Обсяг світових продажів контрафактної продукції та підробок у 2010 р. фахівці оцінюють у $ 600 млрд. Тенденція до збільшення цих показників простежується щороку. Так, у 2008 р., за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), орієнтовна загальна вартість контрафактних і піратських товарів, які реалізуються на міжнародному ринку, сягнула $ 200 млрд. А вже в 2009 р. ця цифра становила $ 250 млрд.

В Україні, як наголошують експерти, сьогодні виробництво та продаж контрафактної продукції спостерігається майже в усіх сегментах. Насамперед від підробок потерпають сфера легкої промисловості (виготовлення взуття, одягу, виробів зі шкіри), парфумерна та фармацевтична галузі, повідомляє Володимир Щелкунов, президент ICC Ukraine. До списку найпоширеніших підробок Ірина Шевчук, адвокат АФ ENGARDE, додає ще торговельні марки, які належать виробникам лікеро-горілчаної та косметичної продукції, чаю, кави, побутової хімії. Однак визначити, в якій галузі підробок найбільше, нелегко, оскільки достовірної статистики немає, а компанії-виробники, особливо вітчизняні, рідко борються з виробниками контрафактних і піратських товарів, тим самим не створюючи прецедентів.
Існує думка, що наявність контрафактного товару на ринку часто вигідна легальним виробникам, бо вони можуть перекласти провину за виготовлення неякісної продукції на своїх недобросовісних колег. «Скільки з підробками не борються, вони завжди будуть. Головне питання — кому вигідно боротися? Споживачеві? Якщо вартість продукції з відомою торговельною маркою значно дорожча вартості noname або підробленого товару, то споживач не зацікавлений у такій боротьбі. Виробник часто отримує вигоду від існування контрафакту, адже у разі виявлення неякісної продукції завжди можна звернути на підсобника», — розмірковує директор юридичної компанії PStyle Марія Ортинська, яка уже не перший рік займається реєстрацією торговельних марок.
Самі «білі» виробники також можуть брати активну участь у боротьбі за нелегальні сегменти ринку, що, як стверджують експерти, відбувається нерідко. З приводу того, чи вигідна така діяльність, сумнівів майже не виникає. Це радше питання совісті, зазначає Марія Ортинська. Своєю чергою, Алла Вайзе, спеціаліст з управління міжнародними проектами і програмами концерну «ТЮФ Рейнланд», інформує: їхня компанія пропонує систему захисту від підробок у сфері медикаментів, але поки що за наданням послуги звернулося лише два підприємства. Більшість компаній зазвичай неактивні в питаннях захисту власної продукції від контрафакту та підробок, що зайвий раз підтверджує їхню незацікавленість у захищеності. Можливо, деякі компанії на початковому етапі розвитку вбачають у підроблених товарах приховану рекламу своєї оригінальної продукції, а можливо, обсяги контрафакту для деяких виробників не здаються значними, тому вони не вважають за потрібне вести боротьбу. Марія Ортинська також зауважує, що власники торговельних марок часто не зацікавлені боротися з контрафактом, адже в деяких випадках це може їм дорого коштувати.
З приводу того, що самим виробникам вигідно випускати підробки, пан Щелкунов висловлює сумнів: «Для добросовісного товаровиробника набута ділова репутація значно важливіша, ніж можливість отримання сумнівних доходів від виготовлення та продажу підробок». Утім, контрафактна продукція не завжди неякісна — вона може нічим не відрізнятися від своїх легальних прототипів, оскільки часто виробляється за тими самими технологіями з метою уникнення оподаткування.
Останнім часом почастішали випадки з незаконним використанням символіки Євро-2012. Наприклад, у серпні, за повідомленнями Держмитслужби, 800 надувних футбольних м’ячів і 600 міні-футбольних м’ячів із символікою Євро-2012, яка є об’єктом права інтелектуальної власності УЄФА, надійшло з Німеччини на адресу добре відомого в Україні підприємства.
Оскільки будь-яке застосування знака Євро-2012 без дозволу УЄФА заборонено, митники зупинили оформлення партії товару та поінформували представника правовласника цього знака в Україні, який підтвердив незаконне використання символіки чемпіонату. Також улітку співробітники митниці призупинили митне оформлення партії магнітів на холодильники з логотипом турніру Євро-2012 та знаком Євро-2012. Цю продукцію надсилали на адресу фізичної особи.
Станом на середину серпня нинішнього року, за повідомленнями керівника Місцевого оргкомітету Євро-2012 Маркіяна Лубківського, в Україні вже зафіксовано близько 100 випадків порушень прав інтелектуальної власності УЄФА, а щодо порушників вжито заходів. Державний департамент інтелектуальної власності відхилив майже 40 заявок на реєстрацію торговельних марок і промислових зразків, що порушують права інтелектуальної власності УЄФА. Держмитслужба зупинила на кордоні близько 10 вантажів із контрафактною продукцією. Щодо незаконного продажу таких товарів у магазинах, зокрема і через мережу Інтернет, відкрито кримінальні провадження у справах. Чимало порушень було зупинено після отримання порушниками від УЄФА/МОК чи юридичних представників УЄФА попереджувальних листів. Тому на період проведення турніру УЄФА планує створити в містах, які приймають Євро-2012, команди, що будуть активно відстежувати порушення авторських прав і повідомляти про це правоохоронним органам.
Процвітає піратство й у сфері програмного забезпечення, про що свідчать результати нещодавнього дослідження Асоціації виробників програмного забезпечення (Business Software Alliance), які вона оприлюднила у блозі BSA TechPost. Дослідження проводили в 32 країнах, зокрема й в Україні. Станом на 7 вересня нинішнього року близько 69 % вітчизняних користувачів комп’ютерів завжди або в більшості випадків використовують неліцензійне програмне забезпечення. У результаті Україна разом з Китаєм, Нігерією, В’єтнамом, Малайзією і Таїландом очолила список країн з найбільшою кількістю користувачів, які отримують ПЗ із нелегальних джерел. «Згідно зі статистикою служби підтримки Microsoft за останні два роки, щорічно відбувається подвоєння кількості звернень, пов’язаних із проблемами, що спричинені зараженням вірусними програмами. Тож за 2 роки загроза зросла у середньому в 4 рази. В основному це стосується бізнес-користувачів. У сегменті ж домашніх користувачів ситуація значно серйозніша», — інформує Юрій Омельченко, керівник департаменту із захисту прав інтелектуальної власності компанії «Microsoft Україна», голова комітету BSA.
«Використання неліцензійного ПЗ — одна з найсерйозніших і найбільш актуальних репутаційних загроз для легального бізнесу. Крім штрафів, пов’язаних із перевірками, йому загрожує чимало інших негативних наслідків: втрата довіри клієнтів і самих клієнтів, зниження інвестиційної привабливості, а також відсутність оновлень ПЗ, підвищена вразливість до вірусів тощо. До того ж, такий бізнес не зможе ані пройти сертифікацію, ані вийти на міжнародний ринок", — застерігає Володимир Ісаєв, директор із розвитку бізнесу компанії «DPA Київ».
Лише протягом минулого року в усіх областях України державні інспектори з питань інтелектуальної власності Держдепартаменту ІВ провели 487 перевірок підприємців, які у своїй діяльності використовують об’єкти права ІВ. Серед них — розповсюджувачі контрафактних аудіовізуальних творів, фонограм, комп’ютерних програм, підприємства, які користуються об’єктами авторського права і суміжних прав у публічній сфері, порушуючи вимоги законодавства. За результатами перевірок інспектори склали та направили до суду 310 протоколів про адміністративні правопорушення, вилучили понад 380 тис. примірників контрафактної продукції на загальну суму більше 6 млн грн., порушено 104 кримінальні справи щодо зловживань у сфері інтелектуальної власності.
«Утім, незважаючи на такі позитивні результати, боротьба з контрафактом — це проблема, яка може бути розв’язана лише шляхом об’єднання зусиль як органів державної влади і громадських організацій, так і самих виробників оригінальної продукції, які потерпають від поширення контрафакту», — наголошує Володимир Щелкунов. А от Марія Ортинська має іншу думку: боротьбу повинні ініціювати виробники оригінальної продукції, а не органи державної влади, які поки що погано справляються зі своєю роботою, адже кількість контрафактних товарів тільки збільшується. За виробництво та реалізацію фальсифікованої продукції з незаконним використанням знаків для товарів і послуг вітчизняним законодавством передбачена, крім цивільної, адміністративна та кримінальна відповідальність.
«У 2010 р. вперше у вітчизняній судовій практиці було винесено рішення з реальними строками позбавлення волі за порушення прав інтелектуальної власності. До цього суди призначали покарання у вигляді незначних штрафів або позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку. Тому ефективним шляхом могло б бути посилення контролю та відповідальності», — вважає Ірина Шевчук.
Позитивно на розвиток законодавства у сфері захисту інтелектуальної власності впливає входження України до складу СОТ. Зокрема, як зазначає Володимир Щелкунов, в Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угоді ТРІПС), положення якої у зв’язку з членством України у СОТ були закріплені в нормах національного законодавства (в Цивільному та Митному кодексах, у процесуальних кодифікованих актах), наявні механізми, які надають змогу ефективно боротися з виробництвом і продажем контрафактної продукції та її імпортом на територію України.
Загалом відповідальність за виготовлення і продаж контрафактних товарів у чинному законодавстві, на думку Марії Ортинської, прописана й урегульована досить добре, проте серйозною проблемою є повноваження контролюючих органів під час виявлення контрафакту і складність дій виготовлювача оригінальної продукції в процесі захисту своїх прав. У боротьбі з підробками існує чимало перешкод. Насамперед це збір доказів контрафактної продукції, пошук її виробника. «Наприклад, наш клієнт купив у магазині неякісний товар. Виробник на звинувачення в його адресу відповів, що потрібні докази, оскільки товар міг бути іншого виробництва. Тому необхідно було сфотографувати товар, а для цього — попросити дозвіл в адміністрації тощо. Тобто весь процес збору інформації потребує багато часу та значних фінансових ресурсів, а тому більшість справ не доходить до суду», — розповідає пані Ортинська. Так, з початку року до неї зверталися по допомогу виробники автомобільної продукції, упаковок для скляного посуду, власники видавництва, і жодна з цих справ ще не дійшла до суду.

Віталій Шокал, Business Class