Актуальність.У ринковій економіці величезна увага приділяється проблемам результативності та ефективності менеджменту. Від того, наскільки ефективний менеджмент на підприємстві, залежить ефективність діяльності в цілому, можливості та динаміка розвитку підприємства, а також його інвестиційна привабливість. Іншими словами, оцінка результативності та ефективності менеджменту – це стратегічно важлива інформація в найширшому сенсі слова. Питанням визначення та оцінки результативності і економічної ефективності присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, ці питання розглядали в різний час В. Паретто, Й. Шумпетр, П. Друкер, Г. Емерсон, С. Фішер, К. Макконелл, С. Ф. Покропивний, Р. З. Дарміць та інші [3]. Незважаючи на тривалу історію вивчення ефективності, це питання продовжує цікавити вчених і в наш час. Однією з причин такої уваги до цієї категорії є існування суперечностей у визначенні цього поняття та широке вживання терміну “ефективність” як синоніму понять продуктивності та результативності, що не завжди правильно, оскільки ці терміни мають різний зміст [4; с.212]. Така ситуація певною мірою зумовлена появою нових методів оцінки результатів і технологій управління діяльністю підприємства, які широко використовують поняття “ефективність”.

Постановка проблеми. Метою статті є визначення сутності та встановленні наявності/відсутності взаємозв'язку між поняттями "результативність" та "економічна ефективність" в системі менеджменту підприємств.

Результати дослідження. Для того, щоб внести ясність у вирішення даного питання, звернемося до положень стандарту ISO 9001:2001. Як зазначає словник термінів стандарту, "результативність" (effectiveness) – це ступінь реалізації запланованої діяльності та досягнення запланованих результатів, а "ефективність" (efficiency) – співвідношення між досягнутим результатом й витраченими ресурсами [1]. Зазначимо, що П.Ф. Друкер вказав на необхідність розмежування двох цих фундаментальних категорій "результативність" (effectiveness), з якою він пов’язував відповідь на запитання "як робити правильні дії (речі)?", та "ефективність", під якою він розумів відповідь на запитання "як правильно робити дії (речі)?"[2]. Отже, результативність пов’язана з досягненням цілей організації і характеризує ступінь (якість) реалізації деякої стратегії та досягнення поставлених цілей в процесі стратегічного управління (ефективність бізнесу), тобто приведення до бажаного результату. А ефективність стосується оцінки використання ресурсів компанії в ході реалізації стратегії, тобто робити речі найбільш економічним способом, не витрачаючи марно час, гроші та енергію.

На сьогодні автори виділяють два підходи до взаємозв'язку між категоріями "результативність" та "ефективність", котрі з урахуванням логіки співвіднесення понять графічно відображаються за допомогою кругів Ейлера-Венна[4; с.209].

Характеристика понять "результативність" та "ефективність" як «міра досягнення»; "результативність" та "ефективність" як «ціна і швидкість (оперативність) досягнення», мають свої показники оцінювання: сукупність показників рентабельності, ліквідність, економічної стійкості, ділової активності; обсяг виробництва/реалізації, дохід, прибуток, ступінь задоволення споживачів.

На думку Мосенга та Бредапа, результативність визначається на основі таких понять, які визначаються у тривимірній моделі визначення результативності менеджменту підприємства і вони є складовими успішності управління:

• ефективність – рівень задоволення потреб споживачів;
• економічність – економне та оптимальне використання ресурсів організації;
• гнучкість – стратегічна сфокусованість (усвідомлення цілей) і здатність організації до змін [5; с.115].

Загальний підхід до оцінки успішності діяльності передбачає застосування таких понять, як економічність, результативність та ефективність, які використовуються в базисній моделі "внесок - продукт - наслідки".

