Саркісян Агнесія,ФЕФ, 2 курс, ФЕ-201

agnesiya@inbox.ru

Особливості розвитку малого бізнесу: зарубіжний та вітчизняний досвід

Актуальність. Актуальність обраної теми полягає у необхідності вироблення конструктивних пропозицій щодо створення сприятливих умов для розвитку малого бізнесу та збільшення його частки в економіці України.

Постановка проблеми. Метою статті є узагальнення зарубіжного досвідуорганізації та розвитку малого підприємництва, виявлення можливостей його використання в Україні відповідно сучасним реаліям.

Результати дослідження.Малий бізнес як самостійний елемент ринкової економіки істотно впливає на її структурну перебудову, сприяє розвитку конкуренції та усуненню монополізму, стимулює інноваційні процеси. В Україні частка малого бізнесу у ВВП становить 10-15%, коли як в розвинутих країнах Європи цей показник варіюється в межах 50-60%. Постає потреба у збільшенні частки малого бізнесу. Адже саме він формує «середній клас» і є запорукою ефективного функціонування економіки.  В Україні суб’єкти малого бізнесу стикаються з низкою проблем, що унеможливлюють їх розвиток.

Головними чинниками, які заважають розвитку малого бізнесу, є неефективна система державної підтримки підприємництва, яка проявляється через слабкий розвиток фінансово-кредитної інфраструктури малого бізнесу, високий рівень тінізації малого бізнесу, низький рівень державного захисту прав підприємців [1]. Новий Податковий кодекс, що передбачає скорочення максимальної величини виторгу і видів діяльності, яким дозволено користуватися спрощеною системою, збільшення суми єдиного податку, а також розширень прав податківців може призвести до згортання діяльності суб’єктів  малого підприємництва та зниження ділової активності населення.

Найпоширенішою формою стимулювання розвитку сектора малого підприємництва в розвинутих країнах є створення для них преференцій в оподаткуванні шляхом введення спеціальних податкових правил (Франція) або застосування загальних правил з окремими пільгами для малих підприємств (США, Великобританія). Система податкового регулювання Великобританії містить такі стимулюючі засоби як прогресивні ставки оподаткування - шкала ставок прибуткового податку, основу якої складає прибуток, що підлягає оподаткуванню. Залежність величини податків від суми прибутку виражена у прямій прогресії - чим вищі доходи, тим вищі податки. Для малих підприємств, це без сумніву, дуже сприятлива система.

Застосування податкових преференцій є характерною рисою підтримки малого бізнесу також і в країнах з перехідною економікою, зокрема зменшення ставок оподаткування; звільнення від окремих видів податків на певний термін; відміна митних податків та зборів при імпорті товарів виробничого характеру для внутрішнього використання; зменшення ставок обов’язкового соціального відрахування. Так, у Грузії, згідно з новим Податковим кодексом, прийнятим восени 2010 р., малий бізнес з обігом до 17 тис. дол. не оподатковується, а процедура організації бізнесу в країні триває три дні.

Суттєвий фактор успішного функціонування підприємництва в Польщі, Чехії, Угорщині є державна підтримка стимулювання та розвитку малого бізнесу.У Польщі послідовна реалізація державних реформ для підтримки малого бізнесу передбачала створення базових організаційних структур (агентств, фондів) [2]. Ці структури в процесі взаємодії з урядом та парламентом, забезпечують надання достовірної інформації щодо стану та перспектив розвитку підприємництва в країні, гарантують надання кредитів малим підприємствам, сприяють розвитку інноваційних технологій та їх застосуванню в малому бізнесі. Фінансова підтримка малого бізнесу передбачає використання системи проектного фінансування малих підприємств, тобто цільове кредитування позичальника для реалізації інвестиційного проекту.

