Навалкін Дмитро Сергійович: «Мрію, щоб мої діти не бачили війни»

Навалкін Дмитро - студент факультету економіки та управління, нині солдат добровольчого батальйону «Карпатська Січ».

- Чому ви обрали КНЕУ?

- Я й не вагався, обрав освітню програму «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність». Бренд, що це найкращий економічний університет України, цілком виправдався. Хоча й довелось навчатися дистанційно, було цікаво, багато нових знань, все подобалось.

- Як змінилося ваше життя після нападу росії на Україну?  

-  Я потрапив у добровольче формування «Карпатська Січ». Це було 25 лютого. Спочатку були бої на Київщині, гаряче під Ізюмом на Харківщині, Донецьк. На жаль, війни супроводжують  всю історію людства… 

-Дмитре, що допомагає підтримувати бойовий дух?

Замислююсь, який сенс твого життя, якщо не можеш постояти за свою віру? Після окопів, у підвалі, коли випадає вільна година,  читаю книги з психології, етології. Цікавлюсь давньогрецьким епосом, творами Гомера. Перечитую Старий Заповіт, особливо близька притча про перемогу Давида над Голіафом.

-Про що мрієте після  перемоги?

- Щоб мої діти не бачили війни… Хочу займатися підприємництвом, недарма ж навчаюсь на цій програмі. Вже зараз бачу деякі шляхи  реформування підприємств. Нині розвивається наука, йде гуманізація суспільства.

Бажаю швидкої перемоги та повернутися до навчання офлайн!