Інноваії, конкурентоспроможність, лідерство

 12 червня 2012 року   відбувся Еducation innovation day (EID) «Інноваії, конкурентоспроможність, лідерство».

В роботі EID приймали участь 75 викладачів - представників 28 кафедр нашого університету. 

 Його проведенню передувала тривала робота по вивченню та апробації в навчальному процесі сучасних освітніх методик та технологій, котрі, як свідчить світовий досвід, ефективно використовуються в бізнес-освіті. 

В цьому році День інноваційної освіти було відкрито доповіддю директора Центру магістерської підготовки професора Поручника А.М.  «Відповідь ЦМП на сучасні виклики вітчизняній бізнес-освіті». Ключові положення доповіді знайшли своє відображення у виступах представників дирекції ЦМП професора Столярчук  Я.М. та доцента Москалюк Н.П.  «Контактні заняття – навчальний ефект: наш та зарубіжний досвід», а також  у виступі представника кафедри філософії Пітякової Т.С. : «Сучасна бізнес-освіта через призму етичних цінностей». Розглянуті питання викликали значний інтерес та  широко обговорювалися під час засідання круглого столу, що дало можливість викладачам обмінятися своїми думками, знаннями, поділитися досвідом. Велику зацікавленість викликав майстер-клас «Вебінар – як  модернізована форма контактних занять», що був проведений викладачами ЦМП - доцентами кафедри міжнародного менеджменту Мартинюк О.В.та Петрашко Л.П.

Відкриваючи EID, директор ЦМП проф. Поручник Анатолій Михайлович зазначив, що Еducation innovation day – це традиційне зібрання викладачів-інноваторів, інтелектуального авангарду нашого університету, яке щорічно відбувається для обговорення новітніх досягнень світової педагогічної науки та узагальнення власного навчально-методичного досвіду. «Ми завжди підтримуємо і стимулюємо новаторство викладачів, яке стосується як змісту, так і форм та методів навчання, - підкреслив директор ЦМП, - але життя не стоїть на місці, воно висуває нові виклики, на які ЦМП знаходить достойні відповіді».

Перший виклик - це конкуренція на ринку освітніх послуг, що постійно загострюється, набуваючи нових форм. В бізнес-освіті останнім часом явно намітилась тенденція до посилення диспропорції між пропозицією освітніх послуг і попитом на них. І хоча, ЦМП посідає міцні позиції на ринку вітчизняної бізнес-освіти, але утримати їх - є на сьогодні нашим найголовнішим завданням.  Ще одна прикметна риса сучасності – інтернаціоналізація бізнес-освіти, що обумовлена транснаціоналізацією самого бізнесу, фінансової і страхової діяльності, а також універсалізацією принципів управління всіма видами діяльності.   Національні освітні системи у глобальному світі стали відкритими, що дозволило потенційним студентам розширити можливості вибору навчального закладу як серед вітчизняних, так і зарубіжних, або тих, що працюють за спільними програмами.

Наша відповідь на цей виклик:

• конкурентний кадровий корпус, що складається як з провідних вітчизняних, так і з запрошених іноземних викладачів, а також із залучених до проведення контактних занять практиків;
• авторські навчальні курси, що розроблені та викладаються в ЦМП провідними фахівцями, серед яких: проф. Лук’яненко Д.Г., проф. Панченко Є.Г., доктор Найєл Фостер (BBSI) , доц. Бірюк С.А.,  доц. Ревуцька Н.В., проф. Пинзеник В.М. та ін.;
•  розвинута освітня інфраструктура, що постійно модернізується та оновлюється.

 Другий виклик – динамічне зростання мобільності наукової фахової інформації, яка обумовлює необхідність постійної модернізації навчальних планів, як за змістом, так і за формою.

Як зазначив директор ЦМП, наша відповідь на цей виклик втілюється в стратегічне завдання – навчити студентів аналітичному мисленню. Оскільки отримана в процесі навчання інформація швидко застаріває, саме вміння постійно продукувати нові знання набуває величезного значення. Це вимагає одночасно гнучких і багатоваріантних методів викладання навчальних дисциплін. Кожній теоретичній ідеї, концепції, тезі чи моделі має відповідати адекватна форма їх тлумачення та донесення до свідомості студентів. Це стає можливим за допомогою використання в навчальному процесі сучасних методик викладання та освітніх технологій.

Третій виклик– зміна управлінської парадигми глобального бізнесу, сутність якої полягає, з одного боку, в універсалізації методів та інструментарію менеджменту бізнес-діяльності, а з іншого, у посиленні наукової компоненти.

Наша відповідь – перехід до нової концепції викладання економічних наук, що ґрунтується на принципах парадоксальності в теоретичних моделях і суспільно-виробничій практиці. Це стосується відображення у навчальних курсах новітніх досягнень економічних наук, ґрунтується на міждисциплінарних підходах до їх викладання та визначенні істинності знань за допомогою головного критерію – практики. Саме такі принципи викладання сповідує доктор Фостер, одночасно поєднуючи теоретичні засади та практичні результати їх застосування при викладанні блоку з п’яти дисциплін на програмі МБА.

Четвертий виклик пов'язаний з критичним загостренням суперечності між економічними цілями бізнесу в усьому світі та соціальними задачами суспільного розвитку.

Наша відповідь полягає у задоволенні гострої потреби наповнювати усі дисципліни навчального плану новою філософією соціальної відповідальності вітчизняного бізнесу.

Щодо освітньої діяльності, значна увага має приділятися посиленню етичних норм і цінностей. Етика в системі корпоративного управління розглядається як дуже важливий компонент. Так, наприклад, на Заході на сьогодні при відборі на роботу близько 80% питань стосується саме вміння працювати в команді, толерантності, культури взаємодії з партнерами і клієнтами, схильності до саморозвитку та самовдосконалення.

Як зазначив наприкінці своєї доповіді проф. Поручник А.М.: «Надавати якісну, змістовну, конкурентну освітню послугу – це не тільки наш професійний, але й етичний обов’язок. Викладач ЦМП, притримуючись високих етичних норм, має поважати гідність студента, проявляти увагу до його освітніх потреб, позитивно оцінювати роботу своїх колег, притримуватися корпоративної культури та сприяти створенню комфортних партнерських відносин для плідної співпраці».

Висвітлені директором ЦМП питання професійної етики в освітній діяльності, знайшли своє відображення у виступі представника кафедри філософії нашого університету Пітякової Тетяни Степанівни  «Сучасна освіта через призму етичних цінностей».

Розпочинаючи свою доповідь, Пітякова Тетяна Степанівна наголосила, що в сучасному світі збільшується вагомість моральної регуляції.  Однак, в моральній сфері також фіксуються неоднозначні процеси, які пов’язані з плюралізацією суспільства, з глобальними процесами. На сьогодні ми маємо дуже багато моральних систем, які знаходяться не в діалозі, а в конфронтації  одна  з одною. Саметому ми можемо говорити про певну моральну кризу, пов’язану з домінуванням етики споживання і етики успіху. І деяким занепадом етики праці, етики самовдосконалення.

В такій ситуації, коли моральна регуляція особливо затребувана, але сама суспільна мораль перебуває в кризі, зростає роль професійної етики. Якщо мораль підтримується всередині професійних спільнот, є частиною професіоналізму ? це є однією з можливостей підтримування стандартів суспільної моралі. Певною мірою професійна етика виступає своєрідним мостом між професійними нормами і моральністю.

             Етичні цінності в сучасній бізнес-освіті реалізуються на двох рівнях:

•  Фокусування уваги на етичних цінностях в змісті (контенті) курсів, які викладаються в рамках отримання бізнес-освіти.
•   Етичні цінності, які реалізуються у відносинах учасників освітнього процесу (між викладачами, студентами, адміністрацією).

Доповідач зазначила, що спеціальне вивчення етичних засад професії є необхідною частиною професійного навчання в ході підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах. У більшості країн необхідність етичної освіти у вищих навчальних закладах не викликає сьогодні жодного сумніву. Так, упрограмах багатьох університетів світу етичний компонент освіти є обов’язковим.

Ведучи мову про етичні засади відносин учасників освітнього процесу,Тетяна Степанівна звернулаувагу на те, що моральний аспект тут відіграє основоположну роль, оскільки розходження між заявленими цінностями і реалізованими в процесі освітньої діяльності призводитиме до  певного фарисейства, цинізму, зневіри у сутності того, про що йдеться під час навчання, формалізації відносин. Серед основних ризиків, які виникають між учасниками освітнього процесу, можна виділити відносини між викладачами, адміністрацією і викладачами, студентами і викладачами. Саме тому важливого значення набуває формування таких етичних явищ як професійна честь і професійна гідність.  Адже саме явище професійної честі налаштовує професіоналів на чутливе ставлення до власної поведінки та дій колег. Оскільки професійна честь – це оцінка значимості, зовнішнє суспільне визнання дій і здобутків людини як представника професії, що виявляється в суспільному авторитеті. Як зауважив А. Шопенґауер, об’єктивно – честь є думка інших про нашу цінність, суб’єктивно – наш страх перед цією думкою.

А тому турбота про професійну честь має складатися з турботи про честь вищої освіти, тобто піклування по те, щоб професійна група була авторитетною частиною суспільства; і турботи про власну професійну честь, тобто про те, щоб конкретний викладач був достойною частиною своєї професійної групи. Професійна честь обов’язково потребує від працівника підтримки власної репутації та репутації професії.

Все вищесказане потребує особливої уваги до етики побудови відносин всередині університету. Це пов’язано з місією навчальних закладів, оскільки, суттєвою складовою місії сучасної університетської освіти є вироблення етичної чутливості до надання якісних професійних послуг. Підсумовуючи, Пітякова Т.С., визначила основні інструментами  підтримки професійної етики, якимиможуть виступати професійні асоціації; професійно-етичне навчання; етичні кодекси і бажання всіх учасників освітнього процесупідтримувати високі етичні стандарти.

Розглянуті питання викликали значну зацікавленість учасників заходу та  наштовхнули на роздуми з приводу вдосконалення існуючих взаємовідносин.

Засідання круглого столу розпочалося з обговорення навчального ефекту нової форми занять, що була запроваджена в ЦМП в 2011-2012 навчальному році. Своїм досвідом проведення контактних занять поділилися викладачі, які є одночасно представниками дирекції ЦМП: координатор програми МБА професор Столярчук  Ярослава Михайлівна та заступник директора, координатор програми «Державна служба» доцент Москалюк Наталья Петрівна.  У спільній доповіді  «Контактні заняття – навчальний ефект: наш та зарубіжний досвід» Ярослава Михайлівна сконцентрувала увагу на конкурентних перевагах контактних занять та на аналізі світового досвіду їх використання, а Наталья Петрівна  поділилася власним досвідом проведення контактних занять з навчальної дисципліни «Макроекономіка».

З 1 вересня 2011 року в Центрі магістерської підготовки було запроваджено нову форму занять: контактні заняття. Переходу від традиційної форми проведення занять в режимі «лекції-практичні» до нової форми «контактні заняття», передував тривалий період вивчення та адаптації досвіду зарубіжних бізнес-шкіл.

Як зазначила проф. Столярчук Ярослава Михайлівна, вперше контактний формат занять був реалізований в ЦМП на програмі МБА, оскільки вона найбільшою мірою залучена у міжнародне співробітництво. Ще починаючи з 2004 р. ми активно включились в реалізацію українсько-канадського проекту міжнародної технічної допомоги «Потенціал України в області регіонального тренінгу і консалтингу». На базі ЦМП було проведено майстер-клас з методик викладання за участі викладачів університету МакГілл, які поділились своїм досвідом проведення занять в даному режимі. І вже тоді ми познайомились з такими прийомами, як самопрезентація студентів, часткове опитування засвоєного матеріалу на лекції та ін.

Другим етапом впровадження контактного формату занять в нашому Центрі стало його співробітництво за програмою МБА з Міжнародною вищою школою комерції та Комерційним інститутом м. Нансі (Франція). Саме французькі професори започаткували по суті контактне викладання навчальних курсів студентам програми МБА в інтерактивному режимі. На сьогодні в ЦМП програма МБА реалізується за участі британської міжнародної бізнес-школи м. Борнмута (BBSI). Провідним бізнес-тренером BBSIє д-р Найєл Фостер, який викладає кілька курсів (маркетинг, стратегічний, інноваційний, міжнародний менеджмент) і проводить заняття саме в контактній формі.

На сьогодні в ЦМП аудиторні заняття на всіх  магістерських програмах відбуваються в форматі контактних.  За рік праці в такому форматі ми переконалися, що контактні заняття є найбільш ефективною формою проведення занять, що  при створенні належних умов, має суттєві конкурентні переваги перед традиційними формами.

Конкурентні переваги контактних занять:

• поєднання теорії і практики, та забезпечення безперервності опанування дисциплінами навчального плану, коли студенти вже під час лекцій активно включаються в процес самостійного навчання та закріплення на практиці теоретичних знань та практичних навичок;
• контактний формат занять  містить міждисциплінарний компонент та забезпечує постійний зворотній зв’язок викладачів зі студентами. Це дозволяє професорсько-викладацькому складу не тільки викладати матеріал по даній темі,  але й включати теми суміжних дисциплін, відслідковувати рівень засвоєння студентами знань та виявляти ті теми курсів, які найважче піддаються опануванню. Студенти, у свою чергу, можуть отримувати своєчасні та релевантні відповіді на всі питання, що їх цікавлять;
• контактна форма занять переводить навчання в інтерактивний формат та суттєво розширює діапазон дидактичних методів навчання, оскільки дає можливість викладачам застосовувати у навчальному процесі «кейс-методи», бізнес-тренінги, ситуаційні вправи, реальні проекти, комп’ютерні симуляції, а також інтерактивні методи,  зорієнтовані на практику.  Це зобов’язує студентів готуватись до лекції, до діалогу та інтерактивного обміну;
• формат контактних занять передбачає попередню самостійну підготовку студентів до них, ознайомлення з матеріалом, вирішення поставлених завдань та активну участь під час їх проведення; необхідність підготовки до такого формату занять сприяє створенню передумов  для усвідомлення студентами  важливості  самостійної роботи та індивідуальної підготовки до занять, тому що, не маючи попередньої підготовки,  студенти не спроможні приймати активну участь в аудиторній роботі;
• проведення занять в контактній формі дозволяє здійснювати постійний моніторинг ступеню засвоєння  студентами навчального матеріалу та  поточне оцінювання їх знань, стимулює студентів до відвідування занять, підготовки до них та до активної участі протягом всього заняття;
• контактна форма занять стимулює формування у студентів  аналітичних  навичок через посилення науково-дослідницької складової та виводить ці заняття на новий рівень формування компетенцій.

Як підтвердив досвід проведення контактних занять в Центрі магістерської підготовки,  вони суттєво мобілізували наших студентів їх відвідувати, оскільки бали за результатами поточного контролю отримуються саме на них.  Крім того, проведення занять в контактному форматі  стимулювало студентів здійснювати самопідготовку до кожного заняття, і наш Центр створив їм для цього всі можливості, забезпечивши доступ до дистанційних курсів практично за усіма дисциплінами навчальних планів магістерських програм, які містять електронний конспект лекцій, та навчальною літературою, яку ми практикуємо видавати на початку кожної сесії.   

Підсумовуючи, Ярослава Михайлівна зазначила, що проведення занять в контактній формі із використанням сучасних освітніх методик і технологій дає можливість суттєво підвищити ефективність навчання студентів.  Адже за даними американських вчених, під час лекції студент здатен засвоїти лише до 10% навчального матеріалу, в ході роботи з аудіо- та відеоматеріалами – 20%, під час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а за одночасного застосування усіх перерахованих методів – 90%.

Спираючись на власний досвід проведення контактних занять з дисципліни «Макроекономіка» на різних магістерських програмах, доцент Москалюк Наталья Петрівна зазначила, що такий формат занять дозволяє викладачеві застосовувати  широкий спектр інноваційні методик та прийомів: проблемні лекції, лекції-дискусії, модерація, групова дискусія за результатами модерації, систематизація та виділення основних кластерів практичних проблем бізнесу, кластерний аналіз, мозковий штурм, дебрифінг, робота в малих групах, кейс – метод, рольова гра, тренінг. Крім того, забезпеченість навчальною літературою не потребує деталізації окремих понять та категорій, а, натомість, передбачає необхідність викладання  з використанням дистанційних навчальних технологій, що має для студентів наступні переваги: посилення функції самоконтролю; управління студентами власним часом; можливість поєднання з іншими формами контролю; покращення якості рейтингової оцінки. Однак, в процесі роботи в дистанційному форматі викладачі стикаються з певними труднощами: витрачання додаткового часу викладача на спілкування із студентами в режимі on-line; нерівномірність надходження інформації в часі; відсутність мотиваційних стимулів викладачів; технічні ризики. Це проблеми, які потребують вирішення.

Отже, застосування контактної форми занять потребує створення відповідних передумов:

• формат контактних занять передбачає поділ студентів на групи з кількістю студентів в кожній не більше ніж 25-30 осіб тому, що робота в більших за кількістю студентів аудиторіях зменшує ефект контактної форми, унеможливлює використання деяких форм проведення аудиторної роботи, ускладнює проведення діалогу, дискусії та адекватного контролю знань студентів;
• проведення аудиторних занять в контактній формі передбачає його попередню ретельну підготовку викладачем, вимагає від викладача додаткових, порівняно з проведенням занять в традиційній формі, затрат власних зусиль та часу, а також пошуку нових форм і методів роботи в аудиторії.  Оскільки не всі викладачі  є готовими до такої напруженої роботи, мають достатній досвід,  бажання  та здатність працювати в даному форматі, необхідно додатково організовувати семінари та майстер-класи, що сприятимуть підготовці викладачів для такого формату роботи;
• методика проведення контактних занять передбачає активне використання сучасних технологій, в т.ч. інформаційних, тому потребує належного матеріально-технічного забезпечення навчального процесу:  облаштування всіх аудиторій необхідним обладнанням, налагодження безперебійної роботи системи доступу до  бездротового Інтернету, у випадку його необхідності,  постійного  і своєчасного оновлення  апаратного забезпечення комп’ютерних класів, забезпечення студентів роздатковим матеріалом. 

За умови створення вищезазначених передумов така форма занять є, безперечно, прогресивною та високоефективною, порівняно із традиційними формами. Отже, перехід до контактної форми занять не є  формальною зміною формату занять, а принципово змінює філософію викладання, здійснюючи перехід до формування партнерських стосунків між учасниками освітнього процесу та надає можливості найбільш повно реалізувати  концепцію компетентнісного підходу.

Неабиякий інтерес серед учасників EID-2012 викликав майстер-клас  доцентів кафедри міжнародного менеджменту Мартинюк Олени Віталіївни та Петрашко Людмили Петрівни, що розпочався з демонстрації вже проведених власних вебінарів для студентів КНЕУ.

 Перша серія вебінарів «Як написати та захистити наукову/магістерську роботу» була проведена для магістрів, що виконують дипломну роботу і складалася з чотирьох вебінарів. Другая серія - «Міжнародна економічна діяльність України», що складалася також з чотирьох взаємопов’язаних між собою вебінарів,  була проведена для студентів, що вивчають дану дисципліну.

( переглянути записи поведених вебінарів можна за адресою: http://webinar.ua/webinar/408.htm?rid=2913та http://webinar.ua/webinar/511.htm?rid=2913).

Відповідаючи на чисельні запитання присутніх,  автори проекту, визначили конкурентні переваги вебінару  та надали практичні поради колегам, стосовно того, як підготувати та провести вебінар.

Отже, вебінар (англ. web seminar) - це віртуальний семінар, організований за допомогою Інтернет-технологій. Вебінару властива головна ознака семінару - інтерактивність.

Вебінар має всі переваги таких форм контактних занять як лекція, семінар та консультація, крім того він забезпечує:

• істотно нижчі витрати та значну економію часу на його організацію;
• високу доступність для «відвідування» учасниками, оскільки не потребує фізичного перебування студентів в аудиторії, отже надає учасникам можливість приймати участь у вебінарі, територіально перебуваючи у будь якому місці;
• зручність для слухачів, оскільки сприйняття інформації відбувається у звичній обстановці, без сторонніх шумів тощо;
• інтерактивну взаємодію між викладачем і учасниками, а також учасниками між собою, що дає можливість обговорити широке коло питань та дає більш репрезентативний зворотний зв'язок з присутньою на вебінарі аудиторією;
• можливість перегляду  запису вебінару у випадку необхідності у будь-який зручний час, наприклад, для повторення матеріалу або якщо не було можливості своєчасно взяти участь в ньому;

І головне - для організації Вебінару не потрібно просунутих знань Інтернет-технологій, тому це цілком під силу будь-якому викладачеві.

Найлегший спосіб організувати вебінар - скористатися послугами компаній, що спеціалізуються на наданні даних послуг. Проте наш університет в змозі самостійно впровадити платформу для проведення таких он-лайнових занять, що можуть стати важливою модернізованою формою контактних занять. Особливо актуально це для слухачів Центру магістерської підготовки, які працюють і у міжсесійний період, можуть фізично знаходитись в географічно віддалених місцях як в межах нашої країні, так і в будь-якій точці земної кулі і тому не завжди мають можливості відвідувати консультації особисто. Саме тому, проведення вебінарів у міжсесійний період дає можливість значно підвищити рівень виконання студентами індивідуальних завдань та самостійної підготовки.

Підсумовуючи, автори проекту звернули увагу на високу активність наших студентів, що вже брали он-лайн участь у вебінарах. Майже у кожному, з вже проведених вебінарів, брали участь понад 90 осіб, що свідчить про зацікавленість аудиторії наших студентів такою формою занять та про її зручність.

Всі доповіді та майстер-класи, що були представлені на EID-2012, викликали значний інтерес учасників. Питання, що були висвітлені, знайшли свої відображення в процесі дискусії, що була проведена в режимі круглого столу, та в анкетах зворотного зв’язку.

Отже, традиційно,замість підсумку наведу декілька відгуків учасників EID з анкет зворотного зв’язку:

•  «Цікава та актуальна тема зустрічі, захоплює різноманітність розглянутих питань» (Немясенко О.К., доцент кафедри правового регулювання економіки);
•  «Як завжди отримала задоволення від спілкування з колегами та від творчої атмосфери, що створена ініціаторами заходу! Спасибі!» (Гребешкова О.М., доцент кафедри стратегії підприємств);
•  «Позитивні враження! Представлений досвід дає основні напрямки вдосконалення курсів, адаптації їх під сучасні потреби як освітньої сфери, так і потреби ринку праці» (Ващаєв С.С., доцент кафедри статистики)
•  «Вражена активною позицією та підтримкою керівництвом ЦМП інноваційних ініціатив» (Шевчук Н.В., доцент кафедри економіки підприємств);
•  «Надзвичайно корисна практика впровадження інновацій в навчальний процес!» (Герасименко О.О., доцент кафедри управління персоналом та економіки праці);
•   «Дуже змістовний захід, вартий продовження!» (Майорова Т.В., завідувач кафедри банківських інвестицій).

Матеріал підготувала доц. Кулага І.В.