Дослідження нових форм викладання, навчання та оцінювання, керівництво для педагогів та політиків.

1. Навчання через соціальні медіа / Learning through social media – це використання соціальних мереж для досягнення навчальних цілей. Згальновідомо, що а межами шкіл та коледжів люди навчаються менш формально. Деякі з них використовують соціальні медіа, такі як Twitter і Facebook, для обміну ідеями та спілкування. Ці сайти можуть запропонувати широкий спектр можливостей для навчання, доступ до експертної консультації, обговорення проблем, відстоювання думок та внесення змін до ідей в умовах критики. На жаль, ті самі сайти можуть надати учням неточну інформацію, упереджені коментарі та невірні  відповіді. З метою уникнення таких проблем та створення можливостей для навчання деякі організації свідомо створили соціальні медіа. Вчителі допомагають ділитися досвідом, створювати зв'язки та пов'язувати їх із навчальними ресурсами. Інші освітні сайти засновані на таких проектах, як "RealTimeWorldWarII",  The Diary of Samuel Pepys’ and NASA’s ‘MarsCuriosity’ Twitter account. Педагоги на цих сайтах мають декілька ролей, які відрізняються від тих, які обіймають вчителі в класі. Однак, ці проекти потребують певних знань, а також часу та здатності виконувати різні ролі. Звичайно, будь-хто може займатися такими проектами, але кваліфікований фасилітатор, який бере на себе відповідальність за виконання завдань з фільтрації ресурсів та залучення людей, може підтримувати програму соціальних медіа протягом багатьох років. Соціальні медіа можуть стимулювати творчість, співпрацю, спілкування та обмін ресурсами, а також можуть бути використані для розробки масштабних проектів.

2. Продуктивна невдача / Productivefailure - це метод навчання, який дозволяє отримати більш глибоке розуміння, спираючись на досвід вирішення проблеми. В умовах продуктивної неспроможності учні намагаються вирішувати складні проблеми, формулювати власні рішення, ще до того, як отримують пояснення та прямі інструкції від викладача. Мета методу полягає в тому, щоб учні, працюючи разом, використовували свої попередні знання для розгляду можливих рішень, потім оцінювали та пояснювали, обираючи найкращу відповідь. Їхні початкові зусилля у вирішення проблеми можуть призвести до невдачі, але процес вивчення подальших шляхів пошуку рішення призводить до більш глибокого розуміння. По завершенню пошукового процесу, вчитель пояснює правильне рішення та його принципи, а також основні поняття та методи рішення, допомагаючи учням консолідувати свої знання, порівнюючи кращі та гірші відповіді. Використання даного методу досліджували у 26 школах у Сінгапурі, а також в США, Канаді, Німеччині та Австралії та прийшли до висновку, що цей метод допомагає учням сприймати виклик і невизначеність. Спочатку вони можуть відчувати себе невпевнено, але цей досвід може допомогти їм стати більш творчим та стійким. Однак, для того, щоб здійснити навчання з використанням метода продуктивної невдачі, вчителі повинні мати глибоке розуміння цієї теми, і, можливо, їм доведеться внести фундаментальні зміни у навчання.

3. Вчимося, пояснюючи, що вчили / Teachback – це спосіб зрозуміти тему та показати, що саме ви зрозуміли за допомогою структурованої бесіди. Одна людина (яка може бути вчителем, експертом або іншим студентом) пояснює свої знання теми іншому учню, котрий потім намагається пояснити, що саме він зрозумів. Якщо розуміння правильне, експерт продовжує пояснювати тему далі, якщо ні, повертається до пояснення попереднього матеріалу поки не буде знайдено порозуміння. Таке навчання має дві переваги: по-перше, допомагає учням зрозуміти тему або проблему шляхом її переосмислення; по-друге, дає можливість перевірити правильність розуміння. Цей метод може бути використаний для будь-якого виду навчання, але найкращими прикладом є його використання у сфері охорони здоров'я. Лікарі та медсестри можуть перевіряти чітке пояснення лікування, попросивши своїх пацієнтів пояснити або продемонструвати, що їм сказано. Звичайно, метод може бути використаний більш широко, для будь-якої сфери, де важливо досягти спільного розуміння. Проте, якщо жодна людина не знає тему, результат може бути поділений на непорозуміння.

