3 квітня 2013 року в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана відбувся Науковий Форум: «Україна в європейській моделі економічної взаємодії». Робота Форуму передбачала експертне обговорення даної актуальної проблеми, проведення круглого столу щодо молодіжного погляду на тему і роботу спеціального прес-майданчика для ЗМІ. Відповідальний організатор – Наукове студентське товариство КНЕУ.
В рамках заходу обговорювались питання динаміки двосторонньої торгівлі, раціональне використання транзитних можливостей країни. Значна увага приділялась проблемі формування пріоритетних міждержавних та міжрегіональних інвестиційних проектів та науково-технічному інноваційному співробітництву.
Участь взяли професійні економісти, експерти з міжнародного співробітництва та визнані вчені міжнародної економіки провідних вузів Києва. Основними партнерами та учасниками заходу виступили Європейська бізнес асоціація, Українська асоціація економістів-міжнародників, Комітет економістів України, Київська школа економіки KSE, Варшавська школа економіки «Клуб інвестора», Фундація сприяння Європейської інтеграції, мережа USW Українські науковці в світі та ін.
Безпосередню участь взяли більше 100 учасників: студенти, викладачі, громадські лідери, представники бізнесу та фахові економісти. Експертний погляд представляли: Антон Філіпенко – президент Української асоціації економістів міжнародників, Віктор Чужиков – завідувач кафедри європейської інтеграції Київського національного економічного університету, Володимир Дубровський – старший економіст та член Наглядової ради CASE Україна, старший консультант Київської школи економіки KSE, Андрій Новак – голова Комітету економістів України, Олег Устенко – виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера та Андрій Чубик – виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія XXI».
Інтеграція держави в світову спільноту є неминучою та необхідною. Представники Європейського та Євразійського напрямків розвитку наводять власні й водночас різні переконання щодо можливостей для України. Політичні кроки будуть важливими для економічних змін. Основною метою Форуму постав обґрунтований економічний розгляд теми, а не політичні дебати!
З вітальним словом від імені організаторів події, Київського національного економічного університету, виступив перший проректор з науково-педагогічної та наукової роботи – Дмитро Григорович Лук’яненко, який зауважив вагомість вирішення питання зовнішньої орієнтації України й саме доцільність фахового економічного та наукового погляду на цю проблему. Особливо він відзначив те, що коли молодь, студенти виявляють цікавість до даного питання, це вже є значним кроком вперед для всього суспільства. Якщо кожен із нас сформує свою незалежну позицію у цьому питанні, тоді ми зможемо чітко визначити чого саме ми хочемо і як цього досягнути!
Впродовж Форуму звучали різні думки фахівців, які стосувались подальшої інтеграції України та співпраці з ЄС чи Митним Союзом. Зокрема, Антон Філіпенко – президент Української асоціації економістів міжнародників, висловив свої думки з приводу глобальних імператив економічної інтеграції та вказав на важливість процесу взаємодії у сучасному суспільстві. З його уст прозвучали переконливі аргументи щодо необхідності імплементації України до світової економічної спільноти та наявні конкурентні переваги нашої держави, якими вона володіє та які здатна розвивати в майбутньому. Важливе місце у своїй доповіді фахівець приділив існуючим проблемам української економіки. Особливо відзначились такі недоліки як вузькість українського внутрішнього ринку та необхідність розширення ринку збуту промислової продукції. За словами експерта, Україна має великий ресурсний потенціал, який за умов його раціонального використання може послужити основним механізмом економічного зростання та розвитку. Проте для цього необхідні такі передумови як технічна та кадрова забезпеченість й безумовно наявність кваліфікованої робочої сили. На сьогоднішній день в Україні постає проблема міграції населення, що несе за собою великі економічні втрати, адже таким чином збіднюється запас робочої сили. Ще однією не менш важкою перепоною є застаріла технологія виробництва різного роду продукції в Україні. Ці проблеми на сьогодні є пріоритетними і потребують нагального вирішення, що в свою чергу полегшить процес інтеграції України в світову економіку.
Чітку системну характеристику Європейського Союзу та перспективи інтеграції України до ЄС представив Віктор Чужиков - завідувач кафедри європейської інтеграції Київського національного економічного університету. Фахівець надав важливу інформацію про те, що собою являє ЄС, які основні напрями його діяльності сьогодні та як це впливатиме на розвиток двосторонніх відносин. Важливим був аналіз Лісабонської стратегії — нової стратегічної мети Європейського Союзу, що спрямована на підвищення його глобальної конкурентоспроможності через економічне оновлення та поліпшення в соціальній сфері й охороні довкілля. Європейська Рада в Лісабоні в березні 2000 року визначила для Європейського Союзу завдання на наступне десятиліття: стати найконкурентоспроможнішою та найдинамічнішою у світі економікою, яка базується на знаннях, здатна до постійного зростання, забезпечує більше кращих робочих місць та тісніше соціальне гуртування. Проте на сьогоднішній день ЄС визначив для себе новий напрямок розвитку – «Євро 2020», який враховує недоліки самої Лісабонської стратегії та особливості поділу праці в регіонах. Прозвучала надзвичайно цікава інформація про модель третьої промислової революції, що була розроблена Джеремі Рікфіном та вже прийнята в ЄС як пріоритетний напрямок розвитку. Як висновок, першочерговим завданням має стати не прагнення України до швидкої інтеграції, а якісні зміни в українському суспільстві, що самі сприятимуть покращенню двосторонніх відносин.
Полярну сторону інтеграції України представив у своїй доповіді Олег Устенко - виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера. Особливу увагу експерт приділив економічній аргументації вступу України до Митного Союзу, підкреслюючи частку експорту України на території СНД, зокрема Росії. За словами пана Устенка, Росія є чималим споживачем українського експорту - близько 50% в 2011 році та 40% в 2012 році. СНД для України є великим ринком збуту своїх товарів та послуг. Для прикладу, за минулий рік частка експортованих товарів та послуг на територію СНД становила десяту частину від всього ВВП України, біля 7 млрд. дол. Інтеграція України до Євразійського простору відкриє для вітчизняної економіки нову ресурсну базу та допоможе втамувати так званий фінансовий та інвестиційний голод. Не оминувся увагою фахівця і той факт, що РФ має також досить сильну мотивацію взаємних відносин з Україною, адже наша держава є активним споживачем російських енергоресурсів.
Втім енергетичне співробітництво та реформування сектору енергетики в Україні, розкрив у своїй доповіді Андрій Чубик – виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ». Експерт зауважив, що галузь енергетики є однією із пріоритетних в Україні й якісний стан енергетичного комплексу може принести їй ключові конкурентні переваги на європейському ринку. Проте проблеми, що існують зараз в цій галузі дуже сильно підривають позиції України в рамках світової економіки. Особливо виділилась проблема необхідності створення законодавчих та регулятивних умов для розвитку даної галузі. Відзначилась проблема несприятливого інвестиційного клімату. Андрій Чубик відзначив, що євроінтеграція України є сильним мотиватором для розвитку, а вдосконалення та розширення галузі енергетики одним з першочергових завдань. Незважаючи на прагнення чи відсутність бачення України в світовій спільноті, самостійний розвиток енергетичного сектору сприятиме світовій імплементації.
Ще однією, не менш важливою темою для обговорення, стало питання необхідності реалізації довгострокових конкурентних переваг України, що є основним рушієм якісного розвитку національної економіки. Володимир Дубровський – старший економіст та член Наглядової Ради CASE Україна, старший консультант Київської школи економіки KSE, наголосив учасникам про важливість даного питання й основні перепони, що стримують Україну на шляху самореалізації. Експерт назвав найбільш конкурентоспроможні, на його думку, сфери – це наука, освіта та інноваційна діяльність. Втім спільною проблемою для усіх цих напрямків є недостатнє фінансування, а відтак, і застій у розвитку. Що ж є основною причиною такого явища? За словами Володимира Дубровського, такі чинники як корупція, незахищеність прав власності, низький рівень демократії, слабка правова база і закривають прохід інвестиціям у перелічені галузі. Експерт відзначив, що наша правова система потребують докорінної реформації, саме це і є базовою причиною відсталості України в її розвитку. А внутрішнє покращення ситуації неминуче призведе до зовнішнього визнання.
Кожна доповідь несла в собі цінну інформацію й викликала жваве обговорення усіма учасниками Форуму. Особливо дискусійним постали питання щодо чіткого напрямку подальшої інтеграції України. Тут варто відзначити виступ Андрія Новака - голови Комітету економістів України, який окреслив сучасні проблеми та перспективи взаємодії України в європейському просторі. Андрій Новак приділив значну увагу так званим одинадцятьом пунктам, що уряд ЄС представив Україні для виконання в цьому році. За словами експерта, Україна повинна «продемонструвати прогрес», лише за такої умови у листопаді поточного року є можливість підписання угоду про асоціацію, яка стане новим значним кроком вперед в українській євроінтеграції. Фахівець вважає, що вступ України до ЄС – це квиток у велике майбутнє, адже така структура несе за собою цілий ряд переваг. По-перше, це платоспроможний широкий ринок. По-друге, ЄС – це якісно інший, вищий рівень культури та стандартів життя. По-третє, це інноваційні технології, розвинута наука та освіта. Також, на думку експерта, ЄС відкриває для країни якісно інші норми виробництва: це високі стандарти, висока якість продукції на ринку, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників. Тому для України зараз стоїть надважливе завдання: зробити крок вперед у своєму розвитку, довести свою силу та бажання розвиватись. Тільки за таких умов, ми станемо бажаними учасниками будь-якого союзу.
Вирішення питання зовнішньої взаємодії України не може обмежуватись лише дискусіями. Водночас якісне обговорення проблем приводить до їх кращого розуміння, а отже правильних рішень. Підсумком Форуму можна вказати те, що всі експерти та безпосередні учасники дійшли одного висновку – необхідності самостійного та якісного зростання вітчизняної економіки, покращення внутрішнього стану господарства країни, для чого є всі передумови. Це і є той альтернативний варіант розвитку, що дозволить зовнішнім об’єднанням по іншому глянути на Україну й по іншому сприймати її в світовій спільноті.
Марія Чунис, Володимир Фридель
Фото: Анастасія Ткач, Марина Маринець
