Літературні традиціїЛітературні традиції в нашому університеті закладені з самого заснування закладу. По спогадах колишніх випускників можна уявити, якими цікавими заходами, крім навчального процесу, було сповнене студентське життя і якої уваги й підтримки надавав засновник закладу М.В. Довнар-Запольський творчим захопленням студентів і викладачів.В славну історію вищого економічного закладу вписані імена, що займають гідне місце в світовій літературі: Володимир Свідзінський, Павло Тичина, Елан Блакитний, Аркадій Казка, Давид Гофштейн, Микола Ушаков… А також імена всесвітньо відомих вчених, які пронесли захоплення поезією впродовж життя. Євген Слуцький, Олександр Неприцький залишили чималу літературну спадщину, яка й тепер варта поваги й захоплення. Університетська газета «Економіст» впродовж років видання регулярно друкувала спеціальними полосами й розворотами поетичні добірки творів, як сучасних, так і колишніх викладачів і студентів. Безумовно, газета не мала можливості показати у повному обсязі багатогранного творчого потенціалу і студентства, і працівників КНЕУ.Університетське літературне товариство "ЛіТо-КНЕУ" представлено у колективних поетичних збірниках: ВІЙНА ЦИВІЛІЗАЦІЙ. Поетичний фронт КНЕУ повний текст
Ця книга традиційна і водночас особлива. Вона є ще однією ланкою багаторічного мистецького ланцюжка колективних поетичних збірників («Багатобарвне ЛіТо», «Вітрила натхнення», «Мереживо часу»), складених із творів представників різних поколінь кнеувців. Проте сьогодення гостро резонує на цих сторінках емоціями, налаштовуючи читача співпереживати, співмислити, співненавидіти, співчувати і співмріяти – про Україну, про мир, про Перемогу. Підготували видання Упорядкування, добір та редакція текстів Л.Й.Рінгіс В укладанні допомагали: Л.М. Бондарчук, Г.О. Копил, О.М. Краснікова, Б.І. Чиж, Д.Г. Лук’яненко, Літературний редактор Л.С. Козловська
Художнє оформлення обкладинки та шмуцтитулів О. Корнієнко (Блудова)
Нове видання – це емоційно-творча реакція на жорстоку війну, розв’язану російським агресором. У пропонованих читачеві віршах сьогоднішніх і колишніх викладачів, студентів та співробітників звучать біль і тривога, застережливі та іронічні меседжі рашистам, а головне – глибока віра в Перемогу. Сподіваємось, що вони знайдуть відголос і у ваших серцях. Дмитро Лук’яненко Literary traditions in our university were established by the founder, M. Dovnar-Zapolsky, who supported the creativity of students and faculty members in every possible way. Many of them hold an important place in world literature: Volodymyr Svidzinsky, Pavlo Tychyna, Vasyl Ellan-Blakytny, Arkady Kazka, David Hofshtein, Mykola Ushakov and many others. Yevhen Slutsky and Oleksandr Neprytsky, the world-renowned scholars, were passionate about poetry during their whole lives, leaving a considerable literary legacy. The university newspaper «Economist» has been publishing poetic works of students and faculty members for dozens of years. The activity of our literary society «LITO-KNEU» (Faculty club «Roads to the Beautiful», student literary studio «Native Word» and club «Scythians») is reflected in collective poetic publications: «Multicolored Summer» (2001), «Sails of Inspiration» (2006), «The Web of Time» (2011) and many author’s collections of poems. The new edition is an emotional and creative reaction to the brutal war unleashed by the Russian aggressor. The poems, offered to the reader by current and former students, faculty members and staff, help us feel pain and anxiety, see cautionary and ironic messages to racists, and most importantly, deep faith in our Victory. We hope that they will also find an echo in your hearts! Dmytro Lukіanenko Translation: Olena Tsyrkun
Автори книги “ВІЙНА ЦИВІЛІЗАЦІЙ. Поетичний фронт КНЕУ” Евеліна Абдуллаєва, Тетяна Блудова, Лариса Бондарчук, Марія Василенко, Денис Верба, Володимир Веретнов, Анатолій Войчак, Тетяна Галахова, Давид Гофштейн, Олександр Довженко, Анастасія Драпінська, Василь Елланський, Роман Заворотній, Аркадій Казка, Галина Копил, Артем Корнієнко, Олена Корнієнко, Наталія Кравченко, Тамара Куценко, Елла Лібанова, Наталія Лісняк, Дмитро Лук’яненко, Віталій Маковський, Тамара Микал, Олександр Неприцький, Антон Ніколаєнко, Анастасія Отрошко, Анна Рибакова, Людмила Рінгіс, Анна Ридвановська, Ганна Романова, Володимир Свідзінський, Євген Слуцький, Владислав Суспо, Павло Тичина, Микола Ушаков, Микола Хорунжий, Олексій Хохун, Богдан Чиж, Інна Шатарська, Олександр Штільгойз, Євген Юхниця.
