ЧАСИ І ДОЛІ. ЖЕРТВИ СТАЛІНСЬКОГО ТЕРОРУ.

Посвольський Соломон Абрамович  (14.08.1882, м. Бориспіль, Київської обл – 22.10.1936, Биківня, Київської обл.) – економіст, педагог, учений, професор. Наукові інтереси торкались проблем капіталізму та системи  радянського господарства.

Під впливом публічних лекцій В.Я. Железнова (доцента Київського університету Святого Володимира) захопився політичною економією як наукою, що дає ключ до розуміння історичних процесів. У 1911 році закінчив юридичний факультет університету  Св. Володимира (саме на цьому факультеті в найповнішому обсязі читали політекономію), Займав активну громадянську позицію. 1904-1919 рр. був членом РСДРП (меншовиків), а з 1919 –  членом КП(б) України.

 У 1920 р. працював  викладачем  політекономії спочатку у військових школах, а з 1922 р. –  у вищих навчальних закладах: Київському політехнічному інституті, Київському сільськогосподарському інституті, Київському інституті народного господарства.

Під час роботи у КІНГу (1922-1927 рр.) викладав політичну економію, економічну політику, світове господарство. Обіймав посади: викладача, ректора інституту (04.09.1922 р. – 11.10.1923 р.), декана соціально-економічного факультету (1926), професора  IIгрупи (1926).

Як науковець був обраний членом-кореспондентом Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КП(б)У (1926 р., Харків),керував курсами марксизму-ленінізму при ЦК КП(б)У, очолювавекономічну секцію науково-дослідної кафедри марксизму-ленінізму при ВУАН (існувала до 1930 р.), завданням якої було опрацювання теорії марксизму-ленінізму, пропаганда марксизму й підготовка викладачів вузів та наукових співробітників-марксистів, обіймав посаду професора Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів.У системі ВУАМЛІНу здійснювалася підготовка науковців через очну й заочну аспірантуру.Асоціація, особливо її Київська філія  у 1933-1935 рр. була піддана «великій чистці», насамперед партійній, також спеціально створена група рецензентів вичитувала наукові труди співробітників, виявляючи «методологічні помилки» та «фальсифікацію вчення класиків марксизму-ленінізму», вишукуючи потенційних «ворогів радянської влади». Результатом перед ЦК КП(б)У поставили питання про вилучення з бібліотек та книгарень журналів, підручників та друкованих робіт ВУАМЛІНу,а вже наступногороку взагалі ця асоціація підлягала ліквідації «як розплідник троцькізму і націоналізму». Згідно з постановою ЦК КП(б)У від 23 червня 1936 р. всі  установи асоціації увійшли до складу АН УСРР, на той час вже повністю керованої партійними органами. 
        С.А. Посвольський був заарештований 04.02.1936 року згідно ст. 54-8 та 54-11 КК УСРР звинувачений в участі  у контрреволюційній троцькістській організації. До сфальсифікованої судової справи було долучено інших науковців та викладачів вишів Києва. Приводами для арешту були минулі партійні приналежності, та знайдена під час обшуку «контрабандна література» як така, що «характеризує політичне обличчя звинуваченого».  «Контрабандними» вважалися: книги М. Грушевського  «Всесвітня історія», «Україна», М. Драгоманова «Нарис української соціалістичної програми», І. Огієнка «Українська культура», М. Яворського «Нарис історії України», а також будь-які труди Л. Троцького, Л. Каменєва, М. Бухаріна, Г. Зінов’єва. Списки вилученої літератури додавали до справи, а сама література після винесення вироку підлягала знищенню як «ідеологічно шкідлива». Забороні та знищенню підлягали й труди самих звинувачених.

Всі 37 учасників справи були засуджені до вищої міри покарання. Вирок виконано 22 листопада 1936 року (у Биківні). Реабілітовано 1 вересня 1956 року. Військовою колегією Верховного суду СРСР при перегляді справу припинено за відсутністю складу злочину.

Принаймні дві статті С. Посвольського залишилися незнищеними: «Про державний капіталізм» –була надрукована у «Наукових записках КІНГу», а ювілейна стаття «Пять лет Октябрьской Революции и Партпросвещения» зберігається у Центральному державному архіві громадських органів України.