою справжній ентузіаст бібліотечної справи В. І. Загранична.

1970 р. Робота бібліотеки докорінно змінилася: відкрився читальний зал для професорсько-викладацького складу і аспірантів, колишній спортивний зал інституту переобладнали на студентський читальний зал з відкритим доступом до фонду навчальної літератури.

1971 р. Створено Бібліотечну Раду на чолі з професором І. П. Пащенком. Бібліотечна Рада визначає стратегію роботи бібліотеки, спрямовану на зміцнення матеріальної бази й комплектування книжкового фонду, поліпшення обслуговування користувачів, сприяння культурно-виховній роботі, розширення міжбібліотечних зв’язків тощо. Бібліотека отримувала обов’язковий примірник економічної літератури.

1973 р. Створено абонемент художньої літератури, фонд складає майже 50 тисяч примірників.

1975 р. Відкрито відділ науково-технічної інформації, читальний зал періодичних видань. При абонементі художньої літератури працює «Літературний клуб». Організуються літературні вечори, на які запрошуються відомі музиканти, поети та прозаїки.

У 1983 р. Директором бібліотеки стала Світлана Василівна Костенко, яка очолювала колектив до 2002 р. Відбувався подальший розвиток діяльності бібліотеки, зростав книжковий фонд та кількість підрозділів бібліотеки. Відкрився читальний зал іноземної літератури, абонемент навчальної літератури для студентів заочної форми навчання, читальні зали у навчальному корпусі № 2 та в гуртожитку. Фонд бібліотеки перевищував 760 тисяч примірників, бібліотека обслуговувала понад 12 тисяч читачів та продовжувала бути осередком культурно-освітньої та виховної діяльності вузу.

1998 р. Кількість читачів невпинно зростала  їх близько 15 тисяч. Кількість працівників бібліотеки незмінна  75. Розгорталися роботи з автоматизації бібліотечно-бібліографічних та інформаційних процесів. Перший етап запровадження електронних технологій у роботу бібліотеки було розпочато з встановлення комп’ютерної техніки, навчання співробітників бібліотеки роботі з нею, а також впровадження в роботу інформаційних технологій. Розпочато створення Електронного каталогу та представлення його в локальній мережі університету.

2002 р. Директором бібліотеки стала Куриленко Тетяна Володимирівна, канд. екон. наук. Фонд бібліотеки наблизився до 1 мільйона, бібліотека обслуговувала понад 25 тисяч користувачів, кількість відвідувань становила 493 тисячі, книговидача — 1 706 тисяч примірників.

2003 р. Розпочато ретроконверсію Генерального алфавітного каталогу.

2004 р. Фонд бібліотеки складав понад 1137000 примірників. Бібліотека обслуговувала понад 31 тисячу користувачів. Приділялася значна увага будівництву нового приміщення бібліотеки.

2005 р. Фонд бібліотеки складав 1237414 примірників. Бібліотека обслуговувала користувачів на 4–х абонементах та у 8 читальних залах.

У серпні 2006 р. (рік сторіччя університету) бібліотека отримала нове приміщення. Це високотехнологічна сучасна будівля.  Загальна площа всіх приміщень бібліотеки (приміщення головного корпусу бібліотеки та відділів обслуговування в навчальних корпусах) – 6 457,4 м². До послуг читачів 14 затишних  читальних залів, 7 абонементів. Окрім мережі Інтернет бібліотека обладнана безкоштовними точками доступу на основі технології Wi-Fi. Переїзд у нове приміщення став новим етапом у розвитку бібліотеки КНЕУ, дозволив не лише створити комфортні умови для роботи і значно покращити традиційні види обслуговування користувачів, але, насамперед, активно впровадити нові технології у процеси обслуговування.

У 2009 р. бібліотека продовжувала запроваджувати новітні технології, відпрацьовувала бібліотечно-бібліографічні технології обслуговування користувачів в умовах нового приміщення. Застосовано автоматизовану підтримку технологічних процесів роботи відділу комплектування (штрихове кодування книг), впроваджено електронну видачу літератури на абонементі навчальної літератури для студентів денної форми навчання.

