7 листопада 2013 року в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» була проведена Міжнародна науково-практична конференція «Фінансування інноваційного розвитку України: стан, проблеми та перспективи».

Організаторами конференції виступили кафедра банківських інвестицій кредитно-економічного факультету ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (м. Київ, Україна) та кафедра фінансів і кредиту Федерального державного освітнього закладу вищої професійної освіти «Санкт-Петербурзький державний університет сервісу і економіки» (м. Санкт-Петербург, Російська Федерація).

Фінансову підтримку було надано АТ «Піреус Банк МКБ».

В роботі конференції прийняли участь такі зарубіжні вчені, як М.Ю. Богачьова (Росія), П. В. Герасименко (Росія), В. В. Ізранцев (Росія),  Т. М. Майдан (Росія), Г. В. Морунова (Росія), Н. М. Наточеєва (Росія), Л.А. Подолянєц (Росія), А. О. Порохова (Росія) та вітчизняні вчені, такі як М. І. Диба, Т. В. Майорова, І. Г. Брітченко, О. Д. Вовчак, А. О. Князевич, І. М. Лазепко, В.І. Міщенко, С. В. Науменкова, С. В. Онишко,  Ю. В. Прозоров, С. І. Ходакевич та багато інших.

На конференції розглядалися такі питання:

• фінансово-кредитні важелі та інструменти стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку України,
• ресурсний потенціал фінансово-кредитних установ у забезпеченні інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарювання,
• інноваційні форми та фінансові інструменти активізації інвестиційно-інноваційної діяльності,
• національні особливості фінансування розвитку людського капіталу в глобальному конкурентному середовищі.

Пленарне засідання було відкрите першим проректором із науково-педагогічної та наукової роботи, професором, д. е. н. Лук'яненком Дмитром Григоровичем.

Учасники та гості конференції заслухали привітання від Голови наглядової ради АТ «Піреус Банк МКБ» Янніса Кіріакопулоса, який підкреслив актуальність проблеми фінансування інноваційного розвитку України та необхідність перейняття зарубіжного досвіду зі сприяння реалізації інноваційних проектів за участю іноземних банків.

Конференцію було розпочато презентацією результатів міжнародної наукової співпраці.

Декан кредитно-економічного факультету, професор, доктор економічних наук Диба М. І. представив міжнародну колективну монографію «Регулювання банківської діяльності в Україні та Росії в умовах глобалізації» за спільною редакцією із доктором економічних наук, завідувачем кафедри банківської справи Федерального державного освітнього закладу вищої професійної освіти «Російський економічний університет імені Г. В. Плєханова» Звоновою О. А.

Кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри банківських інвестицій ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Майорова Т. В. та кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів і кредиту Федерального державного освітнього закладу вищої професійної освіти «Санкт-Петербурзький державний університет сервісу і економіки» Майдан Т. М. презентували результати спільного міжнародного наукового проекту на тему «Фінансово-методичні аспекти трансформації російської освіти» за рахунок коштів гранту Міністерства освіти і науки Російської Федерації. За наукове керівництво міжнародного проекту Майорова Т.В. була нагороджена грамотою від Федерального державного освітнього закладу вищої професійної освіти «Санкт-Петербурзький державний університет сервісу і економіки»

В процесі роботи конференції були заслухані доповіді фахівців та науковців з проблем фінансування інновацій в Україні та взяті до уваги конкретні пропозиції щодо активізації процесу інноваційного розвитку держави.

Прозоров Ю. В., науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної Академії наук України», президент Українського товариства фінансових аналітиків, виступив із доповіддю «Процес посткризової трансформації банківської системи: від концентрації іноземного капіталу в Україні до інституціоналізації національного банківського чемпіона».

Подойніцин О. В., начальник відділу з маркетингу територій Київського обласного центру інвестицій та розвитку Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, представив доповідь на тему «Інвестиційна привабливість Київського регіону».

