У науковій бібліотеці імені М. В. Довнар-Запольського влаштовано виставку власноручних вишиванок співробітників КНЕУ та їх родичів.
Найстаріші – вишиванки післявоєнних, 1940-их років. Рушники із тканого полотна, весільна вишиванка – робота Ганни Кревенко, яка мешкала у селі Переяславка На Київщині. Свою майстерність вона передала доньці Наталії Третяк, яка вишивали сорочки дітям та онукам. Бібліотекар Валентина Терещенко пишається своєю родиною: «Вишиванка – це національний оберіг та символ духовного багатства, що шанують всі мої рідні». 
На виставці також можна побачити роботи майстрів Закарпаття, Чернігівщини, доля яких пов’язана з КНЕУ. Це серветки, наволочки, рушники, сорочки. Презентувала власноручні вироби й бібліотекар Лариса Кузьмінська, яка працює в університеті нині. 
До Всесвітнього дня вишиванки організовано показ фільму про історію вишиванки, традиції оформлення сорочок у різних регіонах України.