Цьогорічний 4-денний семінар об’єднав майже 40 учасників з різних міст не тільки України, а й Білорусі. Ними стали молоді професіонали з сфери бізнесу, представники урядових і громадських організацій, науковці і студенти. Частина з них – випускники Літньої школи-2015, їм була відведена роль тьюторів під час роботи у групах. Спостерігаючи за темпами реформування української енергетики, ми змушені констатувати той факт, що вироблення ефективної політики сталого розвитку в Україні часто гальмується відсутністю розуміння глибинних зв’язків між економікою, соціальною сферою та екологією з боку політиків, урядовців та бізнесу. Тож метою даного семінару попри передачу інтердисциплінарного масиву знань та прищеплення практичних навичок аналізу, прийняття рішень та групової роботи, було створення кадрового резерву для галузей, які повинні активно розвиватись в Україні з метою виконання зобов’язань, які Україна взяла на себе із підписанням Паризької угоди та Угоди про асоціацію України з ЄС.

Важливою особливістю цьогорічної школи на відміну від минулорічної була значна кількість виступів німецьких експертів, які проводилися у формі вебінарів. Іноземні експерти ділилися досвідом Німеччини у здійсненні політики енергетичного повороту (Energiewende), побудові Системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів, стимулюванні розвитку альтернативної енергетики, підвищенні рівня енергоефективності в комунальному господарстві. Окремим модулем було надано експертну оцінку наслідків підписання Паризької кліматичної угоди для світової економіки.

Перша доповідь в рамках цьогорічної школи була презентована проф. др. Раймунда Шварце (Європейський університет Віадріна, м. Франкфурт-на-Одері). У своїй доповіді професор зазначив важливість підписаної наприкінці 2015 року Паризької Угоди з точки зору подальшого розвитку світової економічної та фінансової системи. Зокрема, йшлося про створення якісно нової інфраструктури на фінансовому ринку, яка дозволить не тільки опосередкувати рух сертифікатів, а й дасть можливість стимулювати розвиток існуючих фінансових інструментів.

У наступній доповіді голова консалтингової компанії BFSE А. Гонта розповів про формування нових ринків під впливом нової кліматичної угоди, продемонстрував вплив кліматичних ризиків на вартість активів компаній, їх капіталізацію на фінансовому ринку.

Представниці Ради молодих вчених ДВНЗ “КНЕУ ім. В. Гетьмана” к.е.н., доцентки Ганна Котіна та Марина Степура доповіли про зміни, які відбулися у фіскальній політиці та практиці використання різноманітних фіскальних інструментів з метою протидії зміні клімату не тільки в Україні, а й різних країнах світу. Із доповіді експерта Центру Глобалістики "Стратегія ХХІ" Олега Гичка учасники школи дізналися про особливості енергетичної політики України за роки незалежності, вплив її неефективності на погіршення фінансової на загальної економічної ситуації в країні.

Другий день роботи школи розпочався з доповіді дипломованому інженера Макса Фетте (Інститут Фраунгофера, Бремен). У своїй презентації експерт продемонстрував економічні та фінансові наслідки від реалізації проектів у сфері енергоефективності, поділився досвідом Німеччини в даній сфері та надав рекомендації стосовно його використання в Україні.

Центральним виступом всієї школи став вебінар за участі депутата Бундестагу Німеччини (1998-2005 рр.), голови Energy Watch Group, Ганса-Йозефа Фелля. Автор законопроекту "Про відновлювану енергетику Німеччини" вважає, що потенціал України у сфері альтернативної енергетики є величезним, сучасні технології виробництва і акумулювання енергії дозволяють конкурувати із традиційними, а отже, закликав відмовитися від використання викопних видів палива та атомної енергетики у середньостроковій перспективі. Основою для таких змін повинна стати ефективна державна політика, складові успіху якої полягають у створенні і імплементації відповідного законодавства.

Завдяки виступу вітчизняних експертів в галузі економіки зміни клімату Максима Морданя та Павла Масюкова присутні отримали можливість ознайомитись з перспективами та поточним станом формування Системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів в Україні. Референти надали вичерпну інформацію стосовно можливих наслідків від запровадження такої системи для вітчизняних компаній та муніципалітетів.

Завершальним виступом другого дня була доповідь співробітника Німецької агенції з торгівлі дозволами на викиди парникових газів (DEHSt) Розмарі де Кун. Доповідь експертки була присвячена особливостям функціонування Системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів в ЄС і ролі Німеччини у ній.

Третій день семінару розпочався з виступу Олени Любящевої - повного члена ACCA, експертки в галузі кліматичних фінансів. Виступ було присвячено особливостям обліку та звітності за результатами реалізації проектів зі скорочення викидів парникових газів. Зокрема, експертка продемонструвала існуючі прогалини у сфері обліку, проаналізувала різноманітні ініціативи, які існують в світі задля розкриття нефінансових ризиків.

Доповідь Голови Centre for ESG Economics, Наукового товариства ДВНЗ "КНЕУ ім. В. Гетьмана" Олесандра Сущенка стосувалася аналізу існуючих фіскальних та ринкових фінансових інструментів, оцінці їх ефективності та потенціалу із залучення фінансових ресурсів для реалізації проектів, спрямованих на боротьбу із зміною клімату. Також під час доповіді можна було ознайомитись із особливостями функціонування та використання специфічного фінансового інструменту - зелені облігації. На думку експерта, саме цей інструмент уможливить акумулювання до 2030 року 120 трлн. дол., необхідних для обмеження темпів зростання температури на землі в межах 2 градусів Цельсію.

Фахівці Інституту промислової екології Валерій Логвін та Катеринй Корінчук зосеределись на технічних та економічних аспектах реалізації проектів зі скорочення викидів парникових газів на комунальних підприємствах.

Експерт GIZ Роман Рувінскі поділився досвідом Німеччини з підвищення енергоефективності в сфері енергетичного забезпечення домогосподарств та кондомініумів. Присутніх зацікавили рекомендації експерта, а в ході дискусії були присутні мали змогу з'ясувати можливі проблеми та перспективи використання такого досвіду в Україні.

Наприкінці третього робочого дня школи співзасновник компанії Synergizers (виробництво енергоефективних освітлювальних приладів) Олександр Пастух запропонував можливість учасникам працюючи у групах відчути себе в ролі представників різноманітних країн під час міжнародної кліматичної конференції, де необхідно презентувати розроблену стратегію розвитку країни до 2030 року.

В останній день експерт компанії Deloitte Ольга Чернігевич розповіла про особливості оцінки екологічних, соціальних та управлінських ризиків компаній, продемонструвала власний досвід у сфері підготовки нефінансової звітності для українських компаній.

З метою закріплення отриманих знань учасники протестували бізнес-гру, створену компанією Deloitte, розробляючи стратегію власної міжнародної компанії з позиції топ-менеджера, яка б дозволила покращити фінансові та нефінансової результати.

По завершенні семінару учасникам були видані сертифікати про участь. Позитивні відгуки випускників школи про унікальність контенту, обізнаність викладачів, високий рівень підготовки учасників, цікавий і різноплановий викладу матеріалу, інтерактивний характер навчання та набуття корисних професійних зв’язків свідчать про актуальність теми і формату заходу, що спонукає KAS продовжувати роботу у напрямку «Клімат, енергетика, довкілля».

Ми дякуємо усім експертам, учасникам та співорганізаторам заходу і сподіваємось на зустріч наступного року!

Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні
Наукове товариство ДВНЗ "КНЕУ ім. В. Гетьмана"