У Токіо 26 січня 2012 року був підписаний один із найсуперечливіших міжнародних договорів останніх років. Торговельна угода з боротьби з контрафакцією, англійською — The Anti-Counterfeiting Trade Agreement (АСТА), покликана встановити суворий нагляд за дотриманням авторського права в Інтернеті й на ринку інформації та інформаційних технологій. Ідеться передусім про припинення виробництва та користування нелегальним програмним забезпеченням і закачування з Інтернету музики, фільмів, книжок в електронному варіанті тощо. З цією метою буде створено міжнародне об’єднання зі складною ієрархічною системою контролю за дотриманням авторських прав.

Переговори про підготовку Торговельної угоди відбувались ще у 2006-2007 роках у режимі секретності. Лише 22 травня 2008 року чернетку договору оприлюднив викривальний сайт «Вікілікс». Загалом відбулось 11 раундів переговорів у різних містах світу. На останньому з них, 2 жовтня 2010 року в Токіо, був узгоджений остаточний текст Угоди. Тому й церемонію підписання вирішили провести саме в цьому місті. Підписи під АСТА поставили уповноважені представники США, Канади, Японії, держав Європейського Союзу (окрім Кіпру, Естонії та Словаччини), Швейцарії, Австралії, Мексики, Йорданії, Марокко, Нової Зеландії, Південної Кореї, Сінгапуру та ОАЕ.
У відповідність до АСТА буде приведено низку інших міжнародних угод, зокрема міжнародного Митного кодексу. Відтак митники всіх держав, на які поширюється його дія, отримають право на огляд ноутбуків, MP3-плеєрів та стільникових телефонів на предмет наявності у них неліцензійного програмного забезпечення та музичних, відео- чи інших файлів. У разі їх виявлення власникові заборонять в’їзд до країни або притягнуть до кримінальної відповідальності. Але загроза нависне не лише над тими, хто подорожує за кордон, а й над користувачами Інтернету. Адже Угодою передбачено запровадження нових вимог до Інтернет-провайдерів, аж до часткового розголошення інформації, пов’язаної з діяльністю користувача.
Головним ініціатором поліцейських заходів в Інтернеті виступають Сполучені Штати, які вже запровадили низку схожих заходів на своїй території, зокрема контроль вмісту ноутбуків на кордонах (хоча поки що митники користуються цим правом дуже вибірково). Більшість оглядачів сходяться на думці, що Угоду АСТА ініціювали та пролобіювали великі американські корпорації. Насамперед — провідні голлівудські кіностудії, компанії звукозапису та розробники програмного забезпечення.
Нині у Конгресі США перебувають на розгляді два так звані «антипіратські» законопроекти, проти яких виступила вся Інтернет-спільнота, розцінивши їх як спробу запровадження цензури та придушення слова у всесвітній мережі. Після добового страйку «Вікіпедії» та декількох інших потужних Інтернет-сервісів кілька конгресменів, які брали участь у розробці скандальних проектів, прилюдно їх зреклися.
Чи не найбільшу активність у боротьбі проти обмеження Інтернет-свободи виявили поляки: кількатисячні мітинги з вимогою до польського уряду не підписувати АСТА відбулись у Варшаві, Кракові, Катовіце та деяких інших містах. Показово, що ця акція вперше за останні 20 років об’єднала всі прошарки польського суспільства: бідних і заможних, католиків і атеїстів, правих радикалів і антифашистів тощо. За декілька днів до цього хакери атакували сайти прем’єр-міністра Дональда Туска, Сейму, міністерств культури і оборони Польщі. Інцидент набув такої ваги, що президент Польщі Броніслав Коморовський не виключив можливості запровадження у країні надзвичайного стану. Натомість Туск заявив, що «уряд не налякати брутальним шантажем» і Варшава підпише «антиконтрафактну» угоду в будь-якому разі.
Багато європейських організацій оголосили про намір звернутись до Європейського суду справедливості про визнання Угоди АСТА незаконною. Експерти наголошують: проблема полягає не в самому захисті авторських прав, а в шляхах його забезпечення. В Угоді міститься низка нечітко виписаних процедур, які можуть спричинити порушення приватності користувачів Інтернету в усьому світі навіть у тих випадках, які не мають нічого спільного з порушенням авторських прав. І за бажання «причепитися» можна фактично до будь-якого сайта, провайдера чи користувача (для цього досить, скажімо, процитувати у блозі фрагмент пісні улюбленої рок-групи).
Протест проти обмеження свободи в Інтернеті шириться світом і на політичному рівні. Ще 2005 року у Швеції з’явилась перша у світі Піратська партія, завданням якої є захистити користувачів всесвітнього павутиння від сваволі великих світових корпорацій, які спонукають уряди до ухвалення вигідних їм законів. Наразі «піратські» партії, за зразком шведської, існують уже у 26 країнах світу, серед яких і Україна. Учасники цих рухів пояснюють, що міжнародні корпорації та національні уряди вважають «піратами» всіх, хто хоча б раз закачав файл з Інтернету чи має нелегальне програмне забезпечення. А таких в Україні та інших країнах світу — мільйони.

За матеріалами сайта «Газета «Україна молода»