МЕРЕЖИВО ЧАСУ. Видання до 105 - річчя КНЕУ повний текстhttp://10.1.1.100:8080/bitstream/2010/3292/2/The%20Lace%20of%20Time.pdf
Видання є продовженням збірників «Багатобарвне Літо», К.: КНЕУ, 2001 та «Вітрила натхнення», К.: КНЕУ, 2006. Додані нові імена авторів, що складають окрасу Альма-матер, включені твори (або уривки з творів) тих, хто започаткував літературні традиції у вищому навчальному економічному закладі від перших років його заснування. Також відмінністю збірника «Мереживо часу» є те, що в ньому, крім поезій, представлені інші літературні жанри — есе, нотатки (і римовані, й прозові), добірки афоризмів, казки, п’єси. Колективний збірник, укладений із творів кількох поколінь викладачів і студентів (понад 80 імен!), авторів різних за віком, фахом, досвідом, уподобаннями та майстерністю володіння словом, зберігає і доповнює цілісність єдиної картини, яку можна назвати естафетою натхнення літературних імен КНЕУ впродовж його славної стоп’ятилітньої історії. Сподіваємось, кожний із читачів знайде те, що вібрує в унісон з його особистими уподобаннями та духовними потребами. Книга, задумана як дарунок до ювілею Альма-матер, перевершує рамки «сімейної» і може бути цікавою широкому загалу читачів, шанувальників Прекрасного. Підготували видання Упорядкування, добір та редакція текстів Л.Й.Рінгіс Т.В. Блудова, Д.Г. Лук’яненко, Т.В. Прокопчук, Г.О. Романова, Є.В. Трусов, О.Хохун лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Мереживо часу. — К.: КНЕУ, 2011. — 471, [1]с. ISBN978-966-483-560-9 Книга – на повний вдих У книгу «Мереживо часу» входиш як у прекрасний духовний храм. Найперше перед очима й на слуху рими й ритми віршів і пісень. Для допитливого розуму своє читання: історичні розвідки, філософські есе, нові наукові імена, життєписи відомих і забутих подвижників столітнього часу – економістів, поетів, мудрих навчителів. Справді, інформаційне наповнення, емоційне хвилювання книги, образно кажучи, ллється через край, одразу бере в полон читача. Хто ж і що надихнули авторів на інтелектуальний і художній розмах? Насамперед, 105-річний ювілей рідного вузу – Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Ціла епоха в становленні, розвитку економічної освіти, її відчутного прогресу вже в незалежній Україні, її знані провідники. Тож навіч книга – успішна колективна праця викладачів і студентів як теперішньої пори, так і з славної минувшини КНЕУ – у всіх його перебутих назвах. Головна цінність книги, як ювілейного проекту, на мій погляд, в тому, що її організатори, упорядник і автори щасливо уникнули суто профільного вузівського підходу, тобто висвітлення головним чином навчального процесу, наукової діяльності кафедр, а рівноцінно представили університет у його духовному, культурологічному вимірі. З минулого досвіду знаємо, що економічний монізм у навчанні й підготовці молодих кадрів формував з них чистих прагматиків, вузьких спеціалістів своєї професійної справи. Сьогодні стає очевидним, що суспільство досягає міцності й успіху, національного єднання, коли органічно сполучає економічне навчання й реформування з надійним духовним підмурком та особистісним морально-етичним навершям. Економіка і духовність нині мають бути в нерозривній пов’язі, підважуючи й зміцнюючи одне одного, вони стають нерозривно взаємозалежні. Саме вочевидь вагомим і талановитим літературним набутком такого підходу й стала в цілому книга «Мереживо часу». Саме в такий повноколосий духовний сніп сплітаються розділи книги в їх ліричних назвах: «Вітаю, світе!», «Край краси і правди», «Симфонія життя», «Розрадою душі», «Естафетою натхнення» та інші. Благородна мета великого авторського колективу знайшла своє яскраве й повноцінне втілення в добрій сотні творінь на сторінках ювілейного фоліанту. Тож можна з повним правом порекомендувати, щоб випуск такої книги, здійснений КНЕУ, став заохочувальним прикладом для інших вузів України, в першу чергу, економічних, технічних і сільськогосподарських, а взагалі й усіх освітніх закладів. Це якраз і стане одним, але суттєвим і наочним чинником назрілого реформування освіти в нашій державі. Не