28 січня 2014 року в КНУ імені Тараса Шевченка відбувся Круглий стіл «Методологічні проблеми дослідження граничних засад моралі», в роботі якого взяли участь і викладачі та наукові співробітники ІППЕ КНЕУ імені Вадима Гетьмана.

Модератор Круглого столу д. філос. наук Т. Г. Аболіна   наголосила на важливості застосування нових методологічних підходів до дослідження моралі. Зазначила, що етика в її класичному варіанті вичерпала свої можливості ще наприкінці XIXстоліття.

Т. Г. Аболіна підкреслила, що саме протидія застарілим оцінкам і відповідній поведінці, які породжують відсутність порозуміння і ворожість, викликала до життя потребу в прикладній етиці, предметним полем якої є якісно нове наукове завдання – інтелектуально осмислити соціальну реальність, в якій перестали домінувати традиційні механізми трансляції моральнісної культури. Нинішнє буття засвідчує про потенційні здатності людини творити героїчне, коли в граничних ситуаціях людина проявляє свою готовність до вчинку і здійснює його.

Зазначила, що актуальним і доречним сьогодні є теологічний дискурс, специфічний вимір етичного осмислення буття людини.

Новим підходам до вивчення моралі були присвячені доповіді к. філос. н. А. Морозова та к. філос. н. В. Надурака.

Так, А. Морозов в своєму виступі «Інтуїтивний досвід як предмет етики» розглянув місце інтуїтивного досвіду людини в осягненні добра і зла. Дослідник, продовжуючи традицію неоплатоніків, вказує на існування певного Абсолюту, який стає підґрунтям для формування правильних уявлень про добро і зло. Будуючи ієрархію добра, А.Морозов говорить про добро-для-них (ті смисли, до яких ми долучаємося в соціальному світі), добро-саме-по-собі (трансцендентальний характер етичного, забезпечує збереження ціннісного змісту), добро-як-якість, чеснота, доброта.  Відповідаючи на питання, чому виникає зло, дослідник говорить про зло як наслідок викривлених інтерпретацій Абсолюту.

Актуальність свого дослідження  вчений обґрунтовував тим, що в ситуації розриву між сущим і належним, яка характерна для постмодерністського стану культури, існування традиційних етичних підходів видається неможливим.

Етика, завданням якої є пояснення існуючих моральних феноменів, з необхідністю має виходити на постконвенційний рівень моралі.

На особливостях синергетичного підходу до дослідження моралі наголошував к. філос. н. В. Надурак. В своєму виступі «Система суспільної моралі: синергетичний підхід» дослідник  здійснив спробу продемонструвати, як працює синергетика в сфері моралі. Розкриваючи сутність даного підходу,  доповідач зазначив, що ми живемо в «золотий вік дослідження моралі», коли до аналізу етичної проблематики долучаються фахівці з економіки, біології, медицини та інших наук.

Говорячи про систему суспільної моралі, В. Надурак виділив в ній мікрорівень (моральний суб’єкт в усій багатоманітності його взаємодій зі світом) та макрорівень (уявлення про морально належне, принципи, норми). Власне, введення тільки двох цих рівнів, на думку учасників круглого столу, є недостатнім, оскільки система суспільної моралі за такого підходу є незавершеною.

На формування суспільної моралі впливають, на думку В. Надурака,  керуючі фактори. Вони є соціального походження (потреба в співжитті; культура; релігія; економічна сфера суспільного буття) і біологічного (природна схильність до певної форми моральної поведінки, механізми, які уможливлюють мораль, наприклад, емпатія – психофізичний фактор; погамовуючи природну агресію, сексуальний потяг, людство також напрацьовує певні моральні норми та веління.   

Також дослідником були виділені такі стани суспільної моралі як моральний хаос та порядок. Власне, в хаосі формуються нові моральні погляди на прийнятне і неприйнятне, хаос свідчить про збої в системі, яка потребує змін. Однак, як було підкреслено, впорядкованість не завжди гарантує дотримання загальнолюдських цінностей (наприклад, система суспільної моралі нацистської Німеччини тощо).

Як підкреслив доповідач, найбільш ефективним засобом впливу на суспільну мораль є зміна керуючих факторів, однак не варто також нехтувати м’якими точковими впливами для корегування системи суспільної моралі.

Заявлені позиції дали поштовх до дискусії, в процесі якої обговорювались відповіді на питання «Що змушує людину бути моральною?», констатувалося, що моральне здоров’я нації залежить від того, які саме ідеали та зразки,  сприймаються. До дискусії були залучені Т. Е. Василевська, д. н. з держ. управління,  В. О. Саламатов,  д. н. з держ. управління  (НАДУ), М. М. Рогожа, д.філос.н., НАУ,  В.В. Єфіменко, к.філос.н., О.В. Шинкаренко к.філос.н., І.І. Маслікова, к.філос.н., В. Г. Нападиста, к.філос.н.,  Г.П. Подолян, к.філос.н. (КНУТШ), О.В. Кундеревич, к.філос.н. (КНУКіМ), Т.А. Гузік, к.пед.н., І.М. Машкова, Т.С. Пітякова (КНЕУ ім. В. Гетьмана).

Обговорення поставлених проблем залишається відкритим і чекає свого продовження.