Чи з’являться в Україні криптообмінники? Чи можна буде за каву розрахуватися  криптовалютами? Який досвід світової практики правового регулювання ринку криптоактивів варто запозичити, а  що нове впровадити?

Саме на ці питання шукали відповіді учасники Всеукраїнського наукового форуму «Регулювання та перспективи ринку криптоактивів», що відбувся 23 жовтня у КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. Організатором та ініціатором заходу стала кафедра банківської справи університету.

 «Новітні цифрові тренди знайшли своє місце в навчальному процесі. Кафедра завжди тримає руку на пульсі, - наголосила у вступному слові проректор з науково-педагогічної роботи Тетяна Оболенська. -  Впроваджено освітні програми «цифрова економіка», «диджитал-облік». У листопаді 2017 року відбулася Перша міжнародна науково-практична конференція «Нові форми грошей та фінансових активів: становлення, перспективи, ризики», за результатами якої видано два збірники, матеріали надіслано до  державних органів.  Продовженням семінарів та інтернет-конференцій для студентів та молодих учених  є форум, що зібрав більше ста учасників».

Учасники панельних  дискусій працювали за трьома напрямами: державне регулювання криптоактивів; Stablecoin: світовий досвід і перспективи в Україні; цифрові валюти центральних банків.

На думку члена Національної комісії з  цінних паперів і фондового ринку Максима Лібанова, криптоактиви треба розглядати як новий вид фінансового інструменту, але заборонити як засіб платежу, адже національною валютою є гривня.  «Однак  криптобмінники і криптобіржі мають місце, що повинно регулюватися державою. Держава може отримувати прибуток від активів лише за наявності  позитивних результатів»», - зазначив експерт.

 «Треба визначитися із термінологією», - вважає голова Фонду розвитку соціальних інновацій «Крипто Русь» Валерій Огієнко.  «Один з таких варіантів -  цифрова монета, - запропонував голова «Української міжнародної валютної біржі» Анатолій Гулей. – Але  вважаю, спочатку треба прийняти закон про блокчейн, а вже потім - про криптовалюту, дотримуючись принципу мінімального втручання. Продумати й про методи оподаткування».

На сьогодні  у Верховній Раді України підготовлено кілька варіантів законодавчих проектів про ринок криптовалюти. Провідний експерт з монетарної політики Юрій Прозоров зазначив: «Відсутня світова практика правового регулювання криптовалют. На старті - найближчі сусіди: Білорусь, Казахстан, РФ. Наголошую, що українські законопроекти мають носити практичний, а не декларативний описовий характер, чітко визначити учасників ринку, умови оподаткування, захистити учасників обмінного процесу від шахрайства».

Оподаткування під час конвертації у валюту може становити 2%  збору до Пенсійного фонду. Утім, на думку Павла Кравченка (засновник Distributlab), криптоактиви  – це така система обміну, яка не передбачає  втручання інших сторін.

«Отже, форум став нейтральним майданчиком для дискусій, де виступили науковці, підприємці, законодавці, - підсумував завідувач кафедри банківської справи, заслужений економіст України Станіслав Аржевітін. -  Тези виступів будуть надіслані до державних органів. Науковці ж мають ефективно дослідити особливості та  складові криптовалюти, інформувати про це у наукових збірниках».

На питання, які є ризики криптовалюти для економічної безпеки, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Сергій Шацький відповів:  «Не більші, аніж коли ви викладаєте інформацію про себе у фейсбук».

Підготувала провідний фахівець зі зв’язків з громадськістю та пресою ЦСЗ Лариса Гуторова.