Зубакова Дар’я, МЕіМ, 2 курс, гр.206

super_dasha_1992@mail.ru

ПРОБЛЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Актуальність. У XXIстолітті інноваційний розвиток стає найбільш ефективним способом конкурентної боротьби підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках, невід’ємною, або навіть визначальною, складовою економічного зростання будь-якої країни.

Україна, маючи неабиякий природний, промисловий, технологічний та науковий потенціал, ще недостатньо розвинута в інноваційному плані, що спричинило низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

Сьогодні Україна стоїть перед необхідністю вибору і реалізації стратегії інноваційного прориву, концентрації зусиль суспільства, держави та бізнесу на освоєнні принципово нових, конкурентоспроможних технологій та продуктів, інноваційного оновлення застарілого виробничого потенціалу та переходу до інноваційного типу розвитку країни, що обумовлює актуальність дослідження проблем інноваційного розвитку вітчизняних підприємств.

Постановка проблеми.Метою цієї статті є визначення особливостей діяльності підприємств на інноваційних засадах та виявлення проблем інноваційного розвитку вітчизняних підприємств.

Результати дослідження. Інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг[1, с.266]. Інновації сприяють збільшенню конкурентоспроможності підприємств, підвищенню ефективності виробництва на базі зростання продуктивності праці, зменшення собівартості продукції, збільшення її якості та обсягів виробництва сукупного продукту та доходу підприємств. Країни, які обрали інноваційний шлях розвитку, стоять на першій сходинці в рейтингу економічно розвинутих країн та мають неабиякий престиж і світове визнання.

Інноваційний тип економічного розвитку дедалі більше стає тим фундаментом, який визначає економічну міць країни та її перспективи на світовому ринку. Сьогодні є загальновизнаним, що саме інноваційний розвиток слід сприймати економіко-формуючим процесом. Проведені в економічно-розвинених країнах дослідження показують, що більше 80 % зростання ВВП пов’язане не з капіталовкладеннями, а з саме технологічниминововеденнями [2, с.3].

Особливістю інноваційної діяльності підприємств є те, що така діяльність сповнена ризиками, які обумовлені новизною, творчим характером науково-технічної роботи, можливістю отримання як позитивного так і негативного результату. Тобто інноваційну діяльність також можна розглядати як довгострокові інвестиції у розвиток та економічне піднесення підприємства. Здійснюючи інноваційну діяльність, підприємство повинно максимально використовувати свої сильні сторони і усувати слабкі. Великі зусилля повинні бути спрямовані на дослідження ринку, аналізу попиту та виявлення потреб споживачів, задоволення яких потребує розробки інноваційних товарів та послуг.

Україна має потужний науковий потенціал, однак кризові явища призвели до втрати попиту на наукову продукцію на внутрішньому ринку, що пояснюється падінням загального рівня інвестицій та зростанням взаємної заборгованості.

У ХХІ столітті значно загострилася глобальна конкуренція, тому Україні, щоб «вижити», необхідно наразі велику увагу приділяти політиці інноваційної діяльності задля подолання наслідків кризи та виходу на міжнародний рівень. Впровадження інновацій на підприємстві сприятиме економічному зростанню вітчизняних підприємств та витісненню іноземних конкурентів у тій чи іншій галузі промисловості з ринку товарів та послуг.

Як вже зазначалося, інноваційний розвиток України знаходиться на низькому рівні і постійно регресує. Постійно знижується активність промислових підприємств: за даними Держкомстату у 1997 р. питома вага тих, що здійснювали інновації, складала 17%, у 2000- 18%, у 2004- 13,7%, у 2005- 11,9%, у 2006- 10%, у 2007- 11,5%, у 2008- 10,8%,у 2009 – 10,7%,у країнах «великої сімки» таких підприємств 70 – 80 %[3, табл. 3].

Як бачимо, показники інноваційного розвитку нашої країни мають тенденцію до зниження. Це зумовлено багатьма причинами, оскільки на шляху здійснення інноваційної політики росту в державі існують перешкоди.