менший інтерес викликає розділ книги, коротко означений «Про авторів». Я нарахував в ньому 86 прізвищ – зізнаюся, мені не доводилося приймати зором і розумом такий інтелектуальний і поетичний парад авторів, хіба що в багатотомних енциклопедіях. Здавалося б, призначення розділу суто інформаційне, бібліографічне, а насправді прочитання його налаштовує на цікаві розмірковування й порівняння. Найперше, примітно й знаменно, що в книзі опубліковані твори колишніх студентів і викладачів Київського комерційного інституту, попередника нинішнього КНЕУ, відомих діячів української літератури, науки, економіки Павла Тичини, Олександра Довженка, Василя Елланського, Володимира Свідзінського, Митрофана Довнар-Запольського, Олександра Неприцького-Грановського, Євгена Слуцького, а поруч, вірніше, разом з ними статті, вірші нинішніх викладачів і студентів. Навіть першокурснику знаходиться місце під обкладинкою книги, якщо він заявив про себе талановитою строфою. Ось воно столітнє єднання українського духовного життя! Наостанок хочеться від читачів побажати, щоб і надалі ювілеї університету відзначалися такими прекрасними виданнями, як книга «Мереживо часу». Ще й від себе особисто: не обов’язково чекати ювілейної дати, а постійно помічати й підтримувати друкованим словом здібних кінгівців. А талантів у КНЕУ не злічити! Володимир Стадниченко Книга – на полный вдох В книгу «Кружево времени» входишь как в прекрасный духовный храм. В первую очередь перед глазами и на слуху рифмы и ритмы стихотворений и песен. Для любознательного ума свое чтение: исторические разведки, философские эссе, новые научные имена, жизнеописания известных и забытых подвижников столетнего времени – экономистов, поэтов, мудрых учителей. Действительно, информационное наполнение, эмоциональное волнение книги, образно говоря, льется через край, сразу берет в плен читателя. Кто же и что вдохновили авторов на интеллектуальный и художественный размах? В первую очередь, 105-летний юбилей родного вуза – Киевского национального экономического университета имени Вадима Гетьмана. Целая эпоха в становлении, развитии экономического образования, ее ощутимого прогресса уже в независимой Украине, ее известные проводники. Поэтому воочию книга – успешный коллективный труд преподавателей и студентов как нынешней поры, так и из славного прошлого КНЕУ – во всех его бывших ранее названиях. Главная ценность книги, как юбилейного проекта, по моему мнению, в том, что ее организаторы, составитель и авторы, счастливо избежали сугубо профильного вузовского подхода, то есть освещения главным образом учебного процесса, научной деятельности кафедр, а равноценно представили университет в его духовном, культурологическом измерении. Из прошлого опыта знаем, что экономический монизм в учебе и подготовке молодых кадров формировал из них чистых прагматиков, узких специалистов своего профессионального дела. Сегодня становится очевидным, что общество достигает прочности и успеха, национального единения, когда органично соединяет экономическую учебу и реформирование с надежным духовным фундаментом и личностной морально-этической надстройкой. Экономика и духовность в настоящее время должны быть в неразрывной связке, поднимая и укрепляя друг друга, они становятся неразрывно взаимозависимыми. Именно явно весомым и талантливым литературным достоянием такого подхода и стала в целом книга «Кружево времени». Именно в такой полноколосный духовный сноп сплетаются разделы книги в их лирических названиях: «Приветствую, Мир!», «Край красоты и правды», «Симфония жизни», «Утешением души», «Эстафетой вдохновения» и другие. Благородная цель большого авторского коллектива нашла свое яркое и полноценное воплощение в доброй сотне творений на страницах юбилейного фолианта. Поэтому можно с полным правом порекомендовать, чтобы выпуск такой книги, осуществленный КНЕУ, стал поощрительным примером для других вузов Украины, в первую очередь, экономических, технических и сельскохозяйственных, а вообще и всех образовательных заведений. Это как раз и станет одним, но существенным и наглядным фактором назревшего