2007–2010 рр. Створено єдину електронну базу користувачів, яка містить всі необхідні відомості про користувачів і постійно поповнюється.Введено електронний читацький формуляр. Запроваджено технологію електронного замовлення документа. Бібліотека звернулася до розвитку та використання електронних документів, створення електронної бібліотеки; розробляла  та удосконалювала документне забезпечення технологічних процесів, підвищувала кваліфікацію співробітників. Зазнала змін структура бібліотеки. 

З жовтня 2010 р. згідно з рішенням Вченої ради університету бібліотека стала основним координатором і виконавцем процесу створення та забезпечення функціонування інституційного репозитарію КНЕУ (відкритого електронного архіву), який відіграє важливу роль у забезпеченні відкритого доступу до результатів наукових досліджень КНЕУ.

Переведення паперових карткових каталогів в електронний вигляд (ретроконверсія) – важливий етап автоматизації бібліотеки. У лютому 2011 р. було закінчено трансформацію бібліотечних карткових каталогів в електронну форму.

У березні 2011 р. на бібліотеку покладено відповідальність за підтримку веб-сайту бібліотеки.

Робота бібліотеки у 20122016 навч. рр. була спрямована на упровадження новацій, удосконалення бібліотечних технологій, подальшого розширення спектру послуг та сервісів, створення комфортного простору для навчання, роботи та спілкування. Наукова робота бібліотеки була пов’язана з розробкою та створенням власних сучасних науково-інформаційних продуктів, зокрема ретроспективних тематичних колекцій, що відображають розвиток світової та української економічної думки та зорієнтовані не тільки  на задоволення інформаційних потреб користувачів бібліотеки економічного університету – студентів, аспірантів, викладачів, науковців, а й на широкий загал.

Підготовлені і виставлені у відкритий доступ: бібліографічна база «Економічний олімп : Лауреати Нобелівської премії у галузі економіки», що постійно оновлюється; повнотекстові ресурси «Економічна спадщина України», «Світова економічна спадщина», в яких представлені оцифровані раритетні видання з фонду бібліотеки КНЕУ.

Йде подальша робота над іншими започаткованими бібліотекою ресурсами, зокрема, анотованими повнотекстовими базами та науково-освітніми ресурсами. Продовжується видання серії персональних біобібліографічних покажчиків «Портрети вчених Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана».

2017 р. – Бібліотека розпочала поступовий перехід на систематизацію документів за Універсальною десятковою класифікацією, переведення  систематичної картотеки статей та систематичного каталогу на УДК.

Науково-освітній ресурс «Економічна думка України: матеріали до наукових біографій» задепонований в Державній науково-технічній бібліотеці України 29.05.17,  № 50–РІД/Ук-2017 (з оприлюдненням) як результат інтелектуальної діяльності.

Розпочата робота по створенню електронногоісторичного архіву видань університету, що складається з видань Київського комерційного інституту – Київського інституту народного господарства та праць викладачів вузу (1906–1930 рр.).

2018 р.  – Науково-освітній ресурс «Історія економічної теорії: біобібліографічний аспект (від античності до XX ст.)» задепонований в Державній науково-технічній бібліотеці України 18.12.18, № 133–РІД/Ук-2018 (з оприлюдненням) як результат інтелектуальної діяльності.

Згідно рішення Вченої ради Університетута відповідно до наказу № 878 від 01.11.18 р. бібліотеці КНЕУ імені Вадима Гетьмана змінено назву на «Наукова бібліотека імені М. В. Довнар-Запольського Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

2019 р. – Реструктуризація Бібліотеки. Бібліотека обслуговує користувачів на 4–х абонементах та в 8 читальних залах. Проведено круглий стіл «М. В. Довнар-Запольський – засновник першого в Україні ВНЗ економічного профілю». 

Розпочато переведення фонду на УДК.

Станом на 01.01 2019 р. фонд бібліотеки налічує 1 190 298 примірників. Всього читачів  за єдиним обліком – 21 787.

 

Остання редакція: 11.06.19