По-перше, безпосередня реалізації інноваційної політики вимагає тісної взаємодії дослідних організацій, які фінансуються державою, та промислових інноваційних структур, які орієнтуються на результат, реалізований на ринку.

Іншою проблемою є те, що нові технології та інновації, які їх породжують, зачіпають багато сфер повсякденного життя. Готовність громадян сприйняти нові технологічні рішення надає ключовий вплив на їх поширення. І навпаки, слабка орієнтація на майбутнє, недостатня відкритість суспільства для нових технологій є причиною негативної тенденції розвитку інноваційної діяльності.

 Іншими причинами низького рівня розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств Україні є:

1. Неспроможність держави в її нинішньому структурно-функціональному, нормативно-правовому, культурно-ідеологічному та кадровому стані визначитися зі стратегією інноваційних економічних перетворень.

Тобто в державі немає курсу, цілей здійснення політики інноваційної діяльності, не визначений пріоритет. Більша увага приділяється менш вагомим для економічного піднесення країни сферам діяльності.

2. Недосконалість нормативно-правової бази регулювання інноваційної діяльності, ігнорування вимог законодавства або призупинення дії тих статей законів, які стосуються фінансування і стимулювання науково-технічної та інноваційної діяльності.

Закони пишуться, але не виконуються. І в цьому наша головна проблема. Треба розпочати вирішувати проблему з перегляду законів, пов’язаних з інноваційною діяльність, розробкою, фінансуванням та впровадженням інновацій.

3. Неефективність адміністративно-організаційної структури управління науково-технічною та інноваційною діяльністю.

4. Недостатній рівень фінансування державної науково-технічної та інноваційної політики та його неефективне використання.

Держава зменшує інвестиції в інноваційну діяльність, а власники підприємств стали заручниками ситуації і змушені самостійно фінансувати та впроваджувати нові технології виробництва. Але за сучасних кризових умов платоспроможність населення невисока, тому власники підприємств зараз більше зосереджують свою увагу на тому, щоб не зазнати збитків і отримати хоча б нульовий прибуток.

5. Взаємне і дедалі глибше відчуження науки і бізнесу. Переважна частина галузевої науки в Україні опинилася поза межами корпоративних структур і відповідно позбулася відтворювальних джерел фінансування.

6. Недостатня кількість спеціалістів у цій сфері діяльності та некомпетентність наявних кадрів.

Висновок.Вітчизняні підприємства мають незадовільний рівень інноваційного розвитку,  що є наслідком,  в першу чергу,  хибних підходів до управління підприємствами та економікою країни за командно-адміністративної системи господарювання. Разом з тим, в сучасних умовах негативні тенденції викликані недостатнім фінансуванням,  низьким рівнем зацікавленості керівництва підприємств в інноваціях,  високим рівнем ризику.  Для подолання вказаних недоліків роботи промислових підприємств потребує суттєвого покращення система управління інноваційною діяльністю, оскільки відсутність інноваційного розвитку призведе до подальшого морального старіння основних засобів промисловості,  і,  як наслідок,  її не конкурентоспроможності на світовому та національному ринках. Для оптимізації інноваційної діяльності необхідно, щоб держава мотивувала працівників до інноваційної діяльності, зменшувала міграції науковців. Треба впровадити законодавчі зміни у галузі інноваційної діяльності щодо пільг і стимулів та розширити джерела її фінансування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про інноваційну діяльність», Верховна Рада України; Закон від 04.07.2002 № 40-IV

2.Знаменський І.  О.  Особливості інноваційної діяльності в умовах сучасної НТР  [Електронный ресурс] /  І.  О.  Знаменський //  Науковий вісник Академії муніципального управління :  зб.  Праць.  Серія Економіка. – 2009. –  Вип. 7. –  Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu/Ekon/2009_7/09zioatr.pdf.

3. http://ukrstat.gov.ua "Інноваційна активність підприємств України за період 2000-2010рр"– Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002.html