реформирования образования в нашем государстве. Не меньший интерес вызывает раздел книги, коротко отмеченный «Об авторах». Я насчитал в нем 86 фамилий – сознаюсь, мне не приходилось принимать зрением и умом такой интеллектуальный и поэтический парад авторов, разве что в многотомных энциклопедиях. Казалось бы, назначение раздела сугубо информационное, библиографическое, а в действительности прочтение его настраивает на интересные рассуждения и сравнения. Наконец хочется от читателей пожелать, чтобы и в дальнейшем юбилеи университета отмечались такими прекрасными изданиями, как книга «Кружево времени». Еще и от себя лично: не обязательно ожидать юбилейной даты, а постоянно замечать и поддерживать печатным словом способных кинховцев. А таланты в КНЕУ не сосчитать! Владимир Стадниченко The book at full inhalation Opening the book “The Lace of Time” is like entering a spiritual temple. First of all rhymes and rhythms of poems and songs rise at your eyes and ears. There are peculiar things to read for every curious mind: historical investigations, philosophical essays, new scientific names, biographies of the known and forgotten enthusiasts of centenary time – economists, poets, wise teachers. Metaphorically speaking information content and emotional excitement of the book really slop over and takes a reader in captivity at once. Who and what have inspired the authors for intellectual and art scope? First of all 105-year anniversary of lovely high school (Kyiv National Economic University Vadym Hetman. Also it is the whole epoch of development of economic education, its great progress in the independent Ukraine and its famous leaders. At the first sight the book is a successful collective work of teachers and students both of the present time and glorious past of KNEU through all of its preceding names. Nowadays it is obvious that society achieves solidarity, success and national unity when naturally combines education and economic reforms with a durable spiritual basis and personal moral superstructure. Economics and spirituality must be today inseparably linked, so they become interdependent by supporting and strengthening each other. So the book “The Lace of time” is significant and talented literary heritage of such an approach. Exactly in this spiritual comprehensive sheaf every section of the book is weaved in their lyrical title: "Hello, World!", "The Land of Beauty and Truth," "The Symphony of Life", "Consolation of the Soul", "Along the Relay Race of Inspiration" and others. The noble goal of a large group of authors has found its bright reflection in hundreds of works in the pages of commemorative folio. Of no less interest is the section of the book, shortly signed "About the Authors." I counted 86 names in it - I confess, I did not have to embrace with sight and mind such an intelligent and poetic parade of authors, except in a multivolume encyclopedias. It would seem, a section is purely informational, bibliographic, but on the contrary reading of it adjusts for interesting thoughts and comparisons. Firstly, remarkable and worth noting is that that in the book are published the works of former students and lecturers of the Kiev Commercial Institute, the predecessor of the current KNEU, prominent personalities of the Ukrainian literature, science and economics Paulo Tychyna, Olexandr Dovzhenko, V. Ellansky, Volodimir Svidzinskiy, Mitrophan Dovnar-Zapolsky, Olexandr Neprytsky-Granovsky, Eugene Slutsky, and next to or rather with them there are articles and poems of the present teachers and students. Even first-year student has found his place under the cover of the book, when he declared himself with a talented stanza. Here there is a century consolidation of the Ukrainian spiritual life! Finally, on behalf of the readers I’d like to wish to everyone that all the following anniversaries of the University will be celebrated with such marvellous publications as the book "The Lace of Time." Even on my own: there is no need towait for the anniversary date, but constantly notice and support with the written word gifted kingivtsiv. It is impossible to count all the talents in KNEU! Volodymyr Stadnychenko