Розглянемо позицію Турило А.М. та Турило А.А. відносно сутності і співвідношення показників результативності, ефективності і продуктивності. Всі вони є відносними показниками і характеризують у загальному вигляді віддачу від витрат. У свою чергу, “віддача” може трансформуватися в такі економічні терміни, як “результат”, “економічний ефект”, “продукт” тощо. Саме від цих термінів і дістали свою назву наступні відносні показники: “результативність”, “ефективність” і “продуктивність”. Виходимо з того, що тільки ринковий попит на виготовлену  продукцію є базою здійснення подальшого головного ринкового акту "купівлі – продажу" для кожного суб'єкта господарювання і на цій основі перетворення "виробничого результату" в "ринковий результат" або, іншими словами, "продукту" в "ринковий економічний ефект", бо головна мета підприємства – це одержання економічного ефекту у формі прибутку. Тільки "ринок" перевіряє продукт на його відповідність сучасним потребам і вимогам, робить з нього товар і фіксує факт появи у підприємства економічного ефекту. Це дозволяє зробити висновок про те, що критерієм розмежування термінів "продукт" і "економічний ефект", "виробничий результат" і "ринковий результат" є факт здійснення акту "купівлі - продажу" [7; с.37-40].

На думку групи вчених під керівництвом А.Н. Тищенко, вимір результативності функціонування підприємства з урахуванням її багатоелементності можливий за рахунок модельного представлення, що формується: «Якщо компанія дієва і економічно-ефективна, а її процеси задовольняють сучасним вимогам, то компанія, очевидно, повинна буде підтримувати якість трудового життя і інноваційність, щоб вижити у довгостроковій перспективі. Отже, компанія здатна буде продуктивною і прибутковою, що забезпечить її результативність [5]. З цього погляду, результативність підприємства є узагальнюючим кількісним явищем, що виникає внаслідок ефективного здійснення діяльності і об'єднує в себе більш конкретні кількісні явища, які відображають підсумкові показники роботи підприємства. Вказані автори для аналізування результативності діяльності підприємства виокремлюють такі ж критерії як і Д. Скотт-Сінк, що спрямовані на реалізацію цілей організації, але ще додають: становище на ринку - співвідношення економічності, продуктивності, прибутковості діяльності підприємства та аналогічних критеріїв пріоритетних конкурентів[6].

Отже, з наведеного можна узагальнити таке означення: результативність– це складне, багатоелементне, багатоаспектне явище, яке характеризується низкою показників міри досягнення встановлених цілейсуб'єкта господарювання та є "зовнішнім проявом" (негативний, позитивний) його діяльності. Натомість, ефективність є внутрішнім проявом діяльності підприємства, що спрямована на підвищення внутрішньої економічності його роботи, досягнення встановлених результатів завдяки економії виділених на їх отримання ресурсів.

Висновки.Таким чином, показники результативності та економічної ефективності не лише відрізняються за змістом, але й характеризують різні аспекти діяльності підприємства. Основна ціль менеджменту – забезпечення стійкого і довготермінового розвитку підприємства. Тому система менеджменту повинна функціонувати ефективно і бути результативною, високо якісною та сприяти реалізації цілей підприємства. Зробленівисновки дозволять точніше і ефективніше проводити оцінку різних аспектів діяльності підприємства, що полегшить прийняття управлінських рішень.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Державний стандарт України. Системи управління якістю. Вимоги. ДСТУ ISO 9001-2001. – К.: Держстандарт України, 2001. – 24 с

2.     Друкер П. Эффективное управление /П. Друкер : пер. с англ. М. Котельниковой. –М. : Изд-во "Астрель", 2004. – 284 с.

3.     Ковальчик О. Визначення економічної сутності дефініції «провайдинг ефективності» [Електронний ресурс] /О. Ковальчик//Соціально і економічні проблеми і держава. — 2011. — Вип. 2 (5). — Режим доступу до журн.: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2011/11koadpe.pdf.

4.     Лігоненко Л. Дискусійні питання щодо трактування сутності та співвідношення понять «ефективність» і «результативність» управління підприємства/Л.Лігоненко//Актуальні проблеми економіки.-2008.-№10.- с.207-216

5.     Олексюк О.І. Економіка результативності діяльності підприємства: монографія/О. І. Олексюк; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. заклад "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - К. : КНЕУ, 2008. - 362 с.

6.     Тищенко А.Н.Экономическая результативность деятельности предприятий: монография / А.Н. Тищенко, Н.А. Кизим, Л.В. Догадайло, 2005. – 168 с.

7.     Турило А.М. Фінансово-економічні аспекти оцінки результатів і ефективності діяльності підприємства/А.М. Турило, О.А. Зінченко//Фінанси України. – К., 2008. – № 8. – С. 35–44.

Кометарі до матеріалу можна залишитут тут:  http://vk.com/topic-36835937_26263846