Наточеєва Н. М., д.е.н., професор кафедри банківської справи ФДОЗ ВПО «Російський економічний університет імені Г. В. Плєханова», виступила з доповіддю «Финансирование проектов и его диспропорции по видам экономической деятельности».

Масличенко С. О., старший менеджер департаменту енергоефективності та зміни клімату Європейського банку реконструкції та розвитку, у своєю виступі розкрив тему «Финансирование инновационных проектов в Украине: опыт ЕБРР».

Майорова Т. В., к.е.н., доцент, завідувач кафедри банківських інвестицій ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», доповіла за темою «Сучасна парадигма фінансово-кредитного механізму активізації інвестиційного процесу».

Брітченко І. Г., д.е.н., професор, директор Міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації та перекваліфікації кадрів Полтавського університету економіки і торгівлі, поділився своїми міркуваннями на тему «Перспективи фінансування  інноваційного розвитку України в умовах європейської інтеграції».

Лазепко І. М., к.е.н., професор кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», виступив із доповіддю «Інноваційна модель розвитку України як національна ідея».

Подолянєц Л. А., д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів і кредиту ФДОЗ ВПО «Санкт-Петербурзький державний університет сервісу і економіки», презентувала виступ на тему «Коррекция финансирования вузов с учетом оценки работодателя».

Герасименко П. В., д.т.н., професор кафедри економіки і менеджменту у будівництві, та Ізранцев В. В., д.т.н., професор кафедри математики и моделювання Петербурзького державного університету шляхів сполучення (Росія), виступили з доповіддю на тему «Особенности реализации образовательных программ магистратуры для обеспечения глобальной конкурентной среды в инвестиционно-инновационной деятельности».

Ходакевич С. І., к.е.н., доцент кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», презентував доповідь за темою «Инновационная деятельность в Украине: цели, кадры, финансирование».

Морунова Г. В., к.е.н., доцент кафедри фінансів і кредиту ФДОЗ ВПО «Санкт-Петербурзький державний університет сервісу і економіки» виступила з доповіддю «Этапы стабилизации муниципальных финансов в Российской Федерации и реформа бюджетных организаций».

В цілому тематика доповідей учасників конференції була досить різноманітною за змістом і спрямованістю, водночас основний науковий інтерес був спрямований на аналіз проблем фінансового сприяння розвитку інноваційних процесів в Україні та світі.

За результатами обговорення проблем, які піднімалися на конференції,  учасники конференції прийняли Резолюцію, у якій запропонували конкретні шляхи активізації інноваційного розвитку в Україні.

Зокрема, в частині важелів інвестиційно-інноваційної політики:

• розробити довгострокову стратегію розвитку країни терміном на 10-20 років на засадах сприйняття необхідності впровадження інновацій як національної ідеї та невід‘ємної складової структурних перетворень на усіх ланках економічної системи;
• створити умови для покращення інвестиційного клімату в Україні і активізації інвестиційного процесу шляхом виведення витрат підприємства на інвестиції в основні фонди з-під оподаткування податком на прибуток;
• створити ефективний механізм оптимізації державних та ринкових інструментів впливу на інвестиційно-інноваційну діяльність шляхом формування цілісної системи державного управління інноваційним процесом на основі функцій: прогнозування, планування, організації, контролю різноспрямованих ринкових, соціальних, техніко-технологічних, фінансових, екологічних, інформаційних та інших векторів руху;
• узгодити грошово-кредитну та бюджетно-податкову політики із завданнями інвестиційної стратегії;
• стимулювати капіталовкладення в реконструкцію, оновлення і створення інфраструктури виробництва;
• забезпечити перехід від галузевих пріоритетів інноваційної стратегії до функціональних шляхом розширення національних конкурентних переваг.