Автори книги “МЕРЕЖИВО ЧАСУ” 1. Попередники: І.Бабель, О.Безименський, Д.Гофштейн, О.Довженко, М.Довнар-Запольський, 2. Викладачі та співробітники Т.Блудова, Л.Бондарчук, В.Веретнов, Т.Гусак, А.Гусинець, Р.Заворотній, П.Іллєнко, 3.Студенти по факультетах: МЕіМ – Абсалямова, Вошкулат, Гутник, Євтушенко, Журбас, Костюк, Кропив’янська, Куроєдова, Олещенко, Шевцова, Хохун Людмила Рінгіс, відповідальна за випуск колективного збірника ВІТРИЛА НАТХНЕННЯ. Видання до 100 - річчя КНЕУ повний текстhttp://10.1.1.100:8080/bitstream/2010/110/1/06RLI110111.pdf
Також відмінністю збірника “Вітрила натхнення” є те, що в ньому, крім поезій, представлені інші літературні жанри – есе, нотатки (і римовані, й прозові), добірки афоризмів, казки, п’єси. Колективний збірник, укладений із творів кількох поколінь викладачів і студентів (90 імен!), авторів різних за віком, фахом, досвідом, уподобаннями та майстерністю володіння словом, зберігає і доповнює цілісність єдиної картини, яку можна назвати естафетою натхнення літературних імен КНЕУ впродовж його славної столітньої історії. Сподіваємось, кожний із читачів знайде те, що вібрує в унісон з його особистими уподобаннями та духовними потребами. Книга, задумана як дарунок до ювілею Альма-матер, перевершує рамки “сімейної” і може бути цікавою широкому загалу читачів, шанувальників Прекрасного. Підготували видання Упорядкування, добір та редакція текстів Л.Й. Рінгіс В укладанні допомагали: Т.В. Блудова, Л.С. Козловська, М.В. Кириченко, М.Й. Хорунжий. Науковий редактор – В.Я. Стадниченко, канд. іст. наук, засл.журналіст України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Літературний редактор Т.В. Майданович, поет, прозаїк, член Національної спілки письменників України Вітрила натхнення. — К.: КНЕУ, 2006. — 536 с. ISBN966-574-943-9
АВТОРИ КОЛЕКТИВНОГО ЮВІЛЕЙНОГО ЗБІРНИКА “ВІТРИЛА НАТХНЕННЯ”: Викладачі та співробітники: П.І.Бєлов, Т.В.Блудова, Л.М.Бондарчук, В.М.Годун, Т.М.Гусак, О.В.Дрегало, Р.І.Заворотній, П.А.Іллєнко, Л.С.Козловська, О.М.Котикова, В.П.Кузьмінська(Гринько), Т.Ф.Куценко, Д.Г. Лавриненко, Д.Г.Лук’яненко, В.О.Лук’янова, Т.В.Майданович, Л.А.Медвідь, М.І.Радченко, Л.Й.Рінгіс, Г.М.Романова, В.Я.Стадниченко, О.В.Суховій, М.Г. Твердохліб, Г.С.Тесленко, І.В.Форись(Дембровська), М.Й.Хорунжий, І.Ф.Шатарська, та Ю.Т.Туляков (Кримський екон. ін-т КНЕУ) ФЕАПК – Д.Бондаренко, А.Драпінська, А.Дубина, Влад Д., А.Лавренюк, І.Ляшенко, ФЕФ – Г.Бугера, І.Григор, М.Домитращук, В.Кульченко, Н.Лещенко, В.Міщук, І..Мартинюк,В.П.Матвієнко, Г.Нагорна, А.Шлапак ФЕУ – Д.Бусленко, О.Завадський, М.Кириченко, А.Маслак, Ю.Петренко, С.Старун, Є.Фарщук, ФМЕіМ – К.Васильєва, О.Дуб, О.Єськова, В.Журбас, К.Золотухіна, О.Карпенко, В.Клепка, В.Пономаренко, ФМ – К.Душенковська, О.Іскоростенська, А.Калістратенко, М.Кветанадзе, В.Машошина, К.Пасічник, В.Свєрчкова, К.Столярчук, А.Шевченко ЮФ – Т.Дяченко, В.Маковський, В.Цимбалюк ФІСіТ – Л.Касян, В.Марголіна, Я.Міськевич, КЕФ – Т.Кістюк, Р.Корнилюк, Т.Шиліна ОЕФ – С.Статланд, Г.Фесан та студенти різних факультетів Криворізького економічного інституту КНЕУ: О.Барчак, Ю.Брік, Є.Глотов, Р.Кірєєва, К.Костогорова, Д.Липовецька, А.Мариничев, Д.Некрасов, К.Спірєва, М.Чорнобай. А також до колективного збірника включені твори (або уривки) М.В.Довнар-Запольського, К.Г.Воблого, В.Свідзінського, В.Блакитного, П.Тичини, О.Довженка, М.Ушакова, О.Неприцького-Грановського, В.Гетьмана. Вступне слово до видання від ректора КНЕУ – А.Ф.Павленка
