ЧУМАЧЕ́НКО Микола Григорович (01. 05. 1925 — 14. 10. 2011, Київ) — доктор економічних наук (1971), професор (1971), академік НАНУ (1982). Заслужений діяч науки і техніки України (1995), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003). Премії імені О. Шліхтера АН УРСР (1980) та імені М. Туган-Барановського АНУ (1993); нагороджений Орденами «За мужність» 3-го ступеня (1999), «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Учасник 2-ї світової війни, був нагороджений державними та бойовими нагородами СРСР.

Закінчив Тбіліський університет (1952 р.). Перебував на військовій службі (1943—1949р.р.); працював бухгалтером на виробництві (1949—1961 р.р.).

Від 1961 року працював у Київському інституті народного господарства (нині КНЕУ імені Вадима Гетьмана). Від 1964 року працював завідувачем кафедри економічного аналізу, за сумісництвом — деканом факультету планування промисловості, а в 1967—1970 роках був проректором із заочної та вечірньої форми навчання.

У 1967—1968 роках проходив стажування в Іллінойському університеті (США).

У 1971—1973 роках працював заступником директора з наукової роботи Інституту економіки АН УРСР (Київ); у 1973—1995 роках — директором, від 1995 року — почесним директором, водночас у 1975—2000 роках — завідувачем відділу проблем управління виробництвом, від 2000 року — головним науковим співробітником Інституту економіки промисловості НАНУ (Донецьк).

Микола Григорович працював постійним представником УРСР у Комісії ООН з транснаціональних корпорацій (1976—1978 роки), був Головою Донецького наукового центру (1982—1995 роки), членом Президії НАНУ (1995—1998 роки).

У 1998 – 2005 роках у Київському економічному університеті (нині КНЕУ імені Вадима Гетьмана) очолював кафедру обліку в кредитних та бюджетних установах (нині кафедра податкового менеджменту та фінансового моніторингу імені Миколи Чумаченка).

Микола Григорович Чумаченко був ініціатором створення у 1993 році Академії економічних наук України, яка об’єднала вчених, викладачів, фахівців-практиків і представників органів державного управління задля розвитку національної економічної науки. Він став її першим і незмінним президентом, а з 2010 року — почесним президентом.

Напрямки наукових досліджень Миколи Григоровича: удосконалення управління виробництвом, бухгалтерський (фінансовий та управлінський) облік, економічний та фінансовий аналіз, проблеми автоматизації управління, економіка та управління галузями промисловості, економічні проблеми екології і ресурсозбереження, управління економікою регіону та науково-технічним прогресом, аналіз економічних реформ в Україні.

16 листопада 2006 року, відповідно до протоколу №5 Вченої ради, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана присвоїв Миколі Григоровичу Чумаченку звання почесного доктора за його вагомий внесок у розвиток економічної науки та освіти в Україні.