Ліва Ольга,ФЕтаУ, 4 курс, ЕЕП-405

olivam@ukr.net

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМТСВА: ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ

Актуальність. В період глобальної економічної кризи більшість підприємств опинилися на межі виживання. Для того, щоб ефективно функціонувати та вести конкурентну боротьбу необхідно випускати дешеву, якісну та новітню продукцію. Забезпечення виробництва такої продукції можливе лише за рахунок активізації  інноваційної діяльності.«Інновації — запорука успішного розвитку фірми» ? стверджує Пітер Дойль. Впровадження інновацій на підприємстві сприяє збільшенню прибутку, дозволяє продовжити життєвий цикл підприємства та покращити його конкурентоспроможність.

 Постановка проблеми. Традиційно в більшості літературних джерел розглядаються теоретичні засади інноваційної діяльності підприємства і дуже мало присвячено механізму залучення підприємства до інноваційного процесу. Тому метою даною статті є визначення  основних шляхів активізації та практичних аспектів впровадження інноваційної діяльності на підприємстві.

Результати дослідження. З погляду впливу на підприємство доцільно поділити  шляхи активізації інноваційної діяльності на зовнішні та внутрішні.

Серед зовнішніх шляхів активізації інноваційної діяльності на основі досвіду зарубіжних країн можна виділити такі: пільгове оподаткування, часткове або повне відшкодування витрат державою на розробку інновацій, участь у спеціальних державних програмах допомоги з впровадження інновацій.

Держава повинна бути зацікавлена у мотивації інноваційної діяльності підприємств. Не тільки підприємство розвивається і збільшує прибутки за рахунок інновацій, але й таким чином збільшуються податкові надходження до бюджету, відбувається забезпечення населення робочими місцями, збільшується обсяг випуску конкурентоспроможної продукції на світовому ринку, і як наслідок зростає рівень життя населення.

Як варіант одного із шляхів покращення організації інноваційної діяльності на підприємстві можна розглянути одну із державних програм допомоги малим та середнім підприємствам для розробки та комерціалізації технологій. ? «Малий бізнес та Інноваційні дослідження» SBIR (Small Business and Innovation Research).

Заснована в 1982 році, SBIR була створена для надання допомоги в розробці та комерціалізації технологій, а також для сприяння малим підприємствам, створювати нові робочі місця, розвивати альтернативні джерела постачання. Крім того програма покликана сприяти малим і неблагополучним підприємствам[1].

Програма SBIR є багатоступеневою програмою, яка передбачає до  850 тис. дол. на першій стадії, фінансування прибуткових компаній з кількістю працівників до 500 чоловік. Перша фаза проекту, фаза I, є техніко-економічне обґрунтування, спрямована на подальше дослідження технологій. Це максимум  70 до 100 тис. дол.гранту, в залежності від агентства або відділу, і може тривати до шести місяців для завершення. Фаза II звичайно вважається етапом, на якому проводиться розробка прототипу. Етап II фінансується сумою в розмірі 1 млн. дол. і може тривати до двох років. Етап III програми SBIR вважається стадією комерціалізації.

До 2009 року, за програмою SBIR було виплачено близько 112 500 грантів на загальну суму понад 26,9 мільярда доларів[7].

Тому державні програми в Україні та інших країнах щодо активізації інноваційної діяльності можуть базуватися на досвіді SBIR. Також існує програма «Науково-технологічне підприємництво» (Science & Technology Entrepreneurship Programs (STEP)), яка успішно діє в США.[8] Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF) спільно з Міністерством освіти і науки України (МОН України) розпочали реалізацію в Україні конкурсу за Програмою «Науково-технологічне підприємництво» (Science & Technology Entrepreneur Program (STEP)), що передбачає навчання з технологічного підприємництва і гранти для українських дослідників у галузі прикладних наук[9].

Основою активізації інноваційної діяльності є внутрішні чинники. Серед таких чинників доцільно виділити системи інноваційно-інформаційного забезпечення. Тому для активізації інноваційної діяльності та створення відповідної інноваційної інфраструктури на підприємстві бажано здійснити наступні кроки[4, с.77]: ввести в структуру підприємства інноваційно-інформаційні центри; запровадити електронні комунікації; запровадити програми широкого залучення працівників підприємства до інноваційної діяльності шляхом активізації діяльності людей, схильних мислити нетрадиційно.

Внутрішній шлях активізації доцільно втілювати на основі використанні досвіду діяльності інноваційних систем провідних світових фірм. Наприклад, дуже результативним виявилося впровадження "інноваційних систем" у Eastman Kodak Company, які після кількох років функціонування, лише за один рік ідеї принесли прибуток у 300 млн. дол., тоді як витрати на утримання цих систем не перевищували 0,3% від річного прибутку; а понад 90% авторів пропозицій і винаходів виявили бажання надалі працювати з інноваційними системами, хоча лише в середньому чотири з кожної сотні ідей приймалися до виконання[6].