Для цього необхідно забезпечити спрямування інноваційної стратегії на:

• сприяння реалізації вже існуючих конкурентних переваг України;
• значного науково-технологічного потенціалу, висококваліфікованих кадрів, об’єктів інтелектуальної власності;
• високого рівня вищої освіти;
• реалізацію проектів, які забезпечували б зниження загального рівня витрат в економіці та розвиток інфраструктури і, таким чином, поліпшували б фінансовий стан підприємств, сприяли підвищенню платоспроможного попиту на інновації та подальшій активізації інноваційної діяльності, зокрема, в галузях енергетики й транспорту.

В частині податкових важелів – розробити та запровадити дієвий механізм надання пільг промисловим підприємствам, що впроваджують інновації і реалізують конкурентоспроможну продукцію у пріоритетних галузях:

• запровадити пільгове оподаткування пріоритетних видів інноваційної діяльності, забезпечивши перехід від надання пільг за належністю до пріоритетних галузей економіки до функціонального принципу, а саме:
• звільнення від оподаткування коштів, спрямованих на підвищення кваліфікації і перепідготовку наукових кадрів (з прирівнюванням їх до інвестицій в людський капітал); коштів підприємств, що спрямовані на фінансування наукових досліджень (з прирівнюванням їх до інвестицій у інтелектуальний капітал);
• звільнення від оподаткування коштів комерційних банків, страхових компаній, пенсійних фондів та інших фінансових установ, які інвестують в інноваційні підприємства, диференціювання ставки податку на прибуток банків залежно від напрямів використання ресурсів шляхом її зниження в разі довгострокового кредитування високотехнологічних проектів, пільгове оподаткування прибутків від страхування інноваційних підприємств.

В частині бюджетних важелів:

• розробити бюджет розвитку на державному рівні для забезпечення цільового використання бюджетних коштів і узгодження державного і приватного інвестування;
• забезпечити проведення науково-технологічного аудиту державних наукових і науково-дослідних установ та організацій з метою комплексної оцінки їхнього інтелектуального капіталу, визначення технологій, досвіду і знань, що мають комерційний потенціал для підвищення ефективності бюджетного фінансування науково-технічної сфери.

В частині грошово-кредитних важелів:

• забезпечити здійснення узгодженої грошово-кредитної та валютної політик урядом і НБУ, збалансування державних фінансів, контрольовані інфляційні процеси, зменшення дефіциту платіжного балансу, активна участь держави у розв’язанні проблеми негативно класифікованих кредитів;
• вжити заходів з метою збільшення кредитного потенціалу комерційних банків і заохочення їх участі у кредитуванні інноваційних проектів;
• активізувати діяльність фондового ринку в частині розширення кола якісних фінансових інструментів, які становлять основну частку інвестиційних портфелів інвестиційних інвесторів, та в частині покращення його ліквідності для активізації процесу концентрації та перерозподілу потенційних інноваційних ресурсів;
• сформувати платоспроможний попит на кредитні ресурси шляхом:
  • запровадження механізму державного страхування інноваційних кредитів, у тому числі кредитів, виданих малим підприємствам, що розробляють та впроваджують інноваційну високотехнологічну продукцію, діяльність яких пов’язана із значним інвестиційним ризиком;
  • надання державних гарантій комерційним банкам, які здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;
  • встановити для комерційних банків, які здійснюють пільгове довгострокове кредитування інноваційних проектів, знижену ставку норми обов’язкового резервування коштів;
  • концентрація фінансового й інтелектуального капіталу на пріоритетних напрямах для створення Українського банку реконструкції і розвитку з метою надання цільових кредитів під інвестиційні проекти інноваційного спрямування на пільгових умовах та з майновими гарантіями їхнього цільового використання.

З метою ліквідації перешкоди між інноваційним попитом, підприємствами та кредитними ресурсами банківських установ, доцільно:

• використовувати консорціумне кредитування для реалізації масштабних цільових програм і проектів на основі узгодження спільності економічних інтересів, рівноправ’я учасників, свободи вибору організаційної форми об’єднання і організації відносин на договірній основі. Це надасть змогу нівелювати основні протиріччя банківської системи – дефіцит сукупного банківського капіталу;
• розробити механізм залучення фінансових ресурсів заощаджень населення, залучених ПАТ “Державний ощадний банк України” для кредитування імпортозаміщуваних і технологічно передових виробництв з одночасним використанням системи гарантій і пільг;
• запровадити гнучкі форми поєднання капіталів комерційних банків та підприємств через створення пайових інвестиційних фондів з метою акумуляції капіталу для реалізації інноваційних проектів;
• запровадити порядок створення інноваційних асоціацій як об’єднань юридичних та фізичних осіб, що беруть участь у виробництві інтелектуального продукту, здійсненні інноваційного проекту та випуску нової продукції;
• розробити державну систему страхування ризиків інноваційної діяльності, зокрема - спеціально створеною державною чи державно-приватною страховою компанією.

З метою забезпечення інноваційної спрямованості іноземних інвестицій необхідним є:

• стимулювання інноваційного розвитку вітчизняних експортно-орієнтованих підприємств та компаній, що реалізують свої товари та послуги на внутрішньому ринку, для підвищення рівня їх фінансової стійкості та конкурентоспроможності в умовах посилення участі України у міжнародних інтеграційних процесах;
• зниження рівня оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями у галузях економіки, які належать до пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, при перевищенні інвестиціями певного розміру або виконанні завдань здійснення інноваційної діяльності;
• заохочення спільного фінансування інвестиційних проектів вітчизняними та зарубіжними інвесторами з метою залучення сучасних виробничих, маркетингових, управлінських та організаційних інновацій;
• удосконалення організаційно-правових механізмів міжнародного трансферу технологій;
• підтримка створення промислово-фінансових груп зі спрямуванням їх ресурсів на реалізацію довгострокових інвестиційних проектів та проектів, що вимагають значних обсягів інвестицій, за рахунок корпоративного фінансування цих проектів вітчизняними та зарубіжними суб’єктами;

В частині важелів розвитку людського капіталу:

• сприяти утвердженню необхідності інноваційного розвитку у навчальних закладах, доповнивши цей процес впровадженням інноваційних технологій у галузі здобуття вищої професійної освіти;
• забезпечити підготовку кадрів у відповідності до сучасних вимог роботодавців щодо їх мобільності, можливості генерувати нові ідеї та рівня готовності до реалізації інновацій в межах стратегічних цілей компанії. 
• запровадити стимули до індивідуальних інвестицій в людський капітал шляхом вирахування з бази оподаткування особистих витрат на заходи з охорони та зміцнення здоров’я, освіту для себе та членів сім’ї, виплат до фондів пенсійного та медичного страхування;
• регулювання пропозиції робочої сили на ринку праці, забезпечення професійної підготовки та підвищення якості робочої сили у відповідності до структурних змін, які відбуваються в економіці, вдосконалення фінансового забезпечення політики зайнятості, зміна акцентів на користь активних статей витрат;
• розвиток системи професійної підготовки та перепідготовки, підвищення кваліфікації та післядипломного навчання, популяризації новітніх знань у науковій та науково-технологічній сферах.

Всього у конференції взяло участь 222 особи, які представляли:

-    39 вищих навчальних закладів, з них 8 - іноземні та 31 – українські;
-    1 міжнародну організацію;
-    5 державних установ;
-    11 приватних компаній.

Молоді та досвідчені науковці з Росії, Білорусі, Азербайджану, а також із 16 областей України, представили свої доповіді для участі у конференції. Такий інтерес до цієї події свідчить як про високий рівень довіри до нашого університету серед наукової спільноти, так і про актуальність проблем фінансового забезпечення інноваційного розвитку України, що були розглянуті на конференції.

Докладно зі змістом виступів учасників конференції можна ознайомитися у рубриці «Новини університету» на офіційному сайті «КНЕУ ім. В. Гетьмана»: http://kneu.edu.ua

Оргкомітет конференції