Для стабільного розвитку малого бізнесу в Україні необхідним є також підвищення ефективності організації управління малими підприємствами, і перш за все – планування і контролю. Розмір малого підприємства за чисельністю персоналу в середньому складає 6 осіб. Управління малим підприємством здійснюється здебільшого в «ручному» режимі в особі підприємця [3]. Практично відсутня система тактичного та стратегічного планування. Стратегічні плани малих підприємств в Україні здебільшого збігаються з оперативними і відображають прагнення власника максимізувати прибуток на теперішній момент. Стратегічні плани західних підприємств відображають необхідність стабільного розвитку в майбутньому за оптимальних доходів у теперішньому часі. Як наслідок, українські і західні підприємства мають абсолютно різні стратегічні цілі і, зазвичай, досягають різних результатів.

 На теперішній час через брак необхідної кваліфікації та досвіду неможливо лише силами персоналу впровадити системи контролінгу для ефективної організації планування та контролю на підприємствах малого бізнесу в Україні [4]. Тому виникає потреба у послугах зовнішнього контролера. Такі послуги не повинні бути безкоштовними, але державні дотації можуть використовуватися для субсидування мінімального набору консультаційних послуг для малих підприємств з урахуванням наявних потреб. Світовий досвід організації планування демонструє, що при формуванні планів підприємству необхідні два підходи: планування від минулого до майбутнього (довгострокове чи прогнозне) і від сьогодення до майбутнього (стратегічне). Довгострокове планування характерне для виробництва продукції, що знаходиться в стадії розвитку чи насичення та відрізняється стабільністю технологічних процесів і характеристиками. Стратегічне - ефективне для процесів відновлення продукції, створення нових виробництв і реорганізації існуючих. Ці процеси відрізняються високим ступенем невизначеності і великим обсягом організації робіт.

Досвід організації малого бізнесу в економіці Великобританії, як країни з глибокими історичними традиціями ведення бізнесу є дуже корисним [5]. Становлення та розвиток підприємництва у Великобританії здійснювалось на основі співробітництва малих і великих підприємств, тобто на засадах кооперації, що давало змогу водночас обслуговувати великі підприємства (постійно чи на окремих стадіях розвитку) і стимулювати діяльність малого бізнесу. Наслідком такої кооперації стало виникнення ефекту ланцюгової реакції у всіх галузях економіки, що означає зв'язок і підтримку малого бізнесу великими підприємствами.

Висновки. В процесі дослідження міжнародного досвіду організації малого бізнесу було виявлено ряд загальних рис, які характеризують особливості його ведення та розвитку. Базою малого бізнесу в європейських країнах є стимулювання ділової активності населення, провадження ефективної державної політики у цій сфері господарювання. В Україні для розвитку малого бізнесу доцільними будуть такі заходи: 1) зменшення податкового тиску на малий бізнес; 2) використання досвіду кооперації малих та великих підприємств; 3) залучення окремих верств населення до ведення підприємницької діяльності, зокрема молоді; 4) надання безоплатних інформаційних послуг під час організації власної справи; 5) удосконалення фінансово-кредитної політики держави в напрямах забезпечення доступу підприємницьких структур до фінансових ресурсів, що надалі сприятиме розвитку малого підприємництва та підвищенню ділової активності населення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Комарницький І. Проблеми розвитку малого та середнього підприємництва / І. Комарницький, М. Офік // Регіональна економіка. – 2005. – № 4. – С. 50-58.

2. Кіщак В. Розвиток малого та середнього підприємництва: досвід Польщі, Угорщини, Чехії / В. Кіщак, І. Кіщак. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.niss.gov.ua

3. Уманець Т.В. Активізація розвитку малого підприємництва як ознака формування середнього класу / Т. Уманець // Вісник Донецького нац. ун-ту. – Серія В. Економіка і право. – 2010. – № 2. – Т. 2. – С. 435-443.

4. Одноволик В.І. Контролінг – сучасна концепція забезпечення стабільного розвиткупідприємства / В. Одноволик // Актуальні проблеми економіки. – № 6(96). – 2009. – С. 127-130/

5. Аналітичний центр «Академія» - електронний ресурс http://www.academia.org.ua

Кометарі до матеріалу можна залишитут тут:(http://vk.com/topic-36835937_26263790 )