Упорядник та укладачі збірника висловлюють глибоку подяку за сприяння у доборі матеріалів: Майї Василівні Вовчик-Блакитній – дочці В.Елланського (Блакитного); Тетяні Вікторівні Сосновській – директору літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини, та співробітникам музею; Петру Івановичу Гонтаруку – директору літературно-меморіального музею О.Неприцького-Грановського в селі Великі Бережці Тернопільської обл.; Працівникам відділу рідкісної книги Парламентської бібліотеки м. Київа; Ользі Іванівні Ткач – редактору газети “Вісті з економічного ” Криворізького економічного інституту КНЕУ. за технічну допомогу при підготовці книги до видання: Людмилі Олексіївні Негрескул – літературному редактору газети “Економіст”, Ользі Леонідівні Шевченко – зав.кафедри іноземних мов ф-ту МЕіМ Ользі Григорівні Шевченко – зав.комп’ютерного класу, Василю Олександровичу Артюхову – інженеру Головного центру інформаційних систем, Ользі Валентинівні Ступак – куратору СТК “Скіфи”, Викладачам кафедри української мови та літератури, що опікують літературну студію “Українське слово”, Викладачам (нині працюючим і перебуваючим на заслуженому відпочинку) – представникам клубу “Дорогами до прекрасного”, а також щиро вдячні керівництву університету за підтримку спільного творчого проекту літературного товариства від задумки до реалізації. Людмила Рінгіс, відповідальна за випуск колективного збірника Відгук літературознавців на збірку “Вітрила натхнення” надрукувала газета "Голос України" 2008.07.26 Віталій ЖЕЖЕРА «СТО ГІЛОК ПОЕТИЧНОЇ КРОНИ»
БАГАТОБАРВНЕ ЛІТО. Видання до 95–річчя КНЕУ
За багаторічне існування при газеті «Економіст» літературного товариства «ЛІТО» yтворився чималий архів поезій, поданих до друку: окремі аркуші і шкільні зошити, блокнотики-рукописи і друковані на принтерах вірші й добірки, серед яких — посвяти університету і своїм друзям, відгуки на честь різних подій та роздуми над сутністю життя. Безперечно, газета не має можливості показати у повному обсязі багатогранного творчого потенціалу і студентства, і працівників КНЕУ. Тим і пояснюється випуск цієї колективної збірки. Завдяки підтримці ректорату і Вченої ради університету та наявності власного видавництва КНЕУ стало можливим практичне втілення цієї ідеї. Отакою когортою авторів — різних за віком і характерами, за освітою, фахом і науковими титулами, не влаштовуючи змагання ні за кількістю, ні за довершеністю віршів, ми малювали загальну картину нашого життя. Хотілося, щоб кожний додав свій штрих, свій голос, своє бачення. Підготували видання Укладачі: Л.Й.Рінгіс, П.А.Іллєнко, Р.М.Вечірко, Багатобарвне літо. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 с.
Душі з душею доторкання Емоційно-смислова структура поетичного збірника «Багатобарвне ЛІТО-КНЕУ» (2001) задумана укладачами як семи-колірна, тобто — всеосяжна. Але все її душевне багатство можна проявити і через призму кожного розділу зокрема, бо вони нерозривно поєднані, як ті кольори спектру, що їх символізують. Хоча кожен із них несе найсуттєвіші ознаки якоїсь однієї грані людського буття. Переклики у цій поетичній веселці і гармонійні, і парадоксальні, як-от у розташованих поруч розділах «Мандри душі» (тут представлена вся пізнана ойкумена) та «Слався, Альма-матер», що оспівує рідний університет. Так і вірш «Хаос» Лариси Пупенко, розміщений в останньому розділі «Долання іспитів життя», не просто окреслює існування руйнівної неправди, її слизьке коріння, але своєю гостротою породжує інстинктивне, здорове бажання відійти від цього «хаосу», порвати із ним будь-який духовний зв’язок. І вернутися до того природного благого початку людської душі, як до початку цієї книги — розділу «Сяйво вічного», що відкривається віршем «Істина» (Людмила Рінгіс). Розділ, що має назву «Для двох», напевно, перечитуватиметься найчастіше. Щемлива, трепетна тема — кохання... Вічні пошуки гармонії у взаєминах чоловіка і жінки. Відразу виділяю, виписую «для себе», миттєво перекладаючи з російської: «О як ми тихо кричимо Про почуття, що серце нищать». Перекладається легко, бо це українізована російська мова — її київський поетичний варіант, в якому стиль, колорит мовлення і почуттів — українські, «южнорусские» (за визначенням М.