Необхідно звернути увагу, що поштовхом до ефективної  інноваційної діяльності підприємства є створення мережевих підприємницьких структур, типовим представником яких є глобальна компаніяNokia, що зобов'язана своїм успіхом таким основним елементам нової бізнес-структури [3]: нові продукти й індустріальна структура; фундаментальні змінифінансової структури; інноваційна модель мережевого підприємства.

Практика показує, що активізувати  інноваційну діяльність можна завдяки  створення на підприємствах незалежних самокерованих колективів та проектних команд. Такі колективи (Honda ?автомобілебудування;IBM ?виробництво персональних комп'ютерів;NipponElectric Company ?проектування й виробництво мікропроцесорів та ін.) працюють набагато ефективніше, ніж ієрархічні[5].У таких колективах лідерство базується на вміннях і компетентності, а не на формальних чинах і званнях.У результаті відбувається лавиноподібне зростання кількості та якості творчих рішень.

Також, щоб активізувати інноваційну діяльність на підприємстві необхідно залучати такі стратегії розвитку, які безпосередньо сприятимуть впровадженню інновацій. Для прикладу розглянемо стратегію «голубого океану» Чана Кіна і Рене Моборна [2]. Як правило дана стратегія використовується для побудови ефективної бізнес-моделі підприємства, проте її слід розглядати і як шлях до активізації інноваційної діяльності. В цілому під стратегію «голубого океану» влучно підходить вислів Джорджа Вашингтона: «Коли ти зможеш робити звичайні речі незвичайним способом, то привернеш увагу всього світу».

Наведемо досвід ефективного впровадженні «стратегії голубого океану» на прикладі виноробної компанії CasellaWine[2], яка змогла створити не тільки новий інноваційний продукт ? напій «yellowtail», а й інноваційну цінність для споживачів пива і коктейлів. Це сталося за рахунок таких чотирьох дій щодо певних характеристик продукції: скасування, створення, зниження, підвищення. Для створення вина «yellow tail» було здійснено наступні заходи: скасовано виноробну термінологію, якість витримки; створено простоту використання, простоту вибору(всього 2 види: червоне і біле); знижено багатство смаку, вибір найменування вин та престиж виноробні; підвищено ціну відносно недорогих вин, участь магазинів роздрібної торгівлі. Успішність стратегії підтверджена тим, що за два роки від початку випуску, кількість продажів «yellowtail» досягнула 4,5 мільйони пляшок в рік. Таким чином, впровадження стратегії «голубого океану» компанією CasellaWineдозволило активізувати діяльність на всіх рівнях інноваційних змін: виробництво відомого продукту в новій якості, впровадження нових технологічних процесів, освоєння нового ринку збуту, проведення реорганізації.

Висновки. Отже, здійснено поділ шляхів активізації інноваційної діяльності підприємства на зовнішні і внутрішні, основними зацікавленими суб’єктами яких є відповідно держава і підприємство. З боку держави повинні проводитися такі стимулюючі заходи для стимулювання інновацій на підприємстві: пільгове оподаткування, часткове або повне відшкодування витрат державою на розробку інновацій, впровадження спеціальних програм допомоги підприємствам, таких як SBIR та STEP. Внутрішній шлях активізації на основі досвіду інноваційної діяльності провідних світових фірм повинен пролягати через впровадження системи інноваційно-інформаційного забезпечення, створення мережеподібних підприємницьких структур, виокремлення самокерованих колективів та проектних команд. Особливим шляхом до активізації інноваційної діяльності є використання стратегії «голубого океану».

ЛІТЕРАТУРА

1. Кирич Н. Б. , Вовк Ю. Я., Погайдак О. Б. Вовк І. П. Технологічне і науково-дослідні програми інноваційного малого бізнесу// Ефективна економіка? 2010 ? Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php? operation=1&iid=335

2. Ким Ч, Моборн Р. Стратегия голубого океана, М.: изд-во Гиппо ? 2010? 272 с.

2. Кочубей Р.В. Визначні особливості сучасних мережевих підприємницьких структур / Р.В. Кочубей // Маркетинг і менеджмент інновацій. ? 2011. ? № 2. ? С. 150-156.

4. Харів П. С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів: Монографія ? Тернопіль: "Економічна думка", 2003.? 326с.

5. Шипуліна, Ю.С. Розвиток теоретико-методолігічних засад переходу підприємств на інноваційний шлях розвитку / Ю.С.Шипуліна, С.М.Ілляшенко // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – № 4, Т. 1. – С. 103-112.

6. Lovelace R. F. Stimulating creativity through managerial intervention.//R & D Managment. – 1996. – p. 161 – 174.

7. Small Business and Innovation Research (SBIR) [Електронний Ресурс]? Режим доступу : http://www.sbir.gov.

8. Science & Technology Entrepreneur Programs (STEP) [Електронний Ресурс] Режим доступу: http://www.crdf.org/focusdocs/focusdocs_show.htm?doc_id=290970.

9. Фонд цивільних досліджень і розвитку США (CRDF) [Електронний Ресурс]. ? Режим доступу: http://www.crdf.org.ua.

Переглянути презентацію

Коментарі до матеріалу можна залишити тут:

http://vk.com/topic-36835937_26263708