КОНРАД Микола Йосипович (1891-1970) – видатний учений-сходознавець, педагог, засновник радянської школи японознавців, професор (1926), академік АН СРСР (1958, член.кор.- 1934).

Викладацьку діяльність розпочав у Київському комерційному інституті після закінчення у 1912 р. Петербурзького університету та Практичної східної академії. Викладав японську та китайську мови. Ним була розроблена програма курсу, розрахована на шість семестрів, програма семестрових і випускного іспитів та посібник для занять. У 1914 р. був направлений до Японії на стажування й до ККІ більше не повернувся. Згодом викладав у вищих навчальних закладах Орла, Ленінграда, Москви, а також займався науковою роботою по вивченню японських історичних документів епохи Мейдзі та укладанням японсько-російського словника. У 1938 р. був заарештований як «японський шпигун». Піддавався побиттям і тортурам, був відправлений до виправного трудового табору, працював на лісоповалі. Клопотанням високих науковців, в тому числі й президента АН СРСР справу переглянули, у 1941 р. М. Конрада було звільнено. Відтоді проживав у Москві й до останнього дня життя займався науковою роботою.Основні праці з літературознавства, мовознавства, історії та історії культури Японії, Китаю та Кореї, а також переклади письмових пам'ятників цих країн на російську мову.Голова редколегії серії «Літературні пам'ятки» (1962-1979), редактор «Великого японсько-російського словника» (1970), за який нагороджений урядом Японії орденом Вранішнього сонця 2-го ступеня(1969), та відзначений Державною премією СРСР  (1972, посмертно).