4. Дизайн-мислення / Designthinking – це застосування методів проектування для вирішення проблем. До них відносяться творчі процеси, такі як експерименти, створення прототипів моделей, отримання зворотного зв'язку та «ре-дизайн». Дизайн-мислення навчає учнів мислити як дизайнери, створюючи інноваційні рішення, які задовольняють потреби людей. Учні повинні вирішити технічні проблеми, але вони також повинні розуміти, яким чином користувачі відчувають себе під час застосуванні рішень. Дизайн-мислення є соціальним, а також психологічним процесом, що передбачає мислення та розгляд ситуації з різних точок зору, що не виключає наявність конфліктів і, відповідно, передбачає необхідність переговорів. Наприклад, учні, які розробляють навчальну комп'ютерну гру, повинні думати з точки зору хорошого вчителя, а також з точки зору гравця. Як педагогіка, дизайнерське мислення може включати громадянську грамотність, культурологічну обізнаність, критичне та творче мислення, а також технічні навички. Використовуючи цей підхід, як вчителі, так і учні повинні ризикувати і випробувати нові методи.

5. Краудсорсинг – «Навчання у натовпі» / Learningfromthecrowd – це метод використання громади(«натовпу») як джерела знань та думок.Аматори та експерти обмінюються ідеями, створюють та обговорюють зміст, вирішують проблеми, голосують за найкращі рішення та збирають кошти. Класичним прикладом натовпу в дії є Wikipedia, онлайн-енциклопедія, яка створена спільно та постійно оновлювлюється публікою. Інші приклади включають в себе діяльність громадської науки, наприклад, виявлення птахів і класифікація галактик. Проте, «мудрість натовпу» ще не використовується на повну потужність в якості ресурсу в освіті та навчанні. Можливі застосування краудсорсінгу в освіті включають збір навчальних ресурсів, дозволяючи студентам ділитися та обговорювати свою роботу в Інтернеті, а також ділитися думками та даними для використання в проектах та дослідженнях. Модернізація кадрів може призвести до досліджень, ініційованих широкою громадськістю, а не вченими, а також надає можливість шукати рішення реальних проблем. Проектування та підтримка таких заходів дає змогу масштабувати їх, а також навчає громадськість мислити науково, цінувати науку і підтримувати роботу вчених.

6. Навчання через відеоігри / Learning through video games – метод навчання з використанням відеоігор, що дозволяю зробити цей процес веселим, інтерактивним та стимулюючим. Відеоігри – це потужні ринкові та соціальні сили. Однією з перших була ‘Lemonade Stand’ - це комп'ютерна гра 1970-х років, в якій діти займаються ціноутворенням, рекламою, купівлею та продажем лимонаду, і з якої виросла галузь, що включає в себе «серйозні ігри» та ігрове навчання. Для освіти використовуються спеціально розроблені ігри, або окремі елементи ігор для тренування на робочому місці, моделювання тощо. Гравці можуть випробувати незнайомі ролі та контексти та приймати відповідні рішення, наприклад, при моделюванні фінансової торгівлі. Основною проблемою використання ігор для навчання є проблема балансу навчальних і розважальних елементів гри. Вирішення проблеми може полягати у співпраці між професійними ігровими розробниками, інженерами програмного забезпечення та фахівцями в галузі навчання. Разом ці групи могли б розвивати ігрові движки, засновані на ефективній педагогіці, використовуючи аналітику навчання, щоб адаптувати ігровий досвід до освітніх цілей та дій гравців.

7. Формативна аналітика / Formative analytics – ценайактуальніші програми аналізу навчання, які спрямовані на вимірювання та прогнозування навчальних процесів учнів, простежуючи їх поведінку та  розуміючи їх мислення. Це може бути аналіз треків, наприклад, час, витрачений на онлайн-навчання, або ефективність за оцінкою. Аналітика сумарного навчання дає вчителям дайджест результатів та розуміння, хто з учнів потребує підтримки. Навпаки, формативна аналітика допомагає учням зрозуміти чому вони навчилися, що можна покращити, які цілі можуть бути досягнуті та як вони повинні рухатися вперед. Формативна аналітика, що надає аналітику для навчання, а не аналітику навчання, має потенціал для розширення можливостей кожного учня шляхом своєчасного, персоналізованого та автоматизованого зворотного зв'язку, включаючи візуалізацію потенційних навчальних шляхів.

