8 червня 2023 року в конференц-залі Університету відбулася III Міжнародна науково-практична конференція «Міжнародна безпека у світлі сучасних глобальних викликів. Країни Балтії-Україна: єдність, підтримка, перемога». Її організаторами стали  Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана та  Університет імені Миколаса Ромеріса (Литва, м. Вільнюс), що тісно співпрацюють на навчальній та науковій ниві, а серед співорганізаторів – Латвійський університет природничих наук і технологій (Латвія, м. Єлгава), Тартуський університет (Естонія, м. Тарту), Академія прикладних наук імені Князя Мешка І (Польща, м. Познань). До наукової дискусії  також активно долучилися вітчизняні університети: Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Західноукраїнський національний університет, Маріупольський державний університет, Донецький національний університет, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.

Дмитро Лук’яненко, в.о.ректора КНЕУ, перш за все подякував українським воїнам, завдяки яким у нас є можливість проводити зустрічі не лише в онлайновому, а й у змішаному форматі. Привітавши учасників заходу, він наголосив: «Незважаючи на безпрецедентні санкції, ворог не зупиняється, чинить терористичні дії та агресію, однак попри всі виклики сьогодення ми маємо консолідуватися, об’єднуватися у науковому процесі та пошуку».

На конференції  працювали  кілька  секцій за напрямами: політико-правові наслідки російської агресії (2014-2023 рр.); економічні виклики війни та пріоритети післявоєнної відбудови України; соціально-гуманітарні аспекти національної безпеки; післявоєнне державне управління: лідерство і національні стратегії розвитку. Вона зібрала експертів, науковців та політиків, які обговорювали шляхи спільної дії та перемоги в умовах глобальних загроз. Доповідачі з різних країн висловили свої думки щодо нагальних питань, пов'язаних з цими проблемами. Особлива увага була приділена Україні та наслідкам російської агресії. 

Завідувач кафедри теоретичної юриспруденції КНЕУ Федір Шульженко зробив політико-правовий екскурс з часів незалежності України, розкривши причини масштабного вторгнення росії  та перспективи глобальної безпеки. Народні депутатки України Олена Криворучкіна та Юлія Овчинникова порушили проблему екологічної безпеки та наслідків руйнівного впливу російської агресії для європейських країн. Начальник навчально-наукового центру оборонного менеджменту Національного університету оборони Іван Ткач зазначив, що поряд з людськими втратами, вимушеною еміграцією, руйнуванням інфраструктури позитивним є те, що у відновленні України як європейської держави братимуть участь більшість розвинених країн Європи та світу, оборонна промисловість відповідатиме світовим стандартам, а так звані «лідерські позиції» росії  слабшатимуть.

Представники країн Балтії та України акцентували увагу на єдності та взаємній підтримці в зустрічі сучасних викликів. Депутати Сейму Литви Laurynas Kasčiūnas та Valdas Rakutis поділилися своїм баченням того, як уникнути невиправданого миру в Україні, зміцнити національну безпеку та посилити співпрацю між нашими країнами для забезпечення стабільності в регіоні. Sigutė Stankevičiūtė, керівник лабораторії ManuFuture Інноваційного агентства Литви, висвітлив важливість сприятливого регуляторного та політичного середовища для розвитку інновацій в оборонній екосистемі. Justinas Žilinskas, доктор юридичних наук з Університету імені Миколаса Ромеріса, порушив питання щодо викликів, пов'язаних з міжнародною відповідальністю, зокрема щодо складності притягнення Росії до Гааги.

На конференції також розглядалися важливі питання, пов'язані з розвитком та консолідацією українського суспільства. Науковці Dmytro Khutkyy з Тартуського університету (Естонія) та Peteris Rivza з Латвійського університету природничих наук і технологій зосередили увагу на досвіді своїх країн у питанні щодо викликів та перспектив повоєнної консолідації та  формуванні національних стратегій розвитку.  

Війна довела, що університети здатні бути в авангарді формування нових знань, які потрібні суспільству. Так, діяльність та життєздатність Маріупольського державного університету – це фактор забезпечення національної безпеки держави, вважає ректор цього закладу Микола Трофименко. Уже з 18 квітня 2022 року університет відновив роботу. Ректору вдалось вивезти документи та сервери. «Ми втратили приміщення, корпуси, переїхали до столиці, але не втратили ефективну команду викладачів  (80 відсотків залишились тут працювати),  мета якої – збереження маріупольської ідентичності, – сказав Микола Трофименко. – Нині тісні зв’язки нас поєднують з університетами країн Балтії, зокрема в Каунасі навчаються наші студенти. Активно розробляємо  проєкти з кібербезпеки, цифровізації.  А наш символ  – голуб, символ духу та свободи,  що стрімко летить вгору».

Модератори конференції,  професор КНЕУ Олег Швиданенко та професор Університету імені Миколаса Ромеріса Tadas Sudnickas, створили професійну робочу атмосферу для обговорення  актуальних наукових та прикладних проблем. Результати плідної наукової дискусії, безперечно, сприятимуть  формуванню стратегій і активізують спільні зусилля країн Балтії та України для гарантування безпеки в сучасному світі.