Костомарова у його праці «Две русские народності», 1861р.). У цій книзі поруч, впереміж — вірші українською та російською мовами. Вони разом відтворюють київську багатовікову і багатомовну (додаймо ще польську, латинську мови тощо) атмосферу плекання прекрасного. Як доповнення виблискують грані творчої взаємодії культурних традицій «південнорусів». Ось як звучать рядки Л. Рінгіс вже без перекладу: Когда случается, как чудо, На сусідній сторінці — вже інший автор, інші мелодії і настрої, але біля них теж хочеться зупинитися, як у затишку. Перед нашими очима щодня із-під масок усміхненого задоволення (на екранах, на сторінках книг, газет, при зустрічах) визирає хижацьке користолюбство, «любов задля вигоди», тут же показують свої «кігті» пристрасті безумні, навіть садистичні, різні сексуальні і психічні збочення. І всі вони мистецьки «упаковані» в кольорові, блискучі обгортки, масово розтиражовані... Мені було цікаво прочитати саме про оте сокровенне, найніжніше, що, можливо, залишиться потім лише в поетичних рядках — надією, чистою сльозою, радістю, до якої можна завжди повернутися спогадом. І не дай Боже — не з розпачем! Нехай же неповторний досвід просвітлення душі любов’ю не затьмариться розпачем, навіть якщо спілкування душ обривається та закінчується образою, болем. Душа через Любов пізнає відблиск безмежного щастя, коли здається, що в дискурс із людиною вступають усі світи, видимі і невидимі: И небо, что сейчас над нами, Вкотре переконуємося, що кожна людина здатна на найсильніші вияви «життя серця» і може їх виразити навіть перевершуючи класичні зразки, якщо не літературною формою, то образною напругою, як-от поезії Петра Іллєнка. Приходять почуття такі яскраві, що не досить повторити за В. Сосюрою « Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання», бо час як вимір буття зникає зовсім — залишається лише Любов: Я тепер уже жить не хочу, А поезія Вадима Крилова стає несподіваною (можливо, лише для читача, а не для автора, який краще знає витоки своєї творчості) ілюстрацією до євангельських слів, що сама Любов і є виконання Закону. Вона вчить нас по-своєму, пише закони життя духовного в серці Бог-Творець. І такі закони серця перевершують усі людські неправедні приписи і накази. Антимілітаризм і кохання у вірші В.Крилова переплетені, як у модерній європейській літературі: Тот, кому больше всех надо, І навіть в основі сліпої пристрасті лежить душевний потяг, що прагне осмислення, хоча це інколи лише «минуты счастья», в які «Хоть на миг пусть станет жарко мне от нежности твоей» (Яна Яцун), або проникливий погляд, коли «ясні зіниці Одна у іншій, ніби у криниці» (Владислав Стольников). Постає в поетичних рядках образ Любові з великої літери, яка животворить душу і тіло. Доки буде Бог дарувати людям таку Любов, — людина залишатиметься творінням Божим, і продовжуватиметься життя на Землі, і будуть народжуватися хвилюючі рядки: «И так свою нежность кому-то хочется отдать!», а при цьому — «Не хочу брехні! Краще — йди!» (Валентина Городова). Той, хто шукає, той уміє знаходити солодкість і світло серед гіркоти і темряви в цьому ще не розгаданому ребусі — коханні чоловіка і жінки. В тебе начинается радость На контрастах почуттів ми краще розуміємо, що і чому — втрачаємо, що ж для нас і чому — дороге. Тематичне поєднання віршів, а не групування творів за прізвищами ( це знахідка укладачів цього збірника) допомагає читачам робити глибокі світоглядні зіставлення, а не лише знайомитися з окремими авторами. І тоді так природно вдячність «за целительно-оживляюще память чистую, благодатную» (Л.Рінгіс), коли «Всі на небі зорі — всі були мої... мені» (Юлія Слончак), переливається у високі ноти катарсису: «Не описать ту боль словами, когда прощаются сердца» (Олексій Орлов), «Вот зачем нужна Любовь — чувствовать чужую боль» (Сергій Колос). А поруч з ними звучать, як тло, акорди в заниженій тональності: «Миной быта вероломно взорваны мосты любви» (В.Городова), і майже жарт О.Суровицького «Коли в небі світить сонце», що закінчується «крилатою фразою» за зразком латинської: «Дощ скінчиться...Кохання — вічне!» (і це навіть краще, ніж у першоджерелі, де «Життя коротке, а мистецтво — вічне». Я особисто голосувала б за цей український варіант, якби можна було вибирати...) Вишукані пейзажні пастелі Олени Балацької підкреслюють природність самого пошуку отієї часто такої невловимої гармонії «для двох»: Можливо, я перебільшую, І переконуємося: навіть найвибагливіше людське щастя може прийти лише «в той світ, де є кого любить» — як стверджує П.