8. Навчання для майбутнього / Learningforthefuture – це метод підготовки учнів до роботи та життя в непередбачуваному майбутньому. Головна ідея полягає в тому, що учні мають навчатися не тільки сьогодні, але й для майбутнього, тобто вони повинні набувати навичок та знань, які дозволять їм впоратися з непевним життям і складним робочим середовищем. Навчання для майбутнього створює здатність людини до навчання. Акцент робиться не лише на оволодінні змістом, але й на придбанні «навичок вивчення», тобто на набутті вміння постійно вчитися. До таких навичок відносяться здатність змінювати перспективи у зв’язку з отриманням нової інформації та нового розуміння. Цей підхід може допомогти студентам набути навичок критичного мислення, а також отримати соціальну компетенцію, пов'язану з навчанням, здобути вміння працювати разом і розвивати винахідливість у навчанні, оволодіти навичками бути відповідальними громадянами, учасниками та новаторами в непередбачуваному майбутньому.

9. Багатомовність / Translanguaging – це збагачуюче навчання за допомогою декількох мов. У глобалізованому світі багато студентів навчаються та говорять на мові, яка не є їх рідною. Translanguaging - це гнучке та плавне переміщення між мовами. Педагогічні стратегії включають мовні можливості двомовних студентів у навчанні, наприклад, використовуючи двомовних партнерів, організовуючи міжнародну співпрацю, шукаючи в Інтернеті інформацію на різних мовах та отримуючи доступ до широкого кола онлайнових спільнот та ресурсів. Багатомовність може розширити та поглибити розуміння студентів і допомогти їм отримати більш широкі перспективи, а також збагатити культурний досвід та світогляд. Учні і вчителі мають можливість використовувати свої мовні ресурси замість того, щоб бути обмеженими однією мовою.

10. Blockchain для навчання / Blockchain for learning – це технологія зберігання, перевірки та торгівлі освітньою репутацією. Технологія Blockchain для навчання вивчає, яким чином цей підхід може бути застосований до освіти, переходячи від центральних записів про успішність студентів, що проводяться школами та університетами, до більш демократичної моделі, в якій досягнення зафіксовані більш широким колом учасників. Технологія Blockchain дозволяє будь-якому учаснику додати новий запис, такий як оцінка іспиту, до єдиної цифрового ланцюжка подій. Цей ланцюжок зберігається на багатьох комп'ютерах, однак його не можна змінити або скасувати. Блокчейн може бути використаний як постійний загальний запис інтелектуальних досягнень. Це дозволяє будь-кому зберігати академічні сертифікати, творчі роботи, такі як вірші чи твори мистецтва, навіть оригінальні ідеї. Так само, як біткойн - це фінансова валюта, навчальний блокчейн може бути пов'язаний з валютою інтелектуальної репутації. Люди можуть отримати кредит на виконання інтелектуальних завдань, таких як перегляд творчої роботи іншої людини, або можуть пожертвувати невеликі суми репутаційного кредиту, щоб підвищити артефакт чи ідею іншої людини - все це буде відображено у загальному освітньому блоці. Незважаючи на те, що ця технологія дає нові можливості для торгівлі освітньою репутацією, так само як і як валюти, вона також викликає серйозні занепокоєння у поводженні з навчанням як товару, який можна купувати та продавати.

Матеріал підготувала доц. Кулага І.В., наук. співробітник Інституту вищої освіти КНЕУ на основі щорічних звітів  Відкритого Університетіу Великобританії  про інновації в педагогіці, які призначені для вчителів, політиків, науковців та всіх, хто цікавиться тим, як освіта може змінитися протягом наступних  років. 

Джерело: Open University Innovation Report 5. 

 Innovating Pedagogy 2016. Exploring new forms of teaching, learning and assessment, to guide educators and policy makers