| - Факультети та інститути»
- Факультет управлiння персоналом, соціології та психології»
- Кафедри»
- Кафедра cоціології»
- Викладачі»
- Бондар Світлана Валеріївна
Бондар Світлана ВалеріївнаКафедра: | Кафедра cоціології |
---|
Посада: | доцент |
---|
Вчене звання: | доцент |
---|
Науковий ступінь: | кандидат філософських наук |
---|
Стаж роботи: | 19 років |
---|
Біографія: | |
---|
Вищу освіту здобула у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на філософському факультеті (1997). Тема кандидатської дисертації "Інтерпретація як реконструкція смислового змісту тексту (філософсько- естетичний аналіз)" (2004) На кафедрі працює від 2007 р.
Викладає дисципліни: філософія, культурологія, логіка, етика, business ethics, logic, philosophy.
|
Кафедра: | Кафедра cоціології |
---|
Посада: | доцент |
---|
Вчене звання: | доцент |
---|
Науковий ступінь: | кандидат філософських наук |
---|
Стаж роботи: | 19 років |
---|
Біографія: | |
---|
Вищу освіту здобула у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на філософському факультеті (1997). Тема кандидатської дисертації "Інтерпретація як реконструкція смислового змісту тексту (філософсько- естетичний аналіз)" (2004) На кафедрі працює від 2007 р.
Викладає дисципліни: філософія, культурологія, логіка, етика, business ethics, logic, philosophy.
|
Кафедра: | Кафедра cоціології |
---|
Напрямки наукових досліджень: | філософська герменевтика, історія філософії, соціальна філософія, філософія свідомості, філософія науки. |
---|
Завантажено файлів: | 5 |
---|
Завантажені файлиСоціальна відповідальність як визначальний фактор існування громадянського суспільства (55,6 KB)<p>
Метою статті є визначення поняття соціальної відповідальності як підґрунтя становлення та функціонування громадянського суспільства. Існування України як демократичної держави, рівень та інтенсивність взаємовідносин з іншими країнами, статус у міжнародному співтоваристві, а головне благополуччя народу і стабільність соціальної системи залежать від ступеня розвитку інститутів громадянського суспільства. Тотальний контроль за суспільством призводить до його деградації. Єдиною можливістю реалізації внутрішнього потенціалу соціуму є його самоорганізація та самоконтроль. Формою такої самоорганізації в демократичній державі стає громадянське суспільство. Організація такого суспільства передбачає високий рівень свідомості, громадянської й політичної культури всіх її членів. Унікальність даної соціальної спільноти полягає в тому, що головною її метою є захист прав, задоволення потреб й реалізація можливостей кожної конкретної особистості. Досягнення цієї мети передбачає усвідомлення особистістю відповідальності за свою діяльність та її наслідки перед кожним членом співтовариства, тобто усвідомлення своєї соціальної відповідальності. Благополуччя одного залежить від благополуччя всіх. Умовою становлення та життєздатності громадянського суспільства є здатність враховувати права та інтереси інших людей, усвідомлювати суспільну значимість власних дій та ступінь їх впливу на життя тієї чи іншої соціальної групи, суспільства і навіть цивілізації в цілому, тобто соціальна відповідальність.&nbsp;</p>25 Жовтня 2013 р. Становлення наукового пізнання в період Середньовічча (47,3 KB)<p>
У статті аналізується процес становлення європейської науки в період, який, зазвичай, розглядається як передісторія, період, що безпосередньо передував її виникненню. Автор демонструє, що рішення богословських суперечок мало набагато більший вплив на світогляд і природознавче знання, ніж вважається. У кінцевому рахунку, з точки зору автора, багато з кризових явищ, властивих сучасній західній культурі пов&rsquo;язані саме з певним типом богословської культури. І саме потреби теології стимулювали розвиток природничо-наукового знання.&nbsp;</p>12 Серпня 2013 р. Візантійська філософія: фактори становлення проблематики (41,9 KB)<p>
Візантійська філософія залишається недостатньо вивченою. Внесок візантійських філософів у світову історико-філософську думку гідним чином не оцінений, їх праці розглядаються, переважно, як богословські, а не як філософські. Розрізнення богословської й філософської проблематики є досить складним через її органічний синтез у межах візантійської культури і особливий зміст, який вкладають у данні поняття візантійські інтелектуали. Мета статті: виявити самобутні риси візантійської філософії, специфіку інтерпретації проблеми співвідношення богослов&rsquo;я й філософії; проаналізувати особливості тлумачення понять &laquo;філософія&raquo; і &laquo;богослов&rsquo;я&raquo; візантійськими авторами, простежити становлення філософії Візантії, обґрунтувати необхідність подальшого дослідження історико-філософської спадщини Візантії.&nbsp;</p>07 Грудня 2012 р.
Публікації: | Основні публікації за 2014-2019 роки: Бондар С.В. Чому не можна відкладати розв'язання вічних філософських питань? Практична філософія. Київ: Благодійна організація "Центр практичної філософії", 2015. №1 (55). С. 101-107. Бондар С.В. Діалог науки і релігії в історико-філософському дискурсі. Період середньовіччя. Філософія і методологія наукового пізнання: колективна монографія/ За ред. Ю.М. Вільчинського. Київ: КНЕУ, 2014. С.23-56. З іншими публікаціями автора можна ознайомитись на сайті Google Академія: https://scholar.google.com.ua/citations?user=OC_y_HwAAAAJ&hl=en |
---|
|