Іллєнко. Щоб ми там не мудрували на відповідальних конференціях і зборах, як би не бідкались про наші економічні проблеми, а криза Любові — найстрашніша. І тому запам’ятовуються ті рядки, в яких надзвичайна сила любові ( у всій своїй Божественній таїні) поєднується із філософським усвідомленням, із гарячими, цілком земними почуттями: І зацілую-заживлю Не кожен зуміє подолати «без втрат» дні випробувань, коли «И нежность где-то испарилась...И холодок на сердце вьюжит». І жінка шукає опору в собі, у мовчанні — «Ведь не поймёт меня мужчина, что собственным теплом я греюсь» (Тетяна Гусак). Але сумнівно, що допоможе і ця ходова фраза «что любви все средства хороши», та й вживає її Лариса Ротних в іронічному контексті, а поруч вихлюпується: «З тобою хочу розмовлять...» Але ж дивні вони — метаморфози кохання! Аж до самозречення, до відмови від нього: Я не хочу, чтоб ты меня любил, Любов дає нам відчути все багатство людського єства, взаємодію душі і тіла у всій щедрості задуму Творця. Добре, коли молодість, прощаючись із містом, із закоханими «Та в житті для мене і для тебе залишає вірність і любов», і ціна цієї любові — як і всюди й у всі віки, так і на київських горах на початку третього тисячоліття — найвища: Я б стерпів усі на світі муки Але не згоджуймося з цим! Вихід не в тому, щоб утікати від дійсності у мрії, будувати фантасмагоричний «рай на землі» чи для всіх (комунізм), чи для двох. Бо його не було й не буде. Та реальність живої люблячої душі — це і є доступна нам прекрасна дійсність. Це відблиск Небесного Раю, урок Вічного Життя, — шлях до нього, який через Любов відкривається на землі для людської душі, про яку мудреці ще в незапам’ятні часи сказали, що вона приречена бути безсмертною. Шануймо наш дар безсмертя, шануймо нашу любов... Як у краплині роси можна побачити весь навколишній світ, так в одному розділі ми змогли відчути зміст і настрої всієї збірки. Тетяна Майданович,
Автори колективної збірки: 1.Викладачі та співробітники Бєлов Петро Іванович, Блудова Тетяна Володимирівна, Вєрченко Надія Володимирівна, Вишнякова Ганна Антонівна, Годун Віктор Михайлович, Городова Валентина Іванівна, Гусак Тетяна Митрофанівна, Іллєнко Петро Андрійович, Котикова Олена Михайлівна, Кульпінський Віталій Леонідович, Куценко Тамара Федорівна, Лозниця Віктор Стефанович, Лук’яненко Дмитро Григорович, Маковський Віталій Михайлович, Пастухов Антон Федорович, Пупенко Лариса Михайлівна, Рінгіс Людмила Йосипівна, Сердюк Олександр Петрович, Твердохліб Микола Григорович, Тесленко Григорій Степанович, Черниш Іван Григорович, Яхно Олександр Федорович 2. Студенти різних років Бабицька Ольга, Балацька Олена, Безрученко Ганна, Бігун Наталія, Боднарчук В’ячеслав, Болтін Андрій, Бринюк Наталія, Галяпа Олександр, Грицишина Тетяна, Довгопола Ольга, Заворотній Роман, Кир’янова Олена, Колос Сергій, Крилов Вадим, Литвинчук Світлана, Макаренко Вікторія, Матвієнко Володимир Павлович, Мацура Роман. Минаєва Тетяна, Моцний Олександр, Мігалейко Андрій. Нестеренко Алла, Олєйніков Денис, Орлов Олексій, Осадчий Володимир, Пахомова Алла, Полєтаєва Юлія, Протасова Тетяна, Ротних Лариса, Савенко Юлія, Свентицька Тетяна, Сінькова Ганна, Сливка Андрій, Слончак Юлія, Старун Світлана, Статланд Сусанна, Стольников Владислав, Суровицький Олександр, Чуркін Олександр, Яцун Яна. Людмила Рінгіс, відповідальна за випуск колективного збірника
Університетська газета «Економіст» (до 1991 "Радянський економіст") впродовж років видання (1970 - 2019) регулярно друкувала спеціальними полосами й розворотами поетичні добірки творів, як сучасних, так і колишніх викладачів і студентів.
Людмила Рінгіс - голова правління клубу "Дорогами до прекрасного", член НСЖ України Остання редакція: 20.02.23 |
Видання є продовженням збірника «Багатобарвне Літо», К.: КНЕУ, 2001. Але тепер, крім поетів-аматорів викладачів і студентів останніх 15-20 років, додані імена авторів, що складають окрасу Альма-матер, включені твори (або уривки з творів) тих, хто започаткував літературні традиції у вищому навчальному економічному закладі від перших років його заснування. 