Хокова Марія, ФЕтаУ, 4 курс, ЕЕП-410

_mary_kh_@ukr.net

МЕХАНІЗМ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ З КОРПОРАТИВНИМ УПРАВЛІННЯМ

Хокова Мария

МЕХАНИЗМ ОЦЕНКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙСКОРПОРАТИВНИМ УПРАВЛЕНИМ

Khokova Mariya

MECHANISM OF EVALUATING THE PERFORMANCE OF ENTERPRISES WITH CORPORATE GOVERNANCE

Актуальність. На початку ХХІ століття концепція оцінки результативності переростає з аналітичних інструментів в універсальну філософію людської діяльності. Це відбуваються за рахунок підвищеного рівня конкуренції та розвинених ринкових відносин. Такі умови потребують від підприємств залучення великих коштів для фінансування сучасних напрямів науково-технічного й організаційного прогресу та нарощування виробничого потенціалу. Саме корпорацію дають реальну можливість залучення великої кількості інвестицій через ринок цінних паперів та є надзвичайно конкурентоспроможним елементом висококонцентрованої та інтегрованої світової економіки.

Постановка проблеми. В сучасних публікаціях немає єдиного підходу як щодо визначення поняття результативності, так і щодо його оцінки.Оцінювання діяльності  необхідно здійснювати з урахуванням відповідного управлінського впливу. Так підприємства з корпоративним управлінням мають свою особливість, в порівнянні з підприємствами інших організаційно-правових форм, це відокремлення власників капіталу від участі в управлінні. Це накладає специфіку як на управління такими компаніями, так і на визначення їх результативності.

Метоюцієї статті є узагальнення теоретико-методичних засад сутності та  сучасних підходів оцінки результативності діяльності підприємств, визначення особливостей корпоративних підприємств та обґрунтування вибору механізму оцінки результативності підприємств з корпоративним управлінням.

Результати дослідження. Різноманітність підходів щодо трактування сутності результативності зумовлена неоднаковим розумінням, що є кінцевий результат, та широким спектром застосування даного поняття. Розглянувши ряд наукових робітП.Ф. Друкера, Л.Е.Басовського, М.Х. Мескона, О.С. Яхонтової було сформоване таке визначення поняття: результативність – це досягнення підприємством раніше визначених цілей, завдань та намічених результатів, а  ступінь внутрішньої економічності його роботи при досягненні таких цілей, тобто «як досягався цей результат» характеризує категорія "ефективність".

Основниминапрямками, за якими визначається результативністьсьогодні є:

• оцінювання результативності виробництва з метою забезпечення оптимальної стратегії управління;
• оцінювання результативності підприємства з метою визначення його привабливості як потенційного об’єкта інвестування;
• оцінювання результативності підприємства на макрорівні з боку держави.

Значного поширення набули чотири концепції аналізу результативності діяльності і розвитку компаній [5], вибір здійснюється в залежності від мети використання, відповідно застосовуються різна інформаційна база та показники, які аналізуються:

I.    Ринкова (визначається результативність показниками конкурентоспроможності й ринкової вартості);

II.      Фінансова (аналізуються показники прибутковості, економічної доданої вартості);

III.   Витратна (результативність виражається у показниках собівартості, а також коефіцієнтах економічності);

IV.  Неекономічна (нефінансова) (результативність відображається показниками задоволеності клієнтів, інноваційністю діяльності).

Зважаючи на різноманітність і неоднозначність підходів та методик щодо оцінки результативності діяльності підприємства, можна зробити висновок: проведення аналізу результативності діяльності підприємства метод та система показників повинні базуватись на особливостях діяльності суб'єкта господарювання та мети проведення такого аналізу.

Особливість підприємств з корпоративним управлінням полягає у відокремленні власників капіталу від участі в управлінні. Ця функція припадає на менеджерів підприємств. Така характеристика впливає як на специфіку управління, так і на підхід до оцінки результативності таких підприємств.

Визначили, що на результативність таких підприємств впливає структура власності. Перший підхід, який зустрічається в літературі, це концентрація корпоративної власності у небагатьох акціонерів [1]. Під цим розуміється, що дрібні акціонери не здатні налагодити ефективного контролю за діяльністю менеджерів, для  результативної діяльності власність повинна  бути зосереджена у крупних акціонерів.

Другий підхід, пропонує співставлення структури власності з показниками ефективності діяльності підприємств[6]. Аналізується ступінь концентрації корпоративної власності (частка одного найкрупнішого акціонера, групи акціонерів), показники економічної ефективності, ділової активності та фінансового стану показники та рівень корпоративного управління на них.

Але концентрація власності в  руках стратегічного інвестора не вирішує проблему підвищення ефективності, а оцінка зв’язку між структурою власності та ефективністю діяльності підприємства залишається недостатнім, постає питання про створення дієвого механізму оцінки результативності таких підприємств.

Особливо важливим є вибір критерію для оцінки результативності діяльності підприємства корпоративного типу, який має відображати головні важелі  створення вартості та надавати  необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень  як з боку менеджерів, так і власників капіталу акціонерних товариств(АТ). Показником, що відповідає пред’явленим вимогам, є додана вартість, яку створює  АТ в процесі своєї діяльності. Додана вартість вимірює діяльність компанії в цілому та оцінює її суспільний вклад. Розподіл доданої вартості на заробітну плату, дивіденди, нерозподілений прибуток, відсотки по кредитах, податки та відрахування надає інформацію про відповідні частки винагороди усієї команди учасників корпоративного управління – персоналу, постачальників капіталу (власного і залученого),  держави .   Додана вартість –  це те, заради чого засновується підприємство, а фінансовий результат його діяльності  цілком залежить від пропорцій  розподілу доданої вартості на складові елементи.

Підтверджує доречність такої тези той факт, що на сьогодні існують багато збиткових підприємств, і розрахунок показників прибутковості не дає адекватної аналітичної інформації про діяльність таких підприємств.

Пропонуються розрахунок фактично створеної доданої вартості – ЗДВ (залишкової доданої  вартості), фактично розподілена додана вартість – АДВ (адитивної доданої  вартості) та мінімальний рівень величини доданої вартості, яку необхідно створити на підприємстві з урахуванням його ресурсного потенціалу та виробничої потужності – НДВ (нормативної доданої вартості) [2]. Дані розрахунки дають можливість для аналітичного співставлення. У залежності від співвідношення вказаних чинників формується система рівнів, що відповідають різному стану економіки підприємств. Таким чином, процес виходу підприємства із кризового стану, коли додана вартість не створюється зовсім або формується в недостатньому обсязі, розкладається на окремі етапи, кожному з яких відповідає свій рівень фінансового стану підприємства.

Об’єктивна інформація про зміну рівня ефективності  може бути одержана при аналізі динамічних характеристик показників витрат проміжного споживання (ППС) та витратомісткості доданої вартості (ВДВ).

Також розраховується: - розмір додаткової або втраченої величини доданої вартості внаслідок зміни рівня ефективності діяльності акціонерного товариства – загальна умовна додаткова додана вартість (УДДВtj ); - мінімального обсягу виручки,  який   забезпечить створення  реальної додаткової доданої вартості за умови зниження показника ППС (); - сума матеріального заохочення (МЗti) для тих підрозділів, які зменшили питомі витрати проміжного споживання; - величина можливої сплати дивідендів та дивідендний потенціал акціонерних товариств.

Висновки. Данасистема представляє цілісний механізмоцінки результативності підприємств з корпоративним управлінням.Вибір даного механізму є доречним з огляду на такі передумови: 1) при збитковій діяльності багатьох підприємств сьогодні, розрахунок результативності на базі  показників прибутковості капіталу, активів, продукції та їх динаміка, не можуть дати повноцінного та адекватного аналітичного результату; 2) в корпоративному управлінні, де функція управління відокремлена від власників капіталу, важливо, щоб показники результативності відображали відповідні частки винагороди усієї команди учасників корпоративних відносин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Berle A., Means  G. The Modern Corporation and Private Property  // New York: Macmillan  -  2nd edn Harcourt, Brace and World – 1967.

2. Вакульчик О.М. Механізм оцінки результативності діяльності підприємств з корпоративним управлінням: Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.06.01 / Національна металургійна академія України. — Д., 2004. — 35с.

3. Дарміць Р.З Взаємозв'язок результативності та економічної ефективності в системі менеджменту підприємства.// Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. -  Вип.20.12 – с. 153 -161.

4.Друкер П. Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения / Пер. с англ. М. Котельниковой. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. - 288 с.

5.Косянчук Т. Ф., Рибак О. В. Аналіз існуючих підходів щодо оцінки результативності діяльності підприємства //  Вісник Хмельницького національного університету – 2010. - № 4.- Т. 2 – с. 62 -66.

6.  Мишко О.А. Методичні підходи до аналізу та оцінки ефективності управління корпоративною власністю в регіоні [Електронний ресурс] - Наукове фахове видання. –  Режим доступу: http://economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=127

Кометарі до матеріалу можна залишитут тут: http://vk.com/topic-36835937_26263827