ШТУНДЕР ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
Дата захисту: 21.09.2021
Науковий консультант: д.е.н., професор Петрова Ірина Леонідівна

Висвітлено соціально-економічну природу, теоретико-методологічні засади полікритеріального дослідження, проблеми та стратегічні пріоритети формування ефективної зайнятості в умовах інноваційного розвитку національної економіки. Історичний аспект розвитку теорії зайнятості представлений базовими теоріями в еволюційному поєднанні із сучасними концепціями з особливим акцентом на новий вектор запровадження концепції ефективної зайнятості. Розглянуто інноватизацію та соціалізацію, форми ефективної зайнятості, індикативну базу ідентифікації та обґрунтовано інтегральний підхід до її оцінювання. Автором визначено економічний та соціальний зміст ефективної зайнятості, критерії та ключові чинники ефективної зайнятості. Досліджено особливості взаємодії попиту і пропозиції робочої сили в умовах інноваційного розвитку економіки, виявлено інноваційні засади формування ефективної зайнятості, аргументовано динаміку структури зайнятості в умовах інноваційних перетворень. Зроблено акценти на інтенсифікацію руху робочої сили та робочих місць, необхідності реструктуризації зайнятості в умовах інноваційних перетворень, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності робочої сили. Представлено інституційні важелі та нецінову конкуренцію у механізмі формування ефективної зайнятості. Глобалізаційний контекст становлення ефективної зайнятості та стратегічний підхід до її формування обґрунтовуються у дисертаційному дослідженні. Сформульовано пропозиції щодо інструментарію реалізації стратегії ефективної зайнятості в національній економіці.

Автореферат

УЩАПОВСЬКИЙ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
Дата захисту: 19.04.2021
Науковий консультант: д.е.н., професор Корнійчук Людмила Яківна

Наукова праця присвячена реалізації системного підходу в формуванні теоретико-методологічного базису сучасного інституціоналізму та визначенні на цій основі здобутків представників економічної думки України ХІХ – початку ХХ століття у дослідженні інституційної структури економіки у площині генезису та еволюції методологічних принципів інституційного аналізу. Висвітлено вагомість гуманістичних аксіологічних факторів сучасного етапу розвитку наукового знання для історико-економічних досліджень та цілісності історичної реконструкції явищ і процесів. Обґрунтовано необхідність застосування методології інституційного аналізу в контексті кризи провідної неокласичної парадигми економічної науки та створення цілісної концепції розвитку української економічної думки досліджуваного періоду. Визначено переваги комплексного застосування системного, синергетичного, цивілізаційного та еволюційного підходів для вдосконалення науково-дослідницьких програм в економічній теорії та для онтологічного та гносеологічного аналізу процесів і явищ у розвитку економічної думки України. На основі порівняльного аналізу традиційного та нового інституціоналізму розкрито методологічні основи інституційного аналізу господарських систем у площині системного підходу. Обґрунтовано вибір дослідницької програми соціально- економічних інституцій на основі моделі людини «homo institutius». Аргументовано важливість «ендогенізації» інституцій за логікою взаємозв’язку: інституції встановлюють обмеження на дії індивідів, а індивіди формують інституційні обмеження. Запропоновано авторське тлумачення поняття «інституційної структури економіки». Розроблено алгоритм дослідження інституційної структури економіки в економічній думці України ХІХ ст. – поч. ХХ ст. для послідовного (поетапного) її аналізу в розрізі інституційного середовища на основі неформальних інституцій та у площині інституційного порядку переважно за формальними інституціями. Досліджено витоки та еволюцію ідей інституціоналізму у світовій економічній думці. Обґрунтовано значення концепції природного права та «методології історії» як підґрунтя для протоінституційних досліджень та виявлено причини відсутності соціальних складових у методологічному «ядрі» класичної політичної економії. Вставлено визначальний вплив соціології на розвиток ідей інституціоналізму через структурний аналіз соціально-економічної системи і створення спільного для соціології та інституціоналізму категоріально-понятійного апарату: «прогрес», «еволюція», «структура», «інституція». Розкрито особливості становлення економічної науки в Україні у контексті запровадження ідей класичної політичної економії та німецької камералістики. Визначено ступінь дослідження інституційного середовища в українській статистиці, етнографічних та історико-правових дослідженнях. Встановлено специфіку антропоцентризму як особливої риси української економічної думки. Окреслено значимість довіри як найважливішої неформальної інституції для регулювання господарських операцій українців. Вперше розкрито змістовність теорії цивілізації Амвросія Метлинського у площині інституціоналізму та її значення для системності економічного аналізу. Висвітлено здобутки спадщини Київської економічної школи, яка на основі антропоцентризму досліджувала інституційне середовище через призму організаційних форм суб’єктів господарювання та зв’язки між ними. Вперше в контексті інституційного аналізу розкрито здобутки органічної соціології Олександра Строніна у площині дослідження проблеми імплементації інституцій. Сформульовано напрями дослідження формальних інституцій в працях економістів України ХІХ — поч. ХХ ст. З’ясовані роль і місце держави в економічній системі у працях представників класичної політичної економії в Україні. Визначено провідні функції держави у забезпеченні свободи підприємництва, підтримці конкуренції та створенні господарського законодавства. Розкрито особливості втілення Миколою Бунге прагматичної регуляторної економічної політики з метою вдосконалення ринкового механізму ціноутворення та оподаткування. Обґрунтовано роль держави у створенні інституційних обмежень та формуванні інституційного порядку. На основі методології сучасного інституціоналізму та дослідження історичної еволюції неофіційних обмежень, офіційних правил та їхнього дотримання у працях представників економічної думки України ХІХ – поч. ХХ ст. запропоновано механізм адекватного сприйняття політичного і економічного порядків для сучасної економічної системи.

Автореферат

ШУЛЬГА ОЛЬГА АНТОНІВНА  
Дата захисту: 25.01.2021
Науковий консультант: д.е.н., професор Зайцев Юрій Кузьмич

Дисертацію присвячено визначенню ключових імперативів і суперечностей розвитку аграрного сектору сучасної економіки та розробці концептуальної моделі аграрної політики держави щодо їх розв’язання. На основі аналізу теоретико- методологічних засад дослідження аграрного сектору та аграрних відносин в економічній теорії з’ясовано теоретико-методологічні проблеми їх дослідження. Розкрито сутність аграрних відносин сучасної економіки та з’ясовано їх місце і роль у системі сучасного суспільного розвитку. Досліджено процес інституціалізації економічних систем та відносин власності в аграрному секторі економіки та виявлено закономірності розвитку відносин власності на землю. Розроблено методологію аналізу соціально-економічних суперечностей у системі аграрних відносин. Проаналізовано напрями і пріоритети технологічного прогресу в ХХІ ст. та вплив технологічного прогресу на структурну динаміку агроіндустрії. Проведено аналіз соціально-економічних суперечностей у аграрних відносинах адміністративно-командної системи. Визначено закономірності розвитку аграрних відносин у розвинутих країнах світу в умовах становлення постіндустріального типу економічних систем. Встановлено специфіку й основні форми прояву суперечностей національної аграрної сфери. Проаналізовано економічну політику урядів України щодо розв’язання суперечностей у системі аграрних відносин та розроблено концептуальну модель аграрної політики держави щодо їхнього вирішення.

Автореферат