Розмірність навчального процесу

Навчальний процес — система науково обґрунтованих організаційних, методичних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному рівні вищої освіти відповідно до державних стандартів освіти за допомогою обраної моделі його організації.

Навчальний курс — завершений період навчання здобувача вищої освіти протягом навчального року. Тривалість перебування здобувача вищої освіти на навчальному курсі включає час навчальних семестрів (триместрів), підсумкового контролю, практик з відривом від теоретичного навчання, підсумкової атестації та канікул. Навчальне навантаження здобувача вищої освіти за освітніми програмами вищої освіти протягом навчального року становить 60 кредитів ЄКТС (ціна кредиту ЄКТС становить 30 академічних годин).

Початок і закінчення навчання здобувача вищої освіти на конкретному курсі оформлюються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців (крім випускних курсів), розпочинається 1 вересня (крім випадків, передбачених графіком навчального процесу) і складається з навчальних днів, екзаменаційних сесій, днів практики, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальний семестр — складова навчального часу, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом. Як правило, на І—ІV курсах вона становить 16 тижнів, на випускних курсах окремі семестри можуть бути меншими.

Навчальний тиждень — складова навчального часу тривалістю за очною (денною) формою навчання не більше 30 академічних годин за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти; не більше 20 академічних годин за другим (магістерським) рівнем вищої освіти;

Навчальний день — складова навчального часу, не перевищує дев’ять академічних годин.

Академічна година — мінімальна облікова одиниця. Служить основою для планування та обліку таких видів занять, як лекції, семінарські, практичні, лабораторні, контактні заняття. Дві академічні години утворюють пару академічних годин.

Навчальні заняття у Київському національному економічному університеті мені Вадима Гетьмана тривають дві академічні години і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану освітньої програми в повному обсязі щодо навчальних занять. З розкладом дзвінків, що визначають початок та кінець пари, можна ознайомитися на вебсторіці «Студентам» або на сторінці відповідного ННІ/факультету.

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система(ЄКТС) — система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів, а також сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення необхідних результатів навчання, й обліковується у кредитах ЄКТС.

Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи(кредит ЄКТС) — одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за очною (денною) формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Форми навчального процесу в Університеті:

1. навчальні заняття;
2. самостійна робота;
3. практична підготовка;
4. контрольні заходи.

Види навчальних занять в Університеті (основні)

Лекція — це основна форма проведення навчального заняття, що є логічно вивершеним, науково обґрунтованим і систематизованим викладом певного наукового чи науково-методичного питання, ілюстрованим за необхідності засобами наочності та демонстрацією результатів досліджень. Лектор зобов’язаний дотримуватися робочої програми навчальної дисципліни, але не обмежуватися в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до здобувачів вищої освіти. Лектор може проводити лекції з використанням інтерактивних методів і прийомів навчання. Лектор також може проводити проблемні лекції, які передбачають виклад навчального матеріалу через проблемні питання, завдання чи ситуації.

Семінарське заняття — вид навчального заняття, під час якого викладач організовує дискусію щодо попередньо визначених питань, доповідей, рефератів, задач, есе тощо. Семінарські заняття спрямовані на поглиблення й систематизацію знань здобувачів освіти, на організацію й підвищення рівня автономності їх самостійної пізнавальної діяльності, на формування оціночних суджень. Перелік семінарських занять наведений у Методичних матеріалах до вивчення навчальної дисципліни.

Практичне заняття — вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд здобувачами освіти окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання здобувачем вищої освіти відповідних завдань. Перелік практичних занять наведений у Методичних матеріалах до вивчення навчальної дисципліни.

Лабораторне заняття — вид навчального заняття, на якому здобувачі вищої освіти під керівництвом викладача проводять експерименти чи дослідження в навчальних лабораторіях з використанням відповідного навчально-методичного забезпечення, устаткування, комп’ютерної техніки з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень відповідної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок з лабораторним устаткуванням, обладнанням, комп’ютерною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття можуть проводитися також в умовах реального професійного середовища (на підприємстві, у наукових лабораторіях тощо) або в комп’ютерних класах при виконанні віртуальних робіт. Перелік лабораторних занять наведений у Методичних матеріалах до вивчення навчальної дисципліни.

Контактне заняття — вид навчального заняття, яке передбачає гнучке поєднання (симбіоз) усіх сучасних форм проведення навчальних занять (лекцій, семінарських, практичних, лабораторних) і методів викладання, таких як: інтерактивно-комунікативні заняття з використанням мультимедійних засобів, предметні й міждисциплінарні тренінги, кейси, ситуаційні вправи, ділові ігри, використання технологій дистанційного навчання тощо. Контактні заняття роблять навчальний процес гнучким з огляду на місце і час його проведення, вибір матеріалу й доступність до нього дозволяють ураховувати індивідуальні запити та інтереси здобувачів вищої освіти. На заочній формі навчання контактні заняття є основним видом навчальних занять. Перелік контактних занять для заочної форми навчання наведений у Методичних матеріалах до вивчення навчальної дисципліни.

Заняття в дистанційному режимі — вид навчального заняття, за якого взаємодія між суб’єктами навчання відбувається виключно через систему управління навчальним контентом (Moodle та/або аналогічної, що затверджена Університетом) і яке передбачає здійснення цієї взаємодії у двох режимах: асинхронному – взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання відбувається із затримкою в часі, наприклад робота здобувача вищої освіти з навчальним матеріалом дистанційного курсу (перегляд відеолекцій, прослуховування аудіофайлів, робота з текстовим навчальним матеріалом тощо), дискусії на форумі, виконання завдань, проходження тестів, обмін повідомленнями в системі дистанційного навчання та синхронному – взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання відбувається в реальному часі, коли всі учасники одночасно перебувають у веб-середовищі дистанційного навчання (чат, вебінар тощо). Заняття в дистанційному режимі – це основний вид занять на дистанційній формі навчання, що поєднує в собі лекцію, семінар, практичне чи лабораторне заняття, консультації тощо.

Консультація — вид навчального заняття, на якому здобувач вищої освіти отримує від викладача пояснення окремих теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування, а також відповіді на конкретні запитання в межах навчальної дисципліни. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи здобувачів вищої освіти.