Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана значну увагу приділяє дотриманню правил та принципів академічної доброчесності в освітньо-науковому процесі. Впровадження таких принципів академічної доброчесності означає, що в процесі навчання та дослідницької роботи здобувачі освіти та науково-педагогічні працівники дотримуються, передусім, принципів чесної, відповідальної праці та навчання.

З метою поширення практичних знань і навичок у впровадженні основних принципів академічної доброчесності в Університеті проводяться тренінги, семінари, конференції. Деталі у розділі «Заходи щодо поширення принципів академічної доброчесності»).

Становлення системи забезпечення академічної доброчесності в КНЕУ відбувалося у відповідності з етапами формування законодавчої бази на загальнодержавному рівні. Базовими нормативними документами в Університеті є: Кодекс корпоративної культури (Етичний кодекс); Положення про академічну доброчесність та етику академічних взаємовідносин; Положення про Комісію з етики; Положення про групу сприяння академічній доброчесності; інші нормативні документи щодо здійснення відповідних видів освітньо-наукової діяльності у закладі вищої освіти, в яких у тому числі відображаються питання академічної доброчесності.

• Основні документи з академічної доброчесності та етики освітньої діяльності

Відображені в них норми та рекомендації враховано у Положенні про організацію освітнього процесу. Учасники освітнього процесу повинні бути взірцем етичної поведінки та допомагати іншим у розвитку такої поведінки. Важливо запобігати та уникати порушення норм етичних стандартів унаслідок конфлікту інтересів, утримуватись від будь-яких форм корупції, дотримуватись вимог законодавства, нормативних актів та загальноприйнятих правил поведінки, а також вирішувати конфліктні ситуації конструктивно, в атмосфері взаєморозуміння та поваги, предметно та справедливо.

Відповідно до Закону України «Про освіту» академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічна доброчесність базується на 6 простих та зрозумілих цінностях: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність та відвага. Повага до власної думки починається з поваги до думок інших, а повага до власного тексту — з поваги до чужих.

Чесність у навчанні та викладанні є базовою умовою побудови довіри між усіма, причетними до освітнього процесу. Відвага ж є здатністю чинити доброчесно всупереч страху чи тиску та вимагати від себе того ж, чого очікуєте отримати від інших. Ці постулати є основою функціонуванняуніверситетськоїспільноти на засадах довіри, взаємоповаги та честі.

Дотримання академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності науково-педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право;
• надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;

фабрикація – фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;

обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу;

списування – використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;

хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.

Відповідальність за порушення принципів
академічної доброчесності

За порушення академічної доброчесності науково-педагогічні працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
• позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

Запорушення академічної доброчесності здобувачі освітиможуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
• повторне проходження навчального курсу;
• відрахування із закладу освіти (крім осіб, що здобувають загальну середню освіту).

• Група з забезпечення академічної доброчесності
• Заходи щодо поширення принципів академічної доброчесності
• Анонси подій
• Європейські стандарти академічної доброчесності