Спроби університетів монетизувати свої бренди законодавчо обгрунтовані, але безглузді в світлі першорядних цілей вищих навчальних закладів. Американські правознавці впевнені, що академічним установам не варто зловживати і конкурувати з комерційними організаціями в спробах отримати максимальний прибуток.
За роки свого існування будь-який «пристойний» університет в США збирає важкий портфель зареєстрованих товарних знаків і засобів індивідуалізації — продаж ліцензій на використання цих об'єктів інтелектуальної власності в останні десятиліття став постійним джерелом прибутків ВНЗ. Однак доцент юридичного факультету Університету Д’юкейн Джейкоб Руксбі запевняє: у спробах збільшити доходи від ліцензування, навчальні заклади зловживають законодавством про захист торгових марок. Як приклад правознавець згадує недавні кейси судового розгляду, ініційованого університетами США проти комерційних компаній:
1. У 2012 році Університет Алабами звинуватив місцеву кондитерську Mary's Cakes&Pastries в нелегальному використанні літери «А», накресленої на тортах та імбирних пряниках «фірмовим» шрифтом ВНЗ.
2. Університет Західної Вірджинії подав позов проти компанії Miva Man LLC, що продає сорочки з використанням «фірмових кольорів» ВНЗ і висловів, що асоціюються з ВНЗ.
3. Техаський університет A&M заборонив сімейній пивоварні продавати на вікенд Супербоула пиво під назвою «12th Man Skittles IPA», оскільки це формулювання зареєстроване ВНЗ як товарний знак.
4. Позов Університету Східної Кароліни проти комп'ютерного гіганта Cisco Systems був поданий за порушення права на використанні фрази «завтра починається тут» («tomorrow starts here»).
Експерт упевнений, що використання комерційними компаніями університетських торгових знаків завдає ВНЗ невідчутну утрату. «Я повністю підтримую прагнення навчального закладу захистити права на назву, логотип та символіку спортивної команди, але назви освітніх програм і науково-дослідних проектів не містять ні найменшої можливості монетизації!», — заявив правознавець. Руксбі упевнений: настільки активно захищаючи права на другорядні об'єкти інтелектуальної власності, деякі ВНЗ забувають про своє основне призначення.
Питання в тому, де проходить тонка межа між зловживанням законодавством про інтелектуальну власність і обгрунтованим прагненням захищати свої майнові права?

За інформацією сайта copyright.ru