Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Управління інтелектуальною власністю

Мета дисципліни: набуття студентами комплексних знань про найважливіші теоретичні і практичні складові управління інтелектуальною власністю, а також практичних навиків управління ними на корпоративному, національному та міжнародних рівнях.

Завдання дисципліни:розуміння управління інтелектуальною власністю як дисципліни, її методології та суті категорії інтелектуальна власність, об’єктів права інтелектуальної власності та прав на них, їх ролі та місця в інформаційному суспільстві та в економіці України; розвиток вміння аналізувати і оцінювати економічні, політико-правові, соціально-культурні, технологічні умови та інфраструктуру створення, ідентифікації, обігу, захисту, регулювання ринків об’єктів права інтелектуальної власності; вивчення принципів, процесів міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперування, як вирішального чинника розвитку економіки в цілому та інтелектуальної власності як ключового ресурсу інформаційного суспільства; розуміння передумов і форм, методів і механізмів створення, обігу, споживання та управління об’єктами права інтелектуальної власності та проведення їх оцінки; вивчення та аналіз стану, тенденцій та факторів розвитку, особливостей функціонування ринків об’єктів права інтелектуальної власності в світі та Україні; вміння розробляти та аналізувати елементи та в комплексі плани та стратегічні напрямки управління об’єктами права інтелектуальної власності на корпоративному, національному та міжнародних рівнях; поглиблення практичних навичок юридичного супроводження економічних відносин щодо об’єктів права інтелектуальної власності; вміння використовувати одержані знання у практичній зовнішньоекономічній діяльності України та з національними суб’єктами, враховуючи тенденції і перспективи розвитку міжнародних економічних відносин.

Предметом дисципліни є управління інтелектуальною власністю на різних етапах та рівнях в умовах переходу суспільства до інтенсивного та висококонкурентного використання знань в цілому, зокрема об’єктів права інтелектуальної власності, в господарському житті національних та іноземних суб’єктів міжнародних економічних відносин.

Компетентності, що формуються дисципліною, спрямовані на формування у студентів наступних професійних компетенцій:

– усвідомлення теоретичних основ щодо об’єктів права інтелектуальної власності та принципів формування економічних відносин з приводу об’єктів права інтелектуальної власності;

– ідентифікація та класифікація об’єктів права інтелектуальної власності;

– організаційно-правове управління об’єктами права інтелектуальної власності;

– проведення оцінки об’єктів права інтелектуальної власності;

– ранжування об’єктів права інтелектуальної власності за ступенем їх важливості для підприємств та організацій, суб’єктів міжнародного бізнесу;

– аналіз ефективності використання прав на об’єкт інтелектуальної власності;

– розробка програм створення, комерціалізації, контролю за використанням, захисту, іншого розпорядження об’єктами права інтелектуальної власності суб’єктів міжнародного бізнесу;

– складання документів, необхідних для набуття прав інтелектуальної власності;

– ідентифікація та аналіз стану забезпечення захисту комерційної таємниці;

– набуття знань та навичок з приводу договірних форм розпорядження майновими правами інтелектуальної власності;

– поглиблення знань та навичок щодо окремих, обраних студентом, аспектів роботи з об’єктами права інтелектуальної власності;

–  набуття практичних навичок аналізу та систематизації досвіду використання об’єктів права інтелектуальної власності та складання міні-кейсів для подальшого навчання, генерування інноваційних рішень застосування об’єктів права інтелектуальної власності суб’єктів міжнародних економічних відносин.

Відповідно до Національної рамки кваліфікацій, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341 компетенціями, на здобуття яких спрямована дисципліна «Управління інтелектуальною власністю» є такі загальні компетентності: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів дисципліни і характеризується комплексністю та невизначеністю умов: розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог; зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до осіб, які навчаються; використання іноземних мов у професійній діяльності; здатність до подальшого навчання, яке значною мірою є автономним та самостійним.

Остання редакція: 24.05.17

Публікаціі з предмету