Мікеріна М., Кучкова Г. Суперечності у застосуванні традиційних методик діагностики банкрутства на підприємствах в Україні зі значним ринковим потенціаломМікеріна М., Кучкова Г.,МЕіМ, 2 курс, МЕ-203 Суперечності у застосуванні традиційних методик діагностики банкрутства на підприємствах в Україні зі значним ринковим потенціалом
Актуальність.Однією з найбільш серйозних проблем, з якими зіткнулися українські підприємства на початку і середині 90-х років, - була проблема масового банкрутства фірм. Нестабільний стан економіки країни, що спостерігається в останні роки, негативно позначився на роботі багатьох з них. Сьогодні спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості порушених справ про банкрутство. Станом на 01.02.2011 року загальна кількість підприємств, які перебувають в процедура банкрутства, становить 14509. На початок 2010 року таких підприємств було 14 642 - це на 6% більше, ніж у 2007 році, та на 29,6 % – ніж у 2006 році. Отже, проблема збитковості та банкрутства і надалі залишається надзвичайно актуальною. Постановка проблеми. Існує цілий комплекс заходів по антикризовому управлінню підприємства, проте перш ніж перейти до нейтралізації кризи, необхідно її ідентифікувати, а ще краще - спрогнозувати її появу, щоб розпочати боротьбу вже на початкових стадіях розвитку. Тобто приходимо до наступного питання, чи є банкрутство процесом передбаченим, а, отже, чи існує взагалі можливість застосування превентивних заходів. І, якщо із застосуванням заходів, їх комплексом все більш або менш зрозуміло, оскільки даній проблематиці присвячувалося досить багато досліджень, то прогнозування банкрутства залишається вельми і вельми незвіданою територією в економічній науці України. Отже, основною метою даної роботи є визначення найбільш прийнятних для України моделей дослідження банкрутства. Існує значна кількість методів діагностики за допомогою моделей ймовірності банкрутства: двофакторна модель Е.Альтмана, п'ятифакторна модель Е.Альтмана, дискримінантна модель Р.Ліса, дискримінантна модель Дж. Таффлера, показник діагностики платоспроможності Ж.Конана і М.Гольдера, коефіцієнт У.Бівера, модель Г.Спрінгейта, дискримінантна модель О.Терещенка, модель Р.Сайфулліна – Г.Кадикова, О.Зайцевої, Метод Скоуна, модель Фулмера, методика компанії ERNST & WHINNEY та ін. Результати дослідження. Провівши наукове дослідження (врахувавши всі обмеження зарубіжних моделей прогнозування банкрутства), проаналізувавши наукову літературу з даної теми, ми прийшли до висновку, що найбільш адаптованими до вітчизняних підприємств моделями визначення ймовірності банкрутства, є коефіцієнт У.Бівера, дискримінантна модель О.Терещенка, модель Р.Сайфулліна – Г.Кадикова, Модель PAS-коефіцієнта. В нашій роботі було проведено дослідження ймовірності банкрутства двох українських підприємств – гігантів: ОАО «Укртелеком» та ПАТ «Західенерго». Аналіз підприємств здійснювався за допомогою моделі Р.Сайфулліна – Г.Кадикова та є коефіцієнту У.Бівера. Була доведена аксіома неможливості використання моделей Альтмана та Таффлера для визначення ймовірності банкрутства українських фірм. Отже, розглянемо дане дослідження більш детально. ПАТ «Західенерго»- однин із провідних українських виробників електроенергії та тепла. Електроенергія, вироблена компанією, постачається українським споживачам та на експорт до країн Європи. До складу товариства також входять Бурштинська ТЕС, Ладижинська ТЕС та Добротвірська ТЕС а також сервісні підприємства Галременерго, Львівенерго- спецремонт, Львівенергоавтотранс, Західенергопостач. Коефіцієнт У. Бівера: Проведений аналіз ПАТ «Західенерго» надав інформацію, про те, що компанія знаходиться на грані банкрутства, адже всі показники відхиляються від норми. Можна зробити висновок, що кампанія стане банкрутом приблизно через рік. За цією моделлю: 1. За коефіцієнтом Бівера підприємство наближається до банкрутства у періоді від 1 року до 5 років, оскільки його показник знаходиться в діапазоні від 2. За рентабельністю активів підприємство наближається до банкрутства у періоді від 1 року до 5 років, оскільки його показник знаходиться в діапазоні від -22 до 4. 3. За фінансовим лівериджом підприємство є банкрутом, оскільки його показник є більшим за 80. 4. Закоефіцієнтом покриття активів чистим оборотним капіталом підприємство є банкрутом, оскільки його показник є меншим за 0,06. 5. За коефіцієнтом поточної ліквідності підприємство є банкрутом, оскільки його показник є меншим за 1. Модель Р. Сайфулліна – Г. Кадикова: Проведений аналіз ПАТ «Західенерго» свідчить, про те, що фінансовий стан компанії є незадовільним, існує велика ймовірність банкрутства підприємства (висновок був зроблений на основі того, що R < 1). Загальний висновок по ПАТ «Західенерго»: Основними причинами погіршення фінансової ситуації та можлива ймовірність банкротства підприємства ПАТ «Західенерго», на нашу думку, є система методів, котрі навмисно сприяють виникненню кризових ситуацій в компанії. Головна мета яких полягає в зниженні реальної вартості підприємства для подальшої можливості поглинання її компанією DTEK Holdings Limited (доля якої на сьогодні складає 57,1871%). Однак, компанія може налагодити свою фінансову ситуацію, адже має ряд сильних сторін:
Основні суперечності банкрутства «Західенерго» полягає у показниках: 1. Коефіцієнти рентабельності мають тенденцію до збільшення: підприємство почало отримувати більше прибутку на одиницю виручки. ПАТ «Укртелеком»-сучасне підприємство з розвиненою інфраструктурою, що займає лідируючі позиції на ринку послуг фіксованого телефонного зв'язку України. Компанія охоплює близько 71% ринку послуг місцевого телефонного зв'язку та 83% ринку послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку. Компанія «Укртелеком» належить австрійській компанії EPIC. 1. П’ятифакторна модель У. Бівера За цією моделлю: 1. За коефіцієнтом Бівера підприємство є банкрутом, оскільки його показник є меншим за -0,15. 2. За рентабельністю активів підприємство наближається до банкрутства у періоді від 1 року до 5 років, оскільки його показник знаходиться в діапазоні від -22 до 4. 3. За фінансовим лівериджом підприємство наближається до банкрутства у періоді більше 5 років, оскільки його показник знаходиться в діапазоні від 37 до 50. 4. За коефіцієнтом покриття активів чистим оборотним капіталом підприємство є банкрутом, оскільки його показник є меншим за 0,06. 5. За коефіцієнтом поточної ліквідності підприємство наближається до банкрутства у періоді від 1 року до 5 років, оскільки його показник знаходиться в діапазоні від 1 до 2. Проведений аналіз ПАТ «Укртелеком» надав інформацію, про те, що компанія знаходиться на грані банкрутства, адже всі показники відхиляються від норми. Можна зробити висновок, що кампанія стане банкрутом приблизно через рік. 2. Модель Сайфулліна – Кадикова R = 2*Кз 0,1*Кпл 0,08*Коа 0,45*Рп Рвк = 0,856069 Оскільки значення R менше, ніж 1, то це характеризується як незадовільний стан підприємства. Загальний висновок по ПАТ «Укртелеком»:Ця компанія дійсно знаходиться на межі банкротства, однак важливим протиставленням цьому факту є те, що фірма функціонує на ринку фірми-лідера, який колись був ринком монополії фірми «Укртелеком». Тому ці моделі не вказують на фактори банкротства фірми. Після проведеного аналізу підприємства «Укртелеком» були виявлені причини такого занепаду функціонування підприємства:
На даному етапі не можна зараховувати «Укртелеком» до банкротів через те, що 11 березня 2011 Фонд державного майна продав 92,79% акцій Укртелеком» за 10,575 млрд. грн. Претендент на компанію був тільки один - ТОВ «ЕСУ» (Epic Services Ukraine), дочка австрійської компанії EPIC. В опозиції вважають, що конкурс з продажу «Укртелеком» був проведений непрозоро, що за австрійською інвесткомпанією «ЕСУ», «дочкою» австрійської EPIC, стоїть реальний великий гравець, якому австрійці перепродадуть «Укртелеком». Частіше за інших називають СКМ Ріната Ахметова і турецький Turkcell. Основні суперечності банкрутства «Укртелеком» полягають у показниках: 1. Показник поточної ліквідності знаходиться у межах 1-1,5, що означає, що підприємство своєчасно ліквідовує борги. Отже, збитки в основному забезпечуються за рахунок власного капіталу. 2. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами більше за 0,1, що означає, що підприємства є абсолютна можливість перетворення активів у ліквідні гроші. 3. Коефіцієнт оборотності активів має тенденцію до збільшення. Отже, зменшується кількість збитків від реалізації продукції. 4. Коефіцієнти рентабельності мають тенденцію до збільшення: підприємство почало отримувати більше прибутку на одиницю виручки. Аналіз ефективності методик визначення банкротства Розглянуті методики не надають даних про детальний період настання банкротства, однак вони показують реальні проблеми та можливості настання банкротства. Основні переваги та недоліки цих методик полягають у тому, що:
Висновок: Таким чином найбільш прийнятними методами прогнозування ймовірності неплатоспроможності (банкрутства) підприємства є економіко-математичні моделі. Для того щоб прогноз був більше обґрунтованим, рекомендується комплексно використати одночасно кілька методів прогнозування ймовірності неплатоспроможності (банкрутства) підприємства, що дозволить значно підвищити ступінь вірогідності отриманих результатів. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є питання, що пов’язані з удосконаленням механізму прогнозування ймовірності банкрутства з точки зору його складових, існуючих критеріїв, вибору системи показників та ін. Список використаної літератури: 1. Лепейко Т.І. Аналіз сучасних методик прогнозування ймовірності банкрутства підприємства/ Лепейко Т.І., Доценко Т.О. //Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць № 1(10)2011 . 2. Рзаєва Т.Г. Зарубіжні методики визначення ймовірності банкрутства підприємства / Т.Г. Рязаєва, І.В. Стасюк // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. - №3. Т.1. – С.177 – 181. 3. Пластун О.Л. Аналіз кількісних методик прогнозування банкрутства підприємства та обгрунтування необхідності розробки сучасних вітчизняних аналогів // Вісник Української академії банківської справи.- 2005.- № 2.- С.101-107. 4. Прохорова В., Крупчатніков О. Прогнозування банкрутства як складова атникризового фінансового управління // Економічний простір.- 2009.-№23/2.-С. 103-109 5. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник.- К.: КНЕУ, 2000. 6. Квасницька Р.С. Етапність проведення діагностики кризового стану та ймовірності банкрутства підприємства / Квасницька Р.С., Кордонець І.М. // Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. – №2. – С. 130-135 7. Офіційний сайт Державного департаменту з питань банкрутства // Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.sdb.gov.ua Кометарі до матеріалу можна залишитут тут:(http://vk.com/topic-36835937_26263792) Остання редакція: 10.04.12 |