Професійна діяльністьДоктор економічних наук, професор Лук’яненко Дмитро Григорович є відомим в Україні і за кордоном ученим-економістом, фундатором національної наукової школи міжнародної економіки. Лук’яненко Д.Г. проходив навчання і наукове стажування в провідних університетах Канади, США, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Туреччини, Китаю. Був безпосереднім учасником і керівником міжнародних економічних проектів Європейського Союзу та Світової організації торгівлі. З 2004 р. – Голова спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 із захисту докторських та кандидатських дисертацій зі спеціальності 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. Маючи майже 30-річну професорську практику, Д.Г. Лук’яненко розуміє, що саме нова якість людських ресурсів здатна забезпечити гуманізацію глобального розвитку в усіх його проявах – демократизації, екологізації і соціалізації – на новітній інтелектуальній основі. Він наполегливо й обґрунтовано стверджує, що у формуванні такої якості і полягає інтелектуальна місія університетів. Виходячи із феноменальних науково-технологічних зрушень із наддинамічною цифровою трансформацією бізнесу, мережевізацією економіки і суспільства, проф. Лук’яненко Д.Г. орієнтує науковців на дослідження у методологічному форматі, з одного боку, глобальних трендів мережевізації, інтелектуалізації, індивідуалізації та диджиталізації, а з другого – сучасного ландшафту доповненої та змішаної реальності у межах віртуалізації, як результату безпрецедентно швидкого прогресу в новітніх матеріалах, математиці, комп’ютерних обчисленнях та криптографії. У науково-технологічній парадигмі першої половини ХХІ ст., важливим є виявлення позитивів і негативів стрімкого розвитку цифрових технологій для ринку праці і освіти. Предметом дослідження стають теоретичні і прикладні засади феномену диджиталізації університетів, які мають взаємодіяти з державою, бізнесом і мережевим суспільством у системі відкритих науки, освіти, інновацій. Очікувана науково-практична значущість таких досліджень полягатиме в обґрунтуванні і реалізації моделі розбудови цифрового університету із диджиталізацією системи управління, освітньої і наукової діяльності, розвитку людського капіталу, інфраструктури та створенням цифрової екосистеми на платформі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Лук’яненко Д.Г. є автором і співавтором більше 300 праць, виданих українською, англійською та польською мовами, серед яких 30 монографій і 40 підручників та навчальних посібників. Найбільш відомим, визнаними в Україні і за кордоном є монографії: Глобалізація і безпека розвитку; Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку; Глобальна економіка ХХІ століття: людський вимір; Глобальна економічна інтеграція; Конвергенція економічних моделей Польщі та України; Ресурси та моделі глобального економічного розвитку; Парадигма креативного менеджменту у глобальній економіці; Стратегії конкурентного розвитку в глобальній економіці; Стратегічні пріоритети розвитку України і Грузії: інновації і партнерство; Конкурентні моделі управління якістю вищої освіти; Інтеграція України в глобальний соціально-економічний простір. Має державні свідоцтва авторського права на твори: типова програма з науки «Глобальна економіка» (2012 р.), монографія «Антициклічне регулювання ринкової економіки: глобалізаційна перспектива» (2012 р.), Модель підготовки докторів філософії з економіки (2015 р.), Стратегія інтернаціоналізації Київського національного університету імені Вадима Гетьмана (2016 р.), Стратегія розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана на 2023-2025 рр. (2023 р.). Академік Української академії наук, член-кореспондент НАПН України, член національної науково-технологічної асоціації України. Наукові досягнення Лук’яненка Д.Г. у галузі міжнародної економічної інтеграції і глобалізації у 2001 р. відзначено Премією НАН України ім. В.М. Птухи. Він має звання Заслуженого діяча науки і техніки України (2001 р.) та ордени «За заслуги ІІІ-го ступеня» (2006 р.), «За заслуги ІІ ступеня» (2012 р.), «За заслуги І ступеня» (2015 р.). Остання редакція: 13.03.24 |