19 квітня 2012 року Президент України підписав новий Митний кодекс України, який набуде чинності найближчим часом. Кодекс вносить декілька важливих змін, які необхідно враховувати учасникам ринку при ввезенні товарів з використанням різних об’єктів права інтелектуальної власності.
Важливо зазначити, що основні зміни торкнулись, насамперед, Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності (далі — Митного реєстру). Як відомо, Митний реєстр ведеться митною службою для того, щоб особа, яка володіє правами на об’єкт права інтелектуальної власності, за наявності підстав вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України можуть бути порушені її права на даний об’єкт, мала можливість подати до Митної служби заяву про внесення об’єкта до Реєстру. Після чого митні органи зобов’язані вживати заходів щодо запобігання переміщення через митний кордон України контрафактних товарів з використанням внесеного до Реєстру об’єкта права інтелектуальної власності.
Слід зазначити, в чинному нині Митному кодексі від 11.07.2002 ідеться про те, що об’єктами права інтелектуальної власності, які вносяться до Митного реєстру, можуть бути об’єкти авторського права і суміжних прав, промислові зразки, торговельні марки і географічні зазначення.
Одним із головних нововведень є те, що в новому кодексі прямо не названі об’єкти, які можуть бути внесені до Митного реєстру. У відповідних статтях фігурує досить загальне поняття «об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється відповідно до закону». Водночас, у статті 4 кодексу, де містяться визначення згадуваних у ньому термінів, зазначено, що під об’єктом права інтелектуальної власності маються на увазі об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) і сорти рослин.
Розуміючи, що перелік «об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону» набагато ширший за зазначений у статті 4 кодексу, найімовірніше, законодавець встановив, що до обсягу поняття об’єкта права інтелектуальної власності Митний кодекс відносить саме згадані вище об’єкти.
Зважаючи на це визначення, можна дійти висновку, що з моменту набрання чинності Митним кодексом у Митному реєстрі, окрім уже звичних об’єктів, можна буде реєструвати винаходи, корисні моделі і сорти рослин.
Зрозуміло, що для впровадження системи охорони на митниці даних об’єктів необхідно мати нормативну базу, яку ще належить розробити і ухвалити. Вітаючи розширення переліку об’єктів права інтелектуальної власності, які охоронятимуться на митниці, поки що складно припустити, яким чином митні органи проводитимуть експертизу і виявлятимуть охоронювані винаходи під час імпорту товарів. Також не зрозуміло, чи братиме суд на себе відповідальність і чи виноситиме ухвалу про забезпечення позову, не будучи впевненим у тому, що імпортований товар дійсно порушує права власника винаходу. Залишається думати, що формула, коли збитки імпортера лягають на плечі правовласника, справді буде ефективно працювати.
Новий Митний кодекс також змінив строк, у який правовласник може звернутись до суду за отриманням ухвали про забезпечення позову у вигляді призупинення митного оформлення товару. А саме: в Митному кодексі від 2002 року цей термін складає 15 календарних днів з можливістю продовження на той же строк, а в новому кодексі — це 10 робочих днів, також із продовженням. При цьому зрозуміло, що ця норма спрямована на захист правовласника, оскільки 10 робочих днів за стандартних умов дорівнюють 14 календарним, але у разі державних свят цей проміжок часу може бути набагато тривалішим.
Крім того, Митний кодекс встановлює можливість спрощеної процедури знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.
Таке знищення стає можливим у випадку, коли правовласник письмово поінформує митний орган про те, що відповідні товари порушують належні йому права інтелектуальної власності та надасть згоду власника таких товарів на їх знищення. Важливо розуміти, що знищення товарів за спрощеною процедурою здійснюється за рахунок правовласника і під його відповідальність. Для власника товару, своєю чергою, добровільне знищення його товару призводить до звільнення від адміністративної відповідальності та оплати штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Найважливішим нововведенням, на думку правовласників, є положення Митного кодексу про звільнення митних органів від відповідальності за пропуск товарів, які порушують права інтелектуальної власності правовласників. Це положення стосується товарів, які містять об’єкти, включені до Митного реєстру, а також товарів, об’єкти права інтелектуальної власності на яких не включені до Реєстру, але підлягають охороні відповідно до закону.
Таким чином, митні органи знімають із себе будь-яку відповідальність за невиконання ними своїх обов’язків щодо належної перевірки товарів, зокрема, за можливість порушення прав інтелектуальної власності. Дана норма, по суті, вступає в суперечність із загальними положеннями законодавства про відповідальність органів державної влади за свої рішення, дії або бездіяльність.
Вважаємо, що це положення фактично нівелює позитивні зміни, які вводяться новим Митним кодексом. Будемо сподіватись, що включення цієї норми обумовлено, головним чином, бажанням митних органів офіційно відгородитись від судових претензій правовласників, а зрештою, вони належним чином виконуватимуть покладені на них обов’язки і ефективно боротимуться із проблемою захаращення українського ринку контрафактними товарами.
За інформацією сайта «Prostopravo.com.ua.
