23 листопада 2021 року, з ініціативи Інституту вищої освіти ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” та за підтримки Департаменту молоді та спорту міста Києва, відбувся онлайн-захід з нагоди відкриття Центру дослідження трипільської культури КНЕУ «Дивосвіт Трипілля» на базі Наукової бібліотеки імені М. В. Довнар-Запольського, присвячений 115-й річниці КНЕУ.

Модератором зустрічі виступила проректор з наукової роботи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Лариса Леонтіївна Антонюк. Вона привітала всіх учасників та висловила вдячність партнерам – Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, які допомагають у становленні центру «Дивосвіт Трипілля» і спікерам, які знайшли час і долучилися до круглого столу. Пані Антонюк розповіла про проєкт «Трипілля: цивілізація творців», який вже 9 років поспіль реалізується у КНЕУ та котрий було представлено студентами та викладачами університету в Китаї, Африці, Чехії та інших країнах світу.

З вітальним словом до присутніх звернувся ректор Університету Дмитро Григорович Лук’яненко, який зазначив, що трипільська культура – унікальне явище в історії людства. Перші знахідки цієї культури виявив видатний український археолог та музейний працівник Вікентій Хвойка у 1896 році у селі Трипілля, що неподалік від Києва. Він присвятив понад 20 років свого життя дослідженню та популяризації старожитностей Придніпров’я, збагатив археологічну науку України, відкривши цілу низку нових культур. Матеріали, здобуті під час його досліджень, стали базою для наступних історичних узагальнень і вивчення давньої історії населення, що мешкало протягом тисячоліть на території нашої держави. Дмитро Григорович наголосив на знайомстві Вікентія Хвойки з засновником нашого університету Митрофаном Вікторовичем Довнар-Запольським, який виступав з лекціями про розкопки та археологічні знахідки, возив студентів на розкопки до Вікентія Хвойки та популяризував трипільську культуру серед студентів та викладачів Київського комерційного інституту. Наприкінці свого виступу Дмитро Григорович задекламував власний вірш «Трипільський неспокій».

Цю тему продовжила директор Наукової бібліотеки імені М. В. Довнар-Запольського Світлана Василівна Якубовська, зазначивши, що діяльністю Вікентія Хвойки та знахідками трипільської культури цікавився не лише М. В. Довнар-Запольський, а і його учні та послідовники, зокрема, В. Ю. Данилевич та Н. Д. Полонська-Василенко.

Головний спеціаліст відділу молодіжної політики Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради Віннікова Дар’я Олександрівна щиро привітала всіх присутніх та зазначила, що ідея створення центру є дуже важливим та прогресивним кроком в популяризації нашої культурної спадщини серед молоді зокрема. Пані Дар’я повідомила, що на сьогодні Університет і Департамент молоді та спорту знаходяться на стадії підписання Меморандуму про співпрацю, є дуже багато спільних ідей для співпраці і підтримки, які будуть втілюватися в життя вже з наступного року.

Дуже цікавим та змістовним був виступ Олесі Лобшер – голови Української Асоціації в Південно-Африканській Республіці, засновниці жіночого клубу “Берегиня”, координаторки глобального екопроєкту “Озеленення Планети”, представниці Торгово-промислової Палати України в Кейптауні. Вона розповіла, як вперше почула про цивілізацію Трипілля  у 2015 році під час знайомства з Людмилою Іванівною Смоляковою та Ларисою Леонтіївною Антонюк, і відтоді популяризує трипільську культуру як серед українців, так і серед іноземців як частину української культури та історії, представляє її на виставках і фестивалях у Південно-Африканській Республіці. Надихаючись священним місцем жінки в трипільській культурі, Українська Асоціація в ПАР заснувала жіночий клуб «Берегиня», для того, щоб відродити загублену у віках сакральну роль жінки. За словами пані Лобшер, «знання про трипільську культуру є важливим, глибинним пазлом у побудові майбутнього», адже вивчення та популяризація трипільської культури надзвичайно важливі для того, щоб молоде покоління знало своє давнє і глибоке коріння, пишалося ним і хотіло жити на землі пращурів.

Цікавим був виступ випускниці КНЕУ, директора нью-йоркського музею Трипілля та фонду досліджень стародавніх цивілізацій Ірини Форостян. Вона передала всім учасникам круглого столу вітання від української діаспори Америки та зазначила, що через свій музей, який було створено у 2008 році, вона знайомить всіх відвідувачів музею з історією Трипілля, адже дуже важливо, щоб діаспора «знала своє коріння і з цього черпала свою силу». Нью-йоркський музей Трипілля перший в Америці, але пані Ірина висловила надію, що у майбутньому такі музеї відкриються і в інших місцевостях Америки.

Про ідею створення Центру та шляхи популяризації трипільської культури в Україні та світі сьогодні розповіла Людмила Іванівна Смолякова – член Національної спілки народного мистецтва України, відома майстриня з реконструкції трипільської кераміки, чиї роботи представлено в Центрі. Вона висловила щиру радість від того, що нарешті здійснилася мрія і «Дивосвіт Трипілля» став результатом її понад десятирічної праці з поширення та популяризації трипільської культури в Україні та світі. Пані Людмила висловила сподівання, що Центр стане повноцінною базою для вивчення культури та ремесел Трипілля, одним з інструментів для повноти розуміння важливості прадавньої історії та сприятиме бажанню студентів та науковців Університету вивчати культурну спадщину, адже без минулого немає майбутнього.

До заходу також долучився Сідней Тендлер – художник, архітектор, поет, фотограф та дизайнер з Брюсселю, який зазначив, що радий взяти участь в круглому столі, планує найближчим часом відвідати українські міста та буде радий співпрацювати з Центром, адже трипільська культура є «однією з головних подій в історії людства і потребує, щоб про неї розповіли всьому світові».

Директор Ржищівського археолого-краєзнавчого музею Карпенко Людмила Степанівна у своєму виступі наголосила на важливості збереження артефактів у вивченні трипільської культури, запросила всіх охочих відвідати ржищівський музей та висловила бажання брати участь у всіх заходах та фестивалях, присвячених трипільській тематиці.

У роботі круглого столу взяли участь і науковці КНЕУ: Гапоненко Віра Анатоліївна – доктор політичних наук, доцент, завідувачка кафедри політичних технологій та Огородник Віра Володимирівна – доктор економічних наук, доцент, заступниця завідувача кафедри регіоналістики і туризму, які безпосередньо займаються вивченням наукової складової трипільської культури. Вони зазначили, що поглиблення досліджень  трипільської культури позитивно вплине на імідж Української Держави та посилення зближення з закордонними колегами, які займаються дослідженнями з цієї ж тематики.

Капітан команди «Енактус» КНЕУ Аліна Бугаєнко розповіла про перший в Україні проєкт популяризації історико-археологічних надбань «Трипілля: цивілізація творців», започаткований у 2015 році, та багаторічну співпрацю з Людмилою Іванівною Смоляковою. Згадала про проведення виставок та майстер-класів з трипільської культури у різних куточках світу, участь «Енактусу» у створенні туристичного маршруту «Трипільський Місяць», про розробку сувенірних виробів трипільської тематики.

Матеріал підготувала: Головний бібліограф

Наукової бібліотеки  імені М. В. Довнар-Запольського

